Географія туризму

1. Характеристика стану розвитку туризму в країнах Близького Сходу

Азія є надзвичайно привабливим регіоном для мандрівників. Її унікальна та багато в чому екзотична природа, багатовікова історія з численними пам'ятками, а також етноконфесійна різноманітність народів, що її населяють, створюють потужний туристичний потенціал. Варто пам'ятати, що саме на азійських теренах зародилися численні осередки стародавніх цивілізацій.

Подорожуючи Азією, можна охопити значний спектр природних зон — від вологих екваторіальних лісів Індонезії до пустель помірного поясу на північному заході Китаю та в Монголії. У різних куточках регіону мандрівник відкриває для себе пам'ятки, вік яких обчислюється не століттями, а цілими тисячоліттями, що належать до буддійської, іудейської, мусульманської, християнської та інших культурних традицій.

Населення азійських країн представлене як монголоїдною, так і європеоїдною расами, які розмовляють численними мовами та діалектами. Люди розселені в низинах (деякі з яких лежать нижче рівня моря), на плато та високогір'ях. Значна частина народів мешкає в горах, адже саме тут розташовані найвищі гірські системи світу, зокрема Гімалаї з найвищими вершинами планети.

В Азії можна виділити як регіони з давніми туристичними традиціями (Близький Схід, Індія), так і території, де туристичний бум розпочався лише в останні десятиліття (країни Південно-Східної Азії). Суттєво відрізняється й рівень розвитку туристичної інфраструктури [12, c. 146-147].

Поєднання природної, історико-культурної та етноконфесійної привабливості з рівнем розвитку інфраструктури формує туристично-рекреаційні зони та райони Азії. При цьому не можна оминути увагою значний вплив політичної ситуації та гострих конфліктів у багатьох азійських країнах на туристичний бізнес. Ці конфлікти відлякують відвідувачів від багатьох привабливих районів. Водночас стрімке економічне зростання низки держав та дешевизна товарів масового вжитку приваблюють сюди численні шоп-тури, особливо з країн СНД.

Усе це робить туристичну карту Азії надзвичайно строкатою. На ній виокремлюються такі туристично-рекреаційні зони: Південно-Західна Азія, Південна Азія, Південно-Східна Азія та Центральна Азія.

Південно-Західна Азія охоплює держави Близького та Середнього Сходу з давньою історією та переважно мусульманською культурою. Винятком є Ізраїль — країна імміграції, де широко поширений іудаїзм з його святинями. Історично склалося, що на території Ізраїлю розташований Єрусалим — місто, де зосереджені святині трьох релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Це, з одного боку, приваблює величезну кількість туристів і прочан, а з іншого — створює підґрунтя для постійних конфліктів, що позначається на масштабах туризму [7, c. 316-317].

У країнах цієї зони туристів приваблюють теплі води Середземного моря, що омивають береги Туреччини, Кіпру, Лівану, Сирії та Ізраїлю, а також сприятливий субтропічний клімат. Для поціновувачів пізнавального туризму цікаві стародавні міста та їхні руїни, численні населені пункти з багатою історико-культурною спадщиною. Серед них — Стамбул (Туреччина), Амман (Йорданія), ліванські міста Баальбек і Сайда, а також Бейрут, що формується як туристичний центр, Нікосія (Кіпр), іранські міста Тегеран, Ісфахан, Шираз, Хамадан. Багато цінних історико-культурних та археологічних об'єктів розташовано й поза цими центрами. Афганістан має значний туристичний потенціал, однак події останніх десятиліть унеможливлюють його використання.

У структурі Південно-Західної Азії виділяються такі туристичні мікрорайони: Туреччина та Кіпр, Палестина, Арабські держави (Близький Схід) та Середній Схід. Південна Азія об'єднує Індію, Пакистан, Непал, Бангладеш та острівну державу Шрі-Ланка (на острові Цейлон).

Південна Азія пропонує широкі туристичні можливості завдяки різноманітним природним умовам: від вологих тропічних лісів і саван до класичних гірських пейзажів найвищих гір Землі. Пакистан і Бангладеш — країни мусульманської культури, які є своєрідним ісламським мостом між деякими балканськими країнами, Передньою Азією та мусульманськими регіонами Південно-Східної Азії. Тут численні пам'ятки різних епох, особливо ісламського періоду, поєднуються з сучасними архітектурними рішеннями (наприклад, нова столиця Пакистану Ісламабад, збудована після Другої світової війни).

