Інформаційні технології в перекладацькій діяльності

Вступ.

1. Сучасні інформаційні технології у перекладацькій діяльності.

2. Формування перекладацької компетенції в аспекті використання новітніх інформаційних технологій.

3. Інформаційний підхід до формування компетенції перекладача.

4. Переклад тексту й розвиток інформаційних технологій.

5. Особливості розвитку машинного перекладу текстів.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Сьогодні, через стрімкий прогрес інформаційних технологій та постійне збільшення обсягів даних, перекладацька діяльність стає дедалі потрібнішою. Сучасному спеціалісту — інженеру, економісту чи працівнику бюджетної сфери — доводиться не лише переглядати фахову літературу задля отримання інформації, а й опрацьовувати її, тобто фактично здійснювати переклад. Тому навчання студентів умінню правильно та лаконічно передавати інформацію з першоджерела (неважливо, чи це цитата в науковій праці, повідомлення з Інтернету, медичний рецепт, реклама чи інструкція до побутового пристрою) набуває дедалі більшої ваги й актуальності.

Основні ресурси Інтернету та способи їх застосування, можливі загрози й ризики, пов'язані з інформацією в глобальній мережі, робота з електронною поштою, пошуковими сервісами та засобами інтерактивного спілкування.

За останні 10–15 років умови праці перекладача та вимоги до нього суттєво змінилися. Найбільше це торкнулося письмового перекладу науково-технічної, офіційної та ділової документації. Нині вже недостатньо просто перекласти текст, використовуючи комп'ютер як звичайну друкарську машинку. Замовник очікує, що оформлення готового документа максимально точно відтворюватиме оригінал і відповідатиме стандартам, прийнятим у відповідній країні.

1. Сучасні інформаційні технології у перекладацькій діяльності

Сучасні інформаційні технології у процесі вивчення іноземних мов дають змогу забезпечити:

• проведення аудиторних занять і самостійної роботи для розвитку навичок усного мовлення;
• розширення активного словникового запасу;
• навички двостороннього перекладу;
• перевірку орфографії;
• аналітичне опрацювання повідомлень;
• синтез документів;
• контроль знань (тестування).

Найкращого результату від застосування комп'ютерних інформаційних технологій у мовній підготовці можна досягти за умови їх комплексного та системного використання. Перекладач також має вміти ефективно застосовувати раніше виконані замовлення з тієї ж тематики, а роботодавець, своєю чергою, сподівається на суттєву економію часу й ресурсів під час перекладу повторюваних або подібних фрагментів. Виконати ці жорсткі й часто суперечливі вимоги можливо лише тоді, коли перекладач не тільки бездоганно володіє рідною та іноземною мовами й добре знає обрану предметну сферу, а й упевнено працює із сучасними комп'ютерними технологіями.

Системний підхід до комп'ютерної організації навчального процесу ґрунтується на поєднанні технічних засобів, інформаційного, програмного, методичного та організаційного забезпечення, реалізованого у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ).

Технічну основу становить персональний комп'ютер із додатковим обладнанням. Мінімальні технічні вимоги: оперативна пам'ять — від 16 Мб (бажано 32 Мб), жорсткий диск — від 850 Мб, наявність CD-приводу, звукової карти, підсилювача з колонками або навушниками, модема та мережевої карти.

Інформаційне забезпечення включає словники, бази даних і бази знань, розміщені на компакт-дисках або у вигляді розподілених баз.

Програмне забезпечення складається з базових програмних засобів і прикладних пакетів (інформаційно-довідкові та інформаційно-пошукові системи, програми-перекладачі, експертні системи, навчальні програми тощо).

Методичне забезпечення розробляється з урахуванням специфіки фаху користувача.

Організаційно система функціонує як окремі автономні АРМ, об'єднані в локальну мережу та підключені до глобальної.

Заняття з розвитку усного мовлення проводяться на основі навчальних систем, розміщених на компакт-дисках або в мережі. Їх особливість — поєднання текстової, аудіо- та відеоінформації, зокрема анімації. Такі системи зазвичай використовують як дикторів носіїв мови, що забезпечують правильну та чітку вимову. Студент працює в індивідуальному режимі та власному темпі.

Особливо ефективні ці системи для розширення словникового запасу та правильного засвоєння граматичних конструкцій.

Навички двостороннього перекладу забезпечують програми-перекладачі.

Аналітичне опрацювання повідомлень відбувається через постановку завдань пошуку в різних базах даних необхідної документальної та фактографічної інформації (за ключовими словами, атрибутами, подіями, рубриками тощо).

Навички синтезу документів формуються завдяки спільному використанню інформаційно-пошукових та експертних систем, а також текстових редакторів, електронних таблиць та інших інструментів Microsoft Office.

Системи автоматизованого тестування дають змогу проводити тести як із вибірковими відповідями, так і з вільно конструйованими [4, c. 15-17].

