Інвестиційна діяльність

Інвестиційна діяльність: поняття, види та форми

Під інвестиційною діяльністю розуміють комплекс практичних дій, які виконують громадяни, юридичні особи та держава з метою реалізації інвестицій.

Інвестиції, своєю чергою, охоплюють усі різновиди майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької чи іншої діяльності задля отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

Українське законодавство, враховуючи природу інвестицій, склад суб'єктів-інвесторів та джерела фінансування, виокремлює кілька класифікаційних груп інвестицій.

Залежно від характеру цінностей, які вкладаються, інвестиції бувають:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
• рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);
• майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;
• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації певного виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);
• права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
• інші цінності.

Вкладення, спрямовані на відтворення основних фондів та приріст матеріально-виробничих запасів, реалізуються у формі капітальних вкладень.

За суб'єктним складом інвесторів інвестиції поділяються на:

• інвестиції громадян, недержавних підприємств, господарських асоціацій, спілок і товариств, а також громадських і релігійних організацій, інших юридичних осіб, заснованих на колективній власності;
• державні інвестиції, що здійснюються органами влади та управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних та позичкових коштів;
• іноземні інвестиції, які здійснюють іноземні громадяни, юридичні особи та держави;
• спільні інвестиції, що реалізуються громадянами та юридичними особами України й іноземних держав.

За джерелами фінансування інвестиційної діяльності інвестиції поділяються на ті, що здійснюються за рахунок:

• власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);
• позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
• залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
• бюджетних інвестиційних асигнувань;
• безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян.

Оскільки інвестори можуть виступати як вкладники, кредитори, покупці, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності, можна виокремити такі форми інвестиційної діяльності:

• створення юридичних осіб для ведення інвестиційної діяльності;
• ведення спільної інвестиційної діяльності без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність;
• придбання, не заборонене законами України, нерухомого чи рухомого майна шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
• придбання майнових прав;
• інші форми, не заборонені законами України.

Однією з форм інвестиційної діяльності є інноваційна діяльність. Вона спрямована на впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та соціальну сферу і включає:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;
• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
• реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;
• фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;
• розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.

§ 2. Суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України й іноземних держав, а також самі держави.

Інвестори — це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

§ 3. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності. Припинення інвестиційної діяльності

Усі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-які об'єкти, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено законодавством України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрямки, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини за такої передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Майно інвестора може бути використано ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Для державних підприємств, що виступають інвесторами за межами України та яким відкрито іпотечний кредит, встановлюється гарантія для цих інвестицій з боку держави.

Інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Інвестори у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язані:

• подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних інвестицій;
• одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;
• одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог.

Крім вищезазначених обов'язків, інвестори, вже як суб'єкти інвестиційної діяльності, мають:

• додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;
• виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;
• подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;
• не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного регулювання.

Для виконання спеціальних видів робіт, які потребують відповідної атестації виконавця, учасники інвестиційної діяльності зобов'язані одержати ліцензію. Перелік таких робіт та порядок їх ліцензування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, встановлює їх взаємні права та обов'язки, є договір (угода).

Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності понад своєї компетенції не допускається.

При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Говорячи про умови припинення інвестиційної діяльності, необхідно зазначити, що зупинення або припинення інвестиційної діяльності провадиться за рішенням:

• інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності;
• правомочного державного органу.

Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято за наявності певних причин:

• якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом;
• оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності;
• стихійного лиха;
• запровадження надзвичайного стану.