Формування бібліотечних фондів у бібліотеках для дітей

```html

Вступ

Актуальність теми. Бібліотечні фонди є стратегічним ресурсом країни у культурній, науковій, освітній та інформаційній сферах, покликаним забезпечувати читацькі потреби та гарантувати громадянам доступ до інформації. Водночас сьогодні особливо гостро стоїть питання оновлення цих фондів, адже понад 80% наявних видань датуються 60–80-ми роками XX століття і вже не відповідають запитам сучасних користувачів.

Однією з ключових причин такої ситуації є суттєве скорочення обсягів нових надходжень до бібліотек.

Метою цієї роботи є аналіз теоретичних засад та практичного досвіду формування фондів дитячих бібліотек в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в бібліотечній діяльності.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:

• окреслити основні напрямки сучасних наукових розвідок з проблем формування бібліотечних фондів;
• дослідити специфіку застосування можливостей Інтернету в процесі комплектування в умовах інформатизації;
• визначити критерії відбору документів для фондів сучасних бібліотек;
• здійснити аналіз процесу комплектування фонду Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. С.М. Кірова.

Об'єктом дослідження виступає процес формування бібліотечних фондів дитячих бібліотек.

Предметом дослідження є безпосередньо фонди дитячих бібліотек, що функціонують у сучасному інформаційному середовищі.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів. Теоретичним підґрунтям слугували положення бібліотекознавства та фондознавства. Застосування функціонального підходу дозволило систематизувати основні типи документів відповідно до їх ролі у технологічному циклі формування фонду. Також були використані методи порівняльного, факторного, термінологічного аналізу, індукції та дедукції, критичного аналізу наукових публікацій, моделювання та вербальної аргументації.

Базою дослідження є фонди Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. С.М. Кірова.

Структура роботи. Структура роботи обумовлена її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, що налічує 19 найменувань (на 2 сторінках). Загальний обсяг роботи становить 35 сторінок, основний зміст викладено на 32 сторінках.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету, об'єкт, предмет, завдання та методологію дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування бібліотечного фонду» розкрито теоретичні засади комплектування фонду бібліотеки та висвітлено особливості цього процесу в сучасних соціально-економічних умовах.

У другому розділі «Комплектування фонду Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. С.М. Кірова» проаналізовано специфіку та джерела комплектування дитячої бібліотеки, критерії відбору документів, досліджено організацію комплектування, виявлено проблеми політики комплектування та розглянуто питання використання Інтернету в цьому процесі.

У висновках узагальнено результати дослідження та запропоновано рекомендації щодо вдосконалення процесу формування фондів дитячих бібліотек України.

Розділ І. Теоретико-методологічні основи комплектування бібліотечного фонду дитячих бібліотек

1.1. Теоретичні основи комплектування фонду дитячої бібліотеки

Бібліотечна справа є невід'ємною частиною інформаційної, виховної та культурно-освітньої діяльності, що охоплює комплекс державних, громадських, наукових і практичних заходів, спрямованих на забезпечення функціонування бібліотек, їх науково-дослідної та методичної роботи, а також підготовку кадрів. Формування фондів дитячих бібліотек відбувається з урахуванням їхнього призначення, складу користувачів та типу бібліотеки як організованого зібрання документів. Комплектування здійснюється через отримання обов'язкового примірника документів відповідно до законодавства, придбання видань, випущених за цільовими програмами, купівлю за готівковий та безготівковий рахунок, документообмін, дарування, депонування та інші форми безоплатного отримання. Документи, що рідко використовуються, але становлять наукову чи художню цінність, передаються до бібліотек-депозитаріїв. Порядок такої передачі визначається центральним органом виконавчої влади у сфері культури [6, c.21].

Бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг та інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування. Це право реалізується через отримання обов'язкових примірників, випуск літератури за державним контрактом, наявність спеціалізованих книготорговельних організацій та пільгове оподаткування для видавців. Комплектування може здійснюватися будь-якими способами, що не суперечать законодавству. Видання, які не входять до Національного архівного фонду України, можуть безоплатно передаватися між бібліотеками [6, c.22].

Маловикористовувані, але цінні у науковому та художньому відношенні документи можуть бути передані до бібліотек-депозитаріїв, порядок чого визначає Міністерство культури України. Традиційний процес комплектування є досить тривалим і трудомістким, складається з багатьох етапів та потребує значних часових витрат. Проте сьогодні з'явилася унікальна можливість використовувати ресурси Інтернету для придбання іноземних видань, хоча вітчизняні видавництва та книготорговельні організації поки що не мають подібних можливостей [2, c.66].