Варто детальніше зупинитися на технологіях, які використовуються або мали б використовуватися на ринку перекладів в Україні та на Заході.

В українському перекладацькому бізнесі спостерігається помітне відставання у впровадженні сучасних комп'ютерних технологій, які сприяють підвищенню якості перекладу, зокрема технології Translation Memory та інформаційних систем, що автоматизують виробничі процеси. У нас лише лідери ринку професійно використовують ці продукти. Тим часом на Заході застосування технологій ТМ уже давно стало звичною практикою, особливо під час перекладу великих проєктів.

На рисунку ліворуч від вертикальної червоної лінії (що позначає поточний момент) схематично зображено графіки впровадження перекладацькою галуззю Заходу інфраструктурних та інформаційних технологій, які найбільше вплинули на галузь.

Комунікаційні технології вплинули на перекладацьку сферу, і рівень їх впровадження вже досяг насичення як на Заході, так і в Україні. Сьогодні важко уявити бюро перекладів, яке обмінюється друкованими матеріалами з позаштатними працівниками. Рівень впровадження технологій ТМ, на думку західних експертів, також досяг насичення, і ці технології, безсумнівно, дали потужний поштовх розвитку галузі. В Україні ж рівень впровадження ТМ навряд чи перевищує 10% (якщо рахувати за кількістю бюро перекладів, які використовують TM у своїй роботі).

Крива "Онлайн back/front офіс" показує прогнозований для розвинених країн процес впровадження спеціалізованих інформаційних систем, які нині вважаються найперспективнішою хвилею інновацій у галузі. Впровадження цих технологій у Росії лише починається на базі кількох ринкових лідерів і триватиме ще довго, тоді як для Заходу ця крива зміщена ліворуч по осі абсцис, і рівень впровадження, хоч і далекий від насичення, значно вищий.

Остання крива "Web-enabled переклад у реальному часі" — це ще одна визначальна, на наш погляд, інновація в галузі, що передбачає створення сервісів професійного перекладу в режимі реального часу — як письмового, так і усного послідовного. Рішення такого класу зараз лише починають розроблятися за кордоном; нам відомо про дві невеликі компанії, які ведуть такі розробки (одна в США, інша у Великобританії). Про вихід у режим дослідно-комерційної експлуатації одна з них заявила лише в березні цього року. А, наприклад, Skype у співпраці з одним із перекладацьких агентств буквально кілька тижнів тому запустив сервіс усного перекладу [7, c. 56-58].

2. Формування перекладацької компетенції в аспекті використання новітніх інформаційних технологій

Процеси європейської інтеграції, що охоплюють практично всі сфери суспільного життя, знаходять своє відображення і в освіті. Україна чітко визначила курс на входження в європейський освітній і науковий простір, що вимагає модернізації освітньої діяльності в контексті реформ Болонського процесу. Такі фундаментальні зміни зумовили переосмислення чинної методичної концепції лінгвістичної освіти загалом та формування перекладацької компетенції зокрема. У зв'язку з цим постає питання застосування в навчальному процесі нових інформаційних технологій як "сукупності методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами".

Проблематикою інноваційних технологій займаються такі дослідники, як Н. Басова, С. Вєтров, М. Кларін, І. Підласий, Ж. Поплавська, Д. Стетченко, В. Тинний, В. Шукшунов. Застосування нових інформаційних технологій у педагогіці також розглядали В. Безпалько, А. Нісімчук, О. Шиян та інші. У своїх працях дослідники зазначають, що нові комп'ютерні технології дають змогу перетворити ЕОМ на потужний освітній інструмент, у якому змодельовані всі аспекти навчального процесу — від методичного до презентаційного. Попри підвищений інтерес науковців до цієї проблеми, у дослідженнях недостатньо уваги приділено використанню нових інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх перекладачів. Тому метою цієї доповіді є розгляд можливостей застосування мультимедійних технологій у процесі формування перекладацької компетенції.

Використання нових інформаційних технологій у професійній підготовці перекладачів забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності, індивідуалізацію навчання, самостійність, поетапне формування перекладацьких знань та вмінь. Важко не погодитися з тим, що суспільство нині переживає епоху тотальної інформатизації, яку в методичній літературі визначають як "процес активного повсюдного використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, збереження і поширення інформації й особливо знань". Обсяги інформації в сучасному суспільстві настільки великі, що традиційні способи пошуку, передачі та роботи з нею стають неефективними. Тому в процесі формування перекладацької компетенції, невід'ємним складником якої є іншомовна комунікативна підготовка, дедалі більше уваги приділяють застосуванню мультимедійних курсів із новими безмежними можливостями, які відкривають доступ до найкращих здобутків теорії та практики перекладознавства і радикально змінюють навчальне середовище.