Справжньою туристичною перлиною Південної Азії є Індія з її різноманітною тропічною природою та надзвичайно строкатим етноконфесійним складом населення. За даними готельних аналітиків, за останнє десятиліття Близький Схід зазнав кардинальних змін. Потік іноземних відвідувачів зріс майже втричі: з 13,5 млн осіб у 1995 році до 38,4 млн у 2005-му, що спричинило бурхливий розвиток готельної індустрії та активізацію авіаперевезень. Цей процес триває й досі. Очікується, що до 2008 року на Аравійському півострові з'явиться ще 80 нових готелів. Більшість із них буде зведено в Дубаї, де загальна кількість номерів, за прогнозами, зросте на 12,5 тисяч. Номерний фонд готелів Катару збільшиться на 145%, а Кувейту — на 75%. Варто зазначити, що готельний фонд регіону зростатиме переважно за рахунок готелів середнього та бюджетного сегментів. Для Близького Сходу дедалі актуальнішим стає не кількісне нарощування готельних об'єктів, а якісний аспект і диверсифікація туристично-готельних послуг. На користь регіону працюють розвиток готелів і курортів, високий попит на екзотичні напрямки, поява екотуризму, а також поєднання відпочинку з бізнесом, що стало можливим завдяки сучасним технологіям, які дозволяють перетворювати готельні номери на ділові офіси. Усе це надає близькосхідним країнам додаткові конкурентні переваги на глобальному готельному та туристичному ринку [5, c. 213-214].

2. Особливості розвитку туризму в районах Північної Америки

У туристичному контексті регіон Північної Америки охоплює не весь материк, а лише США та Канаду. Рівень туризму тут надзвичайно високий завдяки потужному економічному розвитку та відповідним доходам населення. Доходи розподілені дуже нерівномірно, тому у високооплачуваних працівників витрати на туризм і відпочинок у 12 разів перевищують аналогічні витрати родин із низькими доходами. У Північній Америці активно розвиваються як внутрішній, так і міжнародний туризм, як в'їзний, так і виїзний.

У Сполучених Штатах Америки доходи від обслуговування туристів і відпочивальників більш ніж удвічі перевищують доходи фермерів, хоча площа сільськогосподарських угідь майже в 10 разів більша за рекреаційні території. Останні ж є досить значними — 57% усієї площі державних земель, з яких для туризму та рекреації реально використовується лише чверть.

У США створено найпотужнішу у світі туристично-рекреаційну інфраструктуру; кількість місць у готелях і мотелях сягає багатьох мільйонів, причому роль мотелів постійно зростає. Транспортна інфраструктура також перебуває на найвищому рівні.

Типів рекреаційних територій тут безліч, але особливої уваги заслуговують національні парки, заповідники, спеціальні природні парки та зони відпочинку різного рівня підпорядкування, а також національні морські узбережжя. Цікавою формою рекреаційного використання територій є туристичні стежки, прокладені в унікальних районах. Найбільшою популярністю користуються Аппалачська (3200 км) та Тихоокеанська (3680 км) мальовничі стежки [9, c. 26-27].

У США виділяють 7 туристично-рекреаційних зон: Схід, Захід, Центр, Тихоокеанська зона, Південно-Східне узбережжя, Аляска та Гавайські острови.

1. Схід США. Основу пізнавально-культурного туризму тут становлять міста з їхніми порівняно молодими історичними пам'ятками, монументами та вражаючими сучасними спорудами. Уздовж східного узбережжя США простягається один величезний мегаполіс, що охоплює Нью-Йорк, Філадельфію, Вашингтон, Бостон, Балтімор та багато інших великих і середніх міст. Мешканці цих міст надають перевагу відпочинку на мальовничих природних територіях. На сході США є національні парки, заповідники та туристичні стежки, зосереджені в системі Аппалачів, масиві Адірондак, ущелині річки Делавер та районах моренно-озерного ландшафту.

2. Захід США. Ця зона охоплює Кордильєри та плато, що входять до їхньої системи (Колорадо, Колумбія). Тут збереглося багато відносно недоторканих природних комплексів, зокрема найбільший у країні Йєллоустоунський національний парк, відомий величезною кількістю гейзерів (понад 10 тисяч). Головною визначною пам'яткою Йосемітського національного парку є реліктовий гай гігантських секвой — єдиний на земній кулі. Річка Колорадо славиться своїм широким (1,5 км) Гранд-Каньйоном.

3. Тихоокеанська туристично-рекреаційна зона. До її складу входить тихоокеанське узбережжя з прилеглими гірськими схилами. Зона приваблива не лише природними особливостями та морськими курортами, а й цікавими містами: Сан-Франциско, де жив і помер Джек Лондон; Лос-Анджелес — центр кіноіндустрії Голлівуд. Тут розташовані найбільший у світі океанаріум, найбільші розважальні центри, «Діснейленд» та величезний океанічний лайнер «Квін Мері».

4. Центр США. Розташований переважно в зоні степів, більша частина яких розорана. Цей район відомий своєю сільськогосподарською діяльністю. Тут також є національний парк Вінд-Кейв (печери та екзотична фауна). Місто Даллас сумно відоме у зв'язку з убивством президента Кеннеді. У штаті Арканзас на базі мінеральних джерел створено бальнеологічні курорти.

5. Південно-Східне узбережжя. Славиться своїми найбільшими курортними районами (півострів Флорида), а також національним парком Еверглейдс, відомим рідкісними видами птахів, великою кількістю риби та незвичайною висотою мангових дерев.

6. Аляска. Молода, але перспективна туристична зона США. Сьогодні туризм у цьому регіоні посідає одне з провідних місць у структурі валового національного продукту штату [3, c. 33-35].

Окремою туристично-рекреаційною зоною Північної Америки є Канада.

Канада — край унікальної краси. Це одна з небагатьох країн Північної півкулі, де природні комплекси, що збереглися в первозданному стані, розташовані неподалік від великих сучасних міст. Тут поряд існують стародавні форти, сучасні мегаполіси та дика природа. У 1996 році Канаду відвідали 17,3 млн іноземних туристів, залишивши в країні майже 10 млрд канадських доларів.

Туристів приваблюють національні парки з незайманою природою, Ніагарський водоспад, великі міста Квебек, Монреаль, Ванкувер, а також фортеця Луїсбург на острові Кейп-Бретон, історичне поселення Кінгс-Лендінг у Нью-Брансвіку, історичний парк Ф. Д. Рузвельта на острові Кампобелло та багато іншого. Канада цікава в будь-яку пору року, але найсприятливішими для подорожей є липень і серпень [14, c. 5-6].

Список використаної літератури

1. Kross по Америці // Міжнародний туризм. - 2007. - № 5. - С. 38-45

2. Александрова А. Международный туризм: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. "География". — М. : Аспект Пресс, 2002. — 464с.

3. Артюнян К. Туристические образы США //География в школе. - 2004. - № 3. - C. 33-35

4. Берриан М. Туризм, культура и развитие в Арабском регионе: Поддерживая культуру, развиваем туризм, развивая туризм, поддерживаем культуру. — М. : ЮНЕСКО, 2001. — 75с.

5. Бовсуновская А. География туризма: Учеб. пособие / Донецкий ин-т туристического бизнеса. — Донецк : ДИТБ, 2002. — 410с.

6. Воскресенский В. Международный туризм: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 230500 "Социально-культурный сервис и туризм", 012500 "География", 061100 "Менеджмент организации", 060800 "Экономика и управление на предприятии (по отраслям)". — М. : Юнити-Дана, 2006. — 255с.

7. География туризма: учебник / А.Ю. Александрова (ред.). — М. : КНОРУС, 2008. — 592с.

8. Горкина Т. И. Ближний Восток: его роль и значение в системе мирового хозяйства // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - № 25-28. - С. 35-42.

9. Даринский А. Туристская индустрия США //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2002. - № 25-28. - C. 26-27

10. Дудкін І. Золоте кільце Колорадо //Міжнародний туризм. - 2005. - № 1. - C. 34-47

11. Ільїна О. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни / Луцький ін-т розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". — Луцьк : Терен, 2004. — 104с.

12. Квартальнов В. Иностранный туризм / Российская международная академия туризма. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 228с.

13. Самойленко А. А. География туризма: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. 230500 "Социально-культурный сервис и туризм" и 061100 "Менеджмент организации". — 2-е изд. — Ростов н/Д : Феникс, 2006. — 359 с.

14. Сполучені Штати Америки //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - № 45-48. - C. 5-13

15. Туризм островов и островных государств: учеб. пособие по курсу "География туризма" / Частное высшее учебное заведение "Донецкий ин-т социального образования" / А.Ф. Титова (сост.). — Донецк : ДИСО, 2008. — 72c.

16. Чудеса природи // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2006. - № 45-48. - С. 75-84