1.2. Особливості формування фонду бібліотеки у сучасних соціально-економічних умовах

Комплектування фондів є однією з найактуальніших та найскладніших проблем для бібліотек області. Очевидно, що на кошти, які виділяються з державного бюджету, здійснювати планове оновлення фондів вкрай важко. Тому бібліотеки змушені активно шукати та використовувати додаткові джерела фінансування. Це питання неодноразово обговорювалося на семінарах та «круглих столах» бібліотечних працівників. Продовженням дискусії стала заочна нарада «Пошук і використання додаткових джерел фінансування процесу комплектування бібліотечного фонду», в якій взяли участь більшість ЦБС області. Найцікавіший досвід залучення позабюджетних коштів узагальнено в цьому дослідженні [10, c.68].

Бібліотеки докладають значних зусиль для поповнення своїх фондів новою літературою та задоволення зростаючих потреб читачів, використовуючи різні шляхи: звертаються до органів влади, шукають підтримку спонсорів та меценатів, співпрацюють з міжнародними благодійними фондами, громадськими та релігійними організаціями, редакціями ЗМІ, літературними об'єднаннями та місцевими авторами, організовують благодійні акції та надають платні послуги [10, c.70].

Критично важливою для вирішення цієї проблеми є підтримка місцевої влади. Бібліотеки намагаються привернути увагу депутатів та чиновників під час виборчих кампаній, особистих зустрічей та інших заходів. Найперспективнішим джерелом додаткового фінансування вважаються міжнародні благодійні фонди. У цьому напрямку працюють ЦМБ Макіївки, Артемівська, Харцизька, Дружківки, Костянтинівки, Маріуполя, Єнакієвого, Краматорська, які розробляють проекти для отримання грантів Міжнародного фонду «Відродження» [10, c.71].

Артемівська міська ЦБС звернулася по допомогу до української діаспори в Канаді, Австралії, Аргентині та США, звідки надійшло близько 300 примірників книг. Єврейський благодійний фонд «Хесед Зікорен» кілька разів дарував літературу Центральній міській бібліотеці для дорослих, що дозволило створити сектор єврейської літератури. Петрівська сільська бібліотека Красноармійського району за допомогою Міжнародного центру «Дар» отримала 91 примірник видань. Багато бібліотек підтримують контакти з представниками політичних партій та громадських організацій [10, c.73].

Завдяки співпраці з політичними партіями бібліотеки отримують газети «Комуніст», «Товарищ». У Красноармійську від релігійних організацій надійшло 278 примірників книжок, Харцизька народно-демократична ліга молоді подарувала 152 примірники, місцева церква – 154 примірники [10, c.74].

Бібліотеки Тельманівської ЦБС отримують значну допомогу релігійною літературою від храмів та місій. Християнська місія «Возможность» подарувала всім сільським та дитячим бібліотекам «Дитячу Біблію». Екологічний фонд Новоазовського району у 1999 році виділив 540 грн., а екологічна служба Тельманівського району забезпечила передплату видань «Наш край» та «Рідний край». Бібліотеки Сніжного тісно співпрацюють з екологічною інспекцією Східного регіону, яка щороку передплачує газети «Наш край», «Исток» та безкоштовно надає літературу природоохоронної тематики. У 1999 році інспекція подарувала ЦМБ «Червону книгу України» (т. 2) [10, c.77].

Ради ветеранів війни та праці допомагають бібліотекам Олександрівської, Тельманівської, Шахтарської районних та Горлівської, Артемівської міських ЦБС, організовуючи передплату періодики та даруючи літературу. Оскільки періодика відіграє важливу роль у задоволенні інформаційних потреб, бібліотеки використовують різні методи для залучення коштів на її передплату, насамперед, кошти підприємств та громадських організацій. Завдяки спонсорам бібліотеки Єнакієвого у 1999 році передплатили 22 видання на суму 632 грн., Артемівська – 8 видань на суму близько 1000 грн., Новоазовського району – 7 видань [16, c.13].

Міські підприємства Горлівки, такі як Ртутний комбінат, МПП «Фільтр», хлібокомбінат, соціально-культурний центр, щорічно надають допомогу в передплаті (1500–2000 грн.). Бібліотеки Горлівки також використовують газети та журнали, які передплачують постійні читачі та приносять до бібліотеки після прочитання. Металургійний комбінат ім. Ілліча в Маріуполі надає допомогу бібліотеці-філіалу №6 ім. Гоголя (у 1998 р. – 1500 грн., у 1999 р. – понад 300 грн.). У практиці деяких бібліотек існує спільна передплата, коли кілька читачів об'єднуються та виписують видання. Українсько-американський фонд «Сейбр-Світло» безкоштовно передплатив для 10 ЦБС області 30 примірників річних комплектів журналів [16, c.14].