Як слушно зауважує Л.П. Яненко, "розвиток науки і освітніх інформаційних технологій змінили значення дієслова "знати". Сьогодні значення цього слова пов'язують із можливістю доступу до інформації (бази знань) та умінням її використовувати". У цьому контексті переосмислюється й роль викладача, професійна підготовка якого має охоплювати не лише вміння передавати знання, а й здатність забезпечити студентів інформаційними ресурсами, допомогти виробити власну стратегію навчання, створити ефективну когнітивну технологію. Відповідно питання вдосконалення лінгвістичної підготовки перекладачів за допомогою нових інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних програм та Інтернет-ресурсів, видається актуальним і своєчасним [6, c. 98-101].

У процесі формування перекладацької компетенції сучасні інформаційні технології дають змогу організувати навчальний процес із максимальною ефективністю шляхом поповнення активного словникового запасу, вдосконалення навичок двостороннього перекладу, перевірки орфографії, аналітичної обробки повідомлень та синтезу різноманітних документів.

Нові мультимедійні засоби, наявні на ринку комп'ютерних програм і технологій, мають низку переваг над традиційними методами навчання. До основних із них можна віднести: варіативність застосування на різних етапах навчання; економне використання навчального часу; індивідуалізацію навчання; визначення глибини та послідовності засвоєння, темпу роботи; скорочення одноманітної роботи; створення комфортного навчального середовища; активізацію навчальної діяльності студента; інтенсифікацію навчання та підвищення рівня мотивації; формування самооцінки студентів і створення умов для самостійної роботи.

Не менш корисним у професійній підготовці перекладачів є Інтернет як потужний засіб модернізації навчального процесу. Не викликає сумнівів твердження П. Шлобінського про те, що "жодна школа, жодна форма чи ступінь освіти не зможе в майбутньому ігнорувати Інтернет, оскільки суспільний розвиток, пов'язаний з новими інформаційними технологіями, є і залишатиметься настільки радикальним, що кожна ланка соціалізації сучасного інформаційного суспільства зазнаватиме його впливу".

Робота в Інтернеті може включати використання Інтернет-програм, зорієнтованих на три основні види навчальної діяльності: самостійне вивчення запропонованого матеріалу, практичне відпрацювання вже вивченого матеріалу та онлайн-навчання й тестування.

Безсумнівно, що вправи та завдання, передбачені цими програмами, позитивно впливають на формування фахової компетенції майбутніх перекладачів завдяки кільком чинникам. По-перше, зростає мотивація до вивчення матеріалу; по-друге, розвивається вміння самостійно здобувати знання та приймати рішення; по-третє, пошук та обробка великого обсягу інформації англійською мовою сприяють (водночас із формуванням перекладацької компетенції) формуванню іншомовної комунікативної та соціолінгвістичної компетенцій. Загалом самостійна робота з інформацією, яку проводять студенти, впливає на розвиток критичного мислення та формує вміння й потребу навчатися протягом життя.

Слід зауважити, що формування цілісної перекладацької компетенції неможливе без набуття соціокультурної компетенції. У цьому аспекті важливу роль відіграють мультимедійні енциклопедії як багаторівневі, інтерактивні мультимедіа-додатки, що поєднують освітній та ігровий аспекти. Перевага таких інноваційних ресурсів над звичайними виданнями очевидна. Мультимедійні енциклопедії вирізняються низкою позитивних характеристик: робота з відеокліпами на противагу традиційним фотографіям, можливість голосового супроводу текстового матеріалу, компактність матеріалу, легкодоступність до великих баз даних, простота та зручність пошуку необхідної інформації тощо. З методичної точки зору, електронні енциклопедії сприяють розвитку пізнавальної та дослідницької діяльності студентів, а також підтримують інтерес до вивчення фахових дисциплін завдяки оригінальним способам подачі тексту на екрані та їхньому художньому оформленню.

Водночас слід зауважити, що загальне "занурення" в новітні інформаційні технології та нехтування традиційними формами й методами навчання створює підґрунтя для небажаного зниження ролі глибоких, фундаментальних академічних знань, оволодіння якими є необхідною передумовою формування перекладацької компетенції. Тому поряд із зазначеними позитивними рисами мультимедійних технологій слід наголосити й на визнаних недоліках новітніх інформаційних технологій, головним і найбільш небезпечним із яких є відсутність реальної комунікації між викладачем та студентом, нівеляція творчої співпраці між ними [2, c. 17-19].

3. Інформаційний підхід до формування компетенції перекладача

Технологічна підготовка фахівців складається з багатьох компонентів, одним з яких є оволодіння основами інформаційних технологій та вміння використовувати їх у професійній діяльності. Сучасна концепція вищої професійної освіти передбачає формування у студентів готовності до здійснення професійної діяльності в умовах інформатизації освіти.

Розвиток сучасної інформаційної техніки зумовив виникнення якісно нових умов функціонування системи освіти. Це визначає необхідність вивчення особливостей впливу процесу інформатизації на трансформацію формальних та змістових аспектів навчального процесу. Щоб випускник вищої школи знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він має опанувати нові інформаційні технології та навички використання комп'ютера як інструмента повсякденної діяльності. На думку О.М. Пєхоти, технології повинні стати для студента засобом, який полегшує процес здобуття нових знань і вмінь. Сучасні потужні комп'ютери та засоби зв'язку дозволяють швидко знаходити, передавати й обробляти необхідну інформацію. Тому, наголошує автор, "необхідно вміти користуватися цими засобами, тобто володіти відповідними технологіями" [3, с. 71-72].

Сьогодні потрібні спеціалісти нового типу — працівники, які, окрім високих професійних якостей, володіють здатністю до управлінської та підприємницької діяльності, встановлення ділових контактів, компетентністю, високим рівнем культури, а також схильністю до індивідуальної творчості, і що особливо важливо — вмінням працювати в новому інформаційному середовищі, у глобальній інформаційній мережі. Системі освіти необхідно готувати учнів до постійних технічних змін, до розуміння відносності наших знань і необхідності неперервної освіти для своєчасної адаптації молодого покоління до світу, що постійно змінюється. В умовах глобальної інформатизації суспільства конкурентоспроможність випускників значною мірою залежить від їхньої інформаційної компетентності. Наша держава налагоджує дедалі тісніші політичні, економічні, культурні зв'язки з країнами світу, що зумовлює нові вимоги до рівня знань з іноземної мови та потребує високої професійної підготовки фахівців у сфері іншомовної комунікації, зокрема перекладачів. Зростають вимоги до якості перекладу, яка залежить від таланту, ерудиції перекладача, рівня його професійної підготовки загалом. Разом із тим, перекладач повинен знати, як працювати з новими інформаційними технологіями та використовувати їх у перекладацькій діяльності. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, отримання та збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у професійній підготовці фахівців іншомовної комунікації. Кожен студент розуміє, що, окрім основної спеціальності, він повинен оволодіти навичками роботи з комп'ютером. Студенти вже усвідомлюють, що використання комп'ютера має багато переваг, зокрема прискорює роботу та звільняє час для глибшого засвоєння їхньої спеціальності.

Оволодіння комунікативною компетенцією іноземною мовою, не перебуваючи на території країни, мова якої вивчається, є досить складним завданням. Для його вирішення велике значення мають автентичні аудіо- та відеоматеріали, мультимедійні документи, інформація з Інтернету. Використання звукового тексту (аудіо- та відеоматеріалів, мультимедійних документів) сприяє процесу накопичення нових лексичних одиниць, який здійснюється одночасно з опануванням фонетичної системи мови, що вивчається.

При комунікативно орієнтованому навчанні іноземної мови, коли необхідно формувати у студентів лінгвокраїнознавчу компетенцію, саме за допомогою тексту лінгвокраїнознавчої тематики доречно розвивати вміння читання, а надалі, на основі фактологічної та лінгвокраїнознавчої інформації тексту для читання — вміння монологічного мовлення та письма. Крім того, текст може використовуватися як джерело інформації в процесі навчання говорінню. В умовах відсутності мовного оточення саме автентичний текст дозволяє штучно створити "атмосферу іншомовного спілкування" [2, с. 25-26].

Спрямованість на вивчення культурного, лінгвокраїнознавчого компонента робить процес засвоєння мови студентами більш ефективним та легким, допомагає формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію, під якою розуміють цілісну систему уявлень про національні звичаї, традиції, реалії країни, мова якої вивчається, дозволяє отримувати з мови приблизно ту інформацію, що й її носії, і досягати тим самим повноцінної комунікації. Під час вивчення іноземної мови відбувається засвоєння мовних одиниць, "які найбільш яскраво відображають національні особливості культури народу, середовища його існування і які важко зрозуміти так, як їх розуміє носій мови". Використання лінгвокраїнознавчої інформації в навчальному процесі сприяє свідомому засвоєнню матеріалу, забезпечує підвищення пізнавальної активності студентів, створює позитивну мотивацію, дає стимул до самостійної роботи над мовою, розвиває образно-художню пам'ять, мовленнєве мислення.

Інформаційні технології дають можливість викладачам удосконалювати викладання та підвищувати якість навчання, а учням — отримувати досвід, який неможливо було б отримати в інший спосіб.

Систематичне використання автентичних аудіовізуальних документів створює умови для оптимізації навчального процесу, забезпечує постійну пізнавальну та комунікативну діяльність, внутрішню мотивацію, інтерес до вивчення будь-якої іноземної мови [5, c. 46-48].

4. Переклад тексту й розвиток інформаційних технологій

Розвиток комп'ютерної галузі завжди супроводжується формуванням професійної мови. Першоджерелом термінології в галузі інформаційних технологій стала англійська мова. Такі "кальки" технічного перекладу, як "браузер", "юзер", "вендор", використовуються повсюдно. Відсутність осмисленого перекладу тексту призводить до того, що навіть професіонали починають уживати їх на солідних конференціях і сторінках комп'ютерної періодики чи спеціальної літератури.

У радянські часи систематизації науково-технічної термінології надавалася державна підтримка Комітету науково-технічної термінології АН СРСР і Держстандарту СРСР, існували різні нормативи й вимоги, які неухильно дотримувалися.

Сьогодні технічними перекладами та формуванням термінології займаються працівники звичайних бюро перекладів, автори словників, учасники електронних форумів із проблем ІТ-термінології. Результати ми бачимо на полицях книгарень. Тексти стали зрозумілішими й доступнішими для фахівців галузі, але ж наша рідна російська мова постійно засмічується цими специфічними іншомовними слівцями!

Додаткові складнощі пов'язані з тим, що в англійських першоджерелах ще не до кінця сформована повна й несуперечлива система термінів. Існують власні тлумачення різних понять у глосаріях провідних постачальників (наприклад, співтовариство Open Source не приймає термінологію Microsoft). Усе це створює зайві проблеми під час перекладу з англійської на російську мову та формування адекватної термінології.

У більшості виданих словників немає повноти термінів вузьких областей ІТ. Часто автори нових видань просто копіюють тексти раніше випущених словників з усіма минулими помилками й неточностями. Зміни в ІТ відбуваються настільки часто, що словники не встигають перевидаватися.

Оскільки серед TM-програм найпопулярнішим залишається пакет Trados, центральне місце в курсі займає освоєння різних компонентів цього пакета, призначених для створення баз даних (БД) перекладів, глосаріїв, для перекладу html-файлів тощо. Системи машинного перекладу, яким за традицією приділяється чимало уваги в оглядах, присвячених комп'ютерним технологіям, навпаки, розглянуті лише коротко (на прикладі програми Promt). Це пов'язано з обмеженими можливостями таких систем, що, як правило, не дозволяє рекомендувати їх для застосування в процесі професійної роботи над перекладом.

В останнє десятиліття стійко зростає обсяг перекладів, пов'язаних з інформаційними технологіями, причому перекладацьким і комп'ютерним компаніям доводиться мати справу не тільки з підготовкою документації, але й з локалізацією програмного забезпечення, тобто з перекладом ресурсів, що містяться в exe- і dll-файлах, і з наступним тестуванням ПЗ. Тому в запропонований курс був включений розділ, присвячений локалізації. У цій галузі поки немає загальновизнаного стандарту — на відміну від сфери TM, де таким стандартом є Trados. Для знайомства з основними методами роботи обрано пакет Symantec EarthWorks.

Компанія ПРОМТ витрачає значні зусилля на просування засобів автоматизації перекладу та їх популяризацію у вищих навчальних закладах, що спеціалізуються на підготовці перекладачів. Ми розуміємо необхідність включення в навчальну програму матеріалів про сучасні засоби автоматизації. Для випускника дуже важливо (поряд із базовими знаннями про теорію й практику перекладу) отримати уявлення про існуючі програмні засоби для оптимізації роботи у сфері письмових перекладів. Адже сьогодні вміння перекладача працювати із системами автоматизованого перекладу є важливою умовою його успішного працевлаштування. Важливу роль в освоєнні нових дисциплін повинні відіграти практичні заняття. Саме тому компанія ПРОМТ пропонує пільгові умови постачання програмного забезпечення навчальним закладам і студентам [2, c. 21-23].

5. Особливості розвитку машинного перекладу текстів

За останні роки на ринку програмного забезпечення з'явилося кілька десятків програм машинного перекладу текстів з однієї мови іншою. Спробуємо проаналізувати останні версії найпопулярніших із них.

Програми перекладу (системи машинного перекладу) з'явилися у відповідь на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної, технічної або INTERNET-інформації, поданої в електронному вигляді. Крім перекладу з іноземних мов, важливе значення має переклад з української (російської) мови іншими мовами, зокрема англійською. Аналізуючи програми машинного перекладу, потрібно одразу уточнити, що вимоги до них не повинні бути такими ж, як і до перекладу, який виконує людина. Переклад, зроблений комп'ютером, поки що далеко не ідеальний, але текст, отриманий у результаті роботи електронного перекладача, дозволяє в більшості випадків зрозуміти суть документа, який перекладався. Далі цей документ можна коригувати, маючи базові знання іноземної мови та добре орієнтуючись у предметній галузі, до якої належить інформація, що перекладається.

Одними з найвідоміших програм машинного перекладу на ринку України є STILUS, ПАРС, Language Master. Ці програми — WINDOWS-додатки, які підтримують технологію Drag&Drop, OLE-автоматизацію, мають оперативну довідкову систему, графічне діалогове налаштування, а також інші елементи керування вікнами та опціями, що робить ці програми справді популярними серед користувачів.

Розглянемо критерії, за якими порівнювалися вказані вище програмні продукти.

1. Інсталяція/Деінсталяція характеризує можливість установки та видалення програм машинного перекладу з комп'ютера користувача.
2. Швидкість перекладу визначає, наскільки швидко можуть бути перекладені текстові документи великих розмірів.
3. Кількість неперекладених слів характеризує словники, які супроводжують програми машинного перекладу.
4. Якість перекладу визначає граматичну коректність перекладу.
5. Зручність налаштування програми та словників визначає дружелюбність інтерфейсу користувача.
6. Використання в мережі засвідчує можливість застосування програми-перекладача для колективної роботи.
7. Документація дозволяє отримати первинні поняття та теоретичні знання про програму.
8. Робота з Web-браузером дає можливість виконувати оперативний переклад Web-сторінок [1, c. 33-35].

Слід сказати, що, незважаючи на велику кількість критеріїв, головним залишається, безумовно, якість перекладу, тому цей критерій є найвагомішим у підсумковій оцінці. Розглянемо по черзі три перекладачі.

STILUS 3.01. Серед усіх програм машинного перекладу, що розглядаються, STILUS 3.01 є найвідомішим серед користувачів. Ця програма входить до складу офісного пакета Stilus Lingvo Office.

У новій версії цієї програми значно розширено набір команд перекладу у Word та Excel, підтримку можливостей перекладу поточного абзацу, виділеного тексту, усього тексту, завантаження документа, що редагується, у STILUS. Крім цього, у новій версії є можливість, не завантажуючи STILUS, використовувати будь-який із наявних напрямів перекладу, підключати та відключати спеціалізовані словники, поповнювати та коригувати їх, додавати слова до списку зарезервованих слів і переглядати список незнайомих слів та словосполучень.

Наразі STILUS динамічно відстежує напрямок перекладу. Наприклад, якщо текст перекладався з російської мови англійською, а потім виникла потреба в перекладі англійського тексту, то STILUS це помітить і змінить напрямок перекладу на потрібний, попередньо запросивши підтвердження. Ця програма машинного перекладу вирізняється можливостями налаштування всієї системи, якістю перекладу та супровідною документацією. У цьому перекладачі з меню можна вибирати словники потрібного напрямку перекладу для мовних пар: англо-російська, російсько-англійська, німецько-російська, російсько-німецька, французько-російська та російсько-французька.

Для роботи з цією програмою необхідно мати комп'ютер із процесором 386DX та вище, оперативною пам'яттю 8M (рекомендується 16M) та інстальованою операційною системою Windows95 чи WindowsNT 3.51 (русифікована версія).

Таким чином, маємо потужну програму машинного перекладу, яка підтримує технології Windows та MS Office і забезпечує прийнятну на сьогодні якість перекладу.

ПАРС 3.9. Програма машинного перекладу ПАРС 3.9 для Windows є подальшим розвитком ПАРС для DOS, працює як Windows-додаток та сумісна з широковідомими текстовими редакторами.

Цей перекладач використовує 386-й захищений режим процесора (тобто підтримує мультизадачність). Переклад текстів, підготовлених у популярних текстових редакторах, виконується зі збереженням формату тексту (шрифтів, таблиць, абзаців, відступів та ін.). ПАРС забезпечує зв'язний переклад усередині предметних галузей, охоплених словниками, та підтримує англо-російські словники й російський граматичний словник. Користувачі можуть підключати словники, створювати нові словники самостійно та змінювати існуючі безпосередньо з Word. Загальний обсяг словників — понад 700 000 слів. Завантаження програми здійснюється безпосередньо з Word автоматично чи за бажанням користувача. У процесі перекладу ПАРС дозволяє використовувати до чотирьох словників із встановленням їх пріоритету, причому надає можливість здійснювати переклад усього тексту чи його фрагмента, вводити нові слова чи словосполучення прямо в словник із тексту, відокремлювати багатозначні слова в тексті перекладу зірочками, що дозволяє швидко та легко вибирати значення, яке більше підходить. Ця програма вирізняється зручним та різнобічним налаштуванням словників користувача.

Документація, що супроводжує програму, дозволяє швидко зрозуміти принципи роботи цього електронного перекладача.

Для коректної роботи ПАРС необхідне таке апаратне та програмне забезпечення: комп'ютер із процесором 386DX і вище, оперативна пам'ять 2М (рекомендується 4М), операційне середовище Windows 3.x чи операційна система Windows 95, текстовий редактор Word для Windows.

Отже, маємо хорошу, швидкодіючу програму машинного перекладу зі зручними можливостями поповнення словників та пріоритетністю їх використання [3, c. 74-77].

Language Master 5.5. Однією з програм машинного перекладу, яка нещодавно з'явилася на SOFT-ринку України, можна вважати Language Master. Наразі ця програма-перекладач призначена для підготовки текстів українською, російською та англійською мовами або їх комбінаціями.

Схема роботи цієї програми базується на орфографічній перевірці початкового тексту, урахуванні граматичних та семантичних особливостей побудови речень. Для цього використовуються модуль орфографічної перевірки (Спелчекер) та електронний словник (Асистент), перекладач документів та модуль перекладу для мовної пари. Ця програма машинного перекладу підключається до будь-якої версії Word для Windows, тобто не має власної оболонки. Це, можливо, є причиною низької швидкодії даного перекладача.

У панелі інструментів Word при встановленні з'являються одразу чотири додаткові кнопки програми Language Master, використовуючи які можна керувати процесом перекладу та здійснювати налаштування програмного забезпечення. Крім того, у рядку меню з'являється підменю Master, з якого також можна керувати налаштуванням та процесом перекладу.

Надана документація (українською мовою) містить корисні попередження та поради, незважаючи на свій невеликий обсяг.

Для безперебійної роботи Language Master потрібні комп'ютер на базі 486DX та вище, оперативна пам'ять 4М (рекомендується 8М), операційне середовище Windows 3.x або операційна система Windows 95 чи WindowsNT, текстовий редактор Word для Windows.

Таким чином, існує програма машинного перекладу, що швидко розвивається, але не має власної оболонки, що, можливо, зумовлює вади та обмеження в роботі з нею [8, c. 259-261].

Далі наведемо результати тестування вищеназваних програмних продуктів. Для експерименту застосовувався комп'ютер на базі процесора Pentium-200 з оперативною пам'яттю 32М, файли вихідного тексту розміром 6К та п'ятибальна шкала оцінок.

В оцінці якості перекладу враховувалися граматичні, синтаксичні та стилістичні оцінки з рівною вагою.

Тепер зупинимося більш конкретно на вадах отриманих перекладів. Як уже зазначалося вище, варіант машинного перекладу є лише початковим матеріалом, звичайно, дуже недосконалим, який обов'язково підлягає подальшій ретельній обробці. Зупинимося детальніше на деяких вадах отриманих перекладів з англійської. Як відомо, деякі англійські іменники та дієслова мають однакове написання та транскрипцію або трохи відрізняються за вимовою, що, звісно, для письмового перекладу неважливо. Їх морфологічну належність визначає або артикль (для іменників), або частка "to" (для дієслів). Тому, коли ці визначники присутні в тексті, машинний перекладач дає більш-менш адекватний український (російський) еквівалент. Якщо ж іменник (наприклад, "work") вжито без артикля, або дієслово стоїть після модального дієслова ("can", "must" та ін.) і не потребує частки "to", можливі хибні варіанти перекладу. Наприклад, англійському "must work" відповідає в усіх трьох перекладених текстах російське неправильне "должны работа". Ця проблема може бути усунена. Для цього текстовий аналізатор має враховувати, що після модального дієслова безпосередньо можуть стояти лише різні форми інфінітива (за винятком простих відповідей на зразок "I can"). Поширимо наш вираз до "must work hand in hand". Як показало тестування, знову маємо незадовільний переклад останніх трьох слів, адже проблема й тут стосується розпізнавання іменника "hand" та фразового дієслова "hand in". Отримали такі варіанти перекладів російською мовою: "рука в руке" (STYLUS 3.0), "вручают руку" (ПАРС 3.9) та українською "пліч-о-пліч" (Language Master 5.5). Зрозуміло, що правильним є тільки останній переклад. До речі, артиклі в англійському тексті зазвичай не викликають ускладнень у розумінні змісту, адже з контексту здебільшого зрозуміло, що мається на увазі в оригіналі: "a company" — будь-яка компанія або ж "the company" — та конкретна компанія, про яку йшлося вище. Машинні перекладачі припускаються помилок у розумінні англомовної конструкції "complex object", якій у більшості випадків відповідає складнопідрядне речення. Так, фразу "to enable Europe to become one community" можна перекласти "зробити можливим, щоб Європа стала єдиною спільнотою" або "допомогти Європі стати єдиною спільнотою". З першим варіантом перекладач упорається, якщо навчити його формувати підрядне речення, підметом якого є додаток (у нашому випадку "Europe") конструкції "complex object".

Таким чином, машинні перекладачі текстів більш-менш задовільно складають скелет майбутнього перекладу за рахунок, як правило, дослівної обробки тексту, причому з кількох можливих значень слів обирається найчастіше загальновживане. Така ситуація навряд чи зможе задовольнити фахівця певної галузі.

Зупинимося на перекладі у зворотному напрямку. На відміну від української (російської), англійська мова не є мовою флексій. Останні залишилися тільки у двох випадках, а саме: для позначення множини іменників ("dog"-"dogs") та присвійного відмінка ("a girl's doll"), але зміст речення цілком однозначно визначається строгим порядком слів у реченні (підмет-присудок-другорядні члени). Тому не виникає проблеми у визначенні програмою машинного перекладу об'єкта та суб'єкта дії. Навпаки, українська (російська) мова припускає довільний порядок слів у реченні відповідно до логічного наголосу. Викликають труднощі, наприклад, звороти такого типу "разъяснить, что обозначают аббревиатуры такого типа" (рос.). У підрядному реченні російське "что" може виступати або як відносний займенник, і в цьому випадку він є додатком до складнопідрядного речення та перекладається англійським "what", або як сполучник, тому перекладається англійським "that". Програмне забезпечення, що розглядається, цих ситуацій не розрізняє і переклало цей вираз через "that", що є, звичайно, помилковим.

Звертає на себе увагу неправильний переклад англійських усталених зворотів, зокрема зловживання прийменником "of" родового відмінка замість того, щоб знаходити більш природні еквіваленти. Так, російському словосполученню "Министерство обороны" скрізь відповідає "the Ministry of [the|a|без артикля] defense", тим часом як правильним було б "the Defense Ministry".

Ще однією проблемою, яку неможливо обминути, є правильне відображення колокацій — слів, що завжди вживаються поруч. Із двох фраз "the war breaks out" та "the war irrupts" англієць віддасть перевагу першій, але програми-перекладачі не відстежують такі ситуації.

Отже, у першому наближенні до цієї проблеми можна вирізнити два напрямки вдосконалення якості машинного перекладу: програмний та технічний. Програмний напрямок має на меті вдосконалення SOFT-забезпечення, тобто самого алгоритму програми, створення механізму системи, що самонавчається; технічний — розширення бази словників, усталених словосполучень та зворотів, а також диференціацію перекладачів за різною тематикою, реалізацію різних принципів відбору слів (статистичного, тематичного, контекстного) [1, c. 35-36].

Висновки

Використання сучасних інформаційних технологій у формуванні перекладацької компетенції дає змогу розв'язувати такі завдання навчального процесу, як активізація навчальної діяльності студента, реалізація індивідуального навчання, економія навчального часу, контрольованість результатів, використання кращого світового педагогічного досвіду, створення умов для практичного застосування знань і навичок. Інформаційні технології допомагають ефективно реалізовувати такі дидактичні принципи лінгвістичної освіти, як науковість, доступність, наочність, автономність.

Широкого розповсюдження набули два різновиди перекладацьких комп'ютерних систем:

• системи автоматичного перекладу, що працюють, як правило, з великими масивами текстів і видають користувачу "чернетковий" переклад, який можна або використовувати для розуміння загального сенсу тексту, або відредагувати й отримати остаточний документ;
• системи автоматизованого перекладу, які є аналогом традиційних "паперових" словників: користуючись ними, користувач може знайти переклад терміна, що його цікавить.

Застосування мультимедійних програм та ресурсів Інтернету значно розширює та урізноманітнює програму вивчення фахових дисциплін зі спеціальності "Переклад", надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів, поглиблює мотивацію студентів до навчання, сприяючи в такий спосіб індивідуалізації навчання та ефективному формуванню перекладацької компетенції. Водночас неосяжний потенціал комп'ютерних технологій та Інтернету потребує професійного опрацювання шляхом розробки нових методичних концепцій із метою створення належних психолого-педагогічних умов для професійної підготовки майбутніх перекладачів.

З кожним днем знижується частка перекладів "на папері". Тепер частіше переклади отримують і передають замовникові електронною поштою або на CD.

Різко зростає кількість організацій, що мають англійські версії своїх сайтів. Практика показує, що рано чи пізно на ваш сайт зайде іноземний партнер, і віддача від цієї події в багато разів перевищить витрати на переклад.

Список використаної літератури

1. Блехман М. Машинный перевод: состояние и тенденции / М. Блехман // Компьютеры + программы. - 2007. - № 5. - C. 31-36

2. Говорун М. Машинный перевод в ХХ веке // Мир Internet. - 2005. - № 2. - C. 16-26

3. Грязнухіна Т.О. Паралельні корпуси текстів і машинний переклад / Т.О. Грязнухіна // Мовознавство. - 2006. - № 1. - C. 71-82.

4. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе. – М., 2006. – 48 с.

5. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп'ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. К. 2006. – 146 с.

6. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2005. – 255 с.

7. Пилипенко О. Персональное бюро переводов: Сравнительный тест языковых интерпретаторов / О. Пилипенко // CHIP. - 2007. - № 8. - С.56-63

8. Яненко Л.П. Комп'ютерні технології формування іншомовної комунікативної компетенції // Міжнародний форум "Мовна освіта: шлях до євроінтеграції": Тези доповідей. – К.: Ленвіт. - 2005. - С.259-261.