З метою поповнення фондів бібліотеки успішно співпрацюють з редакціями місцевих газет та журналів. Маріупольська ЦМБ для дорослих отримує обов'язковий примірник усіх місцевих видань. Редакції також здійснюють безкоштовну передплату для ЦМБ та філіалів на газети «Мариупольская жизнь», «Рената», «Ильичевец», «Приазовский рабочий», «Азовский машиностроитель», «Азовский моряк» [14, c.56].

ЦМБ та деякі бібліотеки-філіали Артемівська безкоштовно отримують газети «Вперед», «Наш город», «Александру», «За огнеупоры», «Соляник». Харцизька редакція подарувала бібліотекам річну передплату на газету «Харцызские вести». Олександрівська ЦБС безкоштовно отримує «Олександрівські вісті». У Горлівці видання місцевої преси («Кочегарка», «Время», «Вечерняя Горловка») безоплатно отримують безпосередньо в редакціях, що дозволяє економити кошти на передплату інших необхідних видань [14, c.57].

Подібні приклади є також у Єнакіївській, Шахтарській, Сніжнянській міських та Новоазовській районній ЦБС. Основним джерелом додаткового фінансування є платні послуги, які надають 80% ЦБС. Бібліотеки Шахтарської міської ЦБС надають платні послуги з 1995 року. За рахунок цих коштів у 1996 р. придбано 470 прим. (30% надходжень), у 1997 р. – 661 прим. (16,8%), у 1998 р. – 715 прим. (24,4%). У 1999 р. було зароблено 3610 грн., на які придбано нову літературу [14, c.58].

ЦРБ та 11 сільських бібліотек Тельманівського району отримали від платних послуг 1296 грн., які витратили на придбання книг та передплату періодики. ЦРБ за рахунок комерційного абонементу передплатила 45 назв газет та журналів. Близько п'яти років ЦБС співпрацює з книжковою фірмою «БАО» м. Донецька, продаючи її книги та отримуючи відсотки для поповнення фондів. За 1998–1999 рр. за рахунок платних послуг бібліотеки Маріупольської ЦБС придбали 530 прим. літератури на суму 3650 грн., Дзержинської ЦБС – 827 прим., Ясинуватської районної ЦБС – на 998 грн. Щорічний прибуток від платних послуг у Добропільській районній ЦБС складає від 700 до 1000 грн.

Таку можливість використовують також бібліотеки Дружківки, Макіївки, Костянтинівки, Слов'янська, Красноармійська, Тореза, Сніжного, Харцизька та інших районів. Значну допомогу надають літературні об'єднання, клуби та місцеві автори [19, c.68].

На базі Маріупольської ЦМБ ім. В.Г. Короленка вже 3 роки працює міський літературний музей, який висвітлює літературну біографію міста. Літературний клуб «Азов'я» та об'єднання «Прометей» тісно співпрацюють з музеєм. За роки співпраці розділ «Літературний Маріуполь» поповнився 70 книгами місцевих авторів. Автори дарують книги не лише музею, а й бібліотекам міста. Наприклад, альманах «Маріуполь» отримали всі бібліотеки ЦБС, книгу поезій В. Солдатова «Осеннее утро» – ЦМБ та бібліотека-філіал №3. Книжковий фонд музею відображено у краєзнавчому каталозі ЦМБ з сиглою «Літературний музей» [19, c.69].

Бібліотеки Артемівська залучають до своїх фондів друковані видання організацій та установ, таких як виконком, краєзнавчий музей, товариство «Бахмут». За 3,5 роки надійшло 308 прим. видань. При бібліотеці-філіалі №1 у 1998 р. створено читацький клуб «Клич», члени якого вирішили за рахунок членських внесків купувати новинки літератури та передавати їх у фонд. Клуб налічує 100 членів, які вже подарували 107 прим. новинок художньої літератури [19, c.70].

Літературно-любительське об'єднання «Друзі бібліотеки» при ЦМБ Сніжного на внески своїх членів придбало та передало бібліотеці у 1999 році 83 книги підвищеного попиту.

Фонди бібліотек Тельманівської ЦБС поповнилися книгою місцевого автора-краєзнавця В.Г. Душки «От старины глубокой до наших дней» (300 прим. отримали також шкільні бібліотеки). Красноармійська ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка організувала презентацію книжки І. Костіна «Україна моя нене», після якої автор подарував 15 прим. своєї книги міським бібліотекам та збірник віршів для кожної сільської бібліотеки [1, c.61].

Бібліотеки Горлівської ЦБС також проводять презентації книг місцевих авторів, які дарують свої твори. Члени літературного об'єднання таким чином подарували 48 збірників. Все активніше використовуються добровільні пожертвування громадян, для чого проводяться благодійні акції: «Дарунок бібліотеці» (Сніжне), «Книга – в дар бібліотеці» (Красноармійськ, Єнакієве), «Книга дитинства» (Новоазовський район), «Копійка» (Красноармійський район), «Мій подарунок бібліотеці», «Книзі – друге життя» (Тельманівський район), «Подаруй книгу» (Горлівка). Їх мета – підтримати фонди та привернути увагу громадськості [1, c.62].

У Маріуполі була оголошена акція «Допоможи бібліотеці», під час якої у всіх бібліотеках розміщені звернення до читачів з проханням подарувати книгу. Відгукнулося багато мешканців, всього отримано понад 1000 прим. літератури. Найактивніше акція пройшла у мікрорайоні «Курчатово», де фонд бібліотеки-філіалу №14 поповнився більш ніж на 500 прим. Читач Козлов А.В. власноруч зробив для бібліотеки верстак для прошиття книжок, що дозволило зберегти багато видань [8, c.48].

У м. Димитрове після пожежі в дитячій бібліотеці-філіалі №3, де згорів весь фонд, з 17 по 31 жовтня 1998 р. була проведена акція допомоги, організована місцевим осередком НДПУ, Асоціацією ділового співробітництва та міським відділом культури. Для бібліотеки зібрано 12926 прим. Найактивніші учасники (деякі учні приносили від 50 до 100 книжок) були премійовані. Книги продовжують надходити й досі. Після акції «Книгу – в дар бібліотеці» у Красноармійську бібліотеки отримали 834 прим. книг, що становить 1/3 всіх надходжень за рік. На кошти, зібрані під час акції «Копійка», бібліотеки Красноармійського району оформили додаткову передплату періодики [8, c.49].

У Тельманівському районі акція «Мій подарунок бібліотеці» була приурочена до 50-річчя районної дитячої бібліотеки. Діти дарували не лише книги та журнали, а й ігри, з яких зібралася невеличка ігротека. За 4 дні акції «Книга дитинства» в Новоазовському районі зібрано понад 300 книг. У Дружківській ЦБС отримано 1567 книг, Володарській – близько 1000, Горлівській – 884, Амвросіївській – 640, Шахтарській міській – 320 книг. Кіровська ЦМБ отримала від члена Спілки журналістів України Іванова Г.Н. книги письменників Донбасу з автографами (А. Медведенка, І. Світличного, Й. Курлата, В. Меркур'єва, Г. Довнара, В. Фролова). Бібліотечна рада Добропільської районної бібліотеки організувала фонд подарованої книги, фіксуючи їх у книзі обліку «Нам дарують:». За кожну подаровану книгу читач може позачергово прочитати кілька цінних книжок [13, c.7].

Більшість благодійних акцій приурочені до ювілеїв бібліотек та Всеукраїнського Дня бібліотек. В останні роки закривається багато профспілкових та відомчих бібліотек, фонди яких передаються до державних. Фонд Єнакіївської ЦБС збільшився на 46138 примірників за рахунок прийняття фондів закритих профспілкових бібліотек. Фонд профспілкової бібліотеки шахти ім. Поченкова (14381 прим. на суму 32365 грн.) передано на баланс Макіївської ЦБС. Вся література потрапила до фондів Тельманівської ЦБС у зв'язку із закриттям бібліотеки при райдержадміністрації. Незмінним джерелом поповнення залишаються обмінно-резервні фонди обласних бібліотек [3, c.73].

Поповнюють фонди бібліотеки завдяки участі в конкурсах, які оголошують обласне управління культури та обласні бібліотеки. Успішним для Макіївської, Красноармійської, Єнакіївської міських ЦБС став огляд роботи по соціальній адаптації молоді, де вони зайняли I, II, III місця і нагороджені бібліотечками (2000, 1500, 145 прим. відповідно). Це надихнуло бібліотекарів на активізацію участі в подібних конкурсах [3, c.74].

1.3. Інтернет-ресурси як джерело формування бібліотечних фондів

У сучасних умовах бібліотеки мають не лише збирати та обробляти друковані видання, а й архівувати інформаційні ресурси Інтернету. Перед початком робіт з комплектування необхідно визначитися з інформаційними джерелами, які підлягають включенню до сховищ Інтернет-даних. Доцільно врахувати концептуальні настанови засновників Національної бібліотеки, які наголошували на необхідності найповнішого розроблення відділу Ucrainica. Сучасне трактування «Україніки» зроблено В.Ю. Омельчуком, який запропонував чотири ознаки віднесення документів до цього фонду: твори друку українською мовою незалежно від місця видання; твори друку всіма мовами, опубліковані на території сучасної України; твори друку про Україну, видані в усьому світі; твори друку, авторами яких є українці та українські інституції [5, c.42].

Ці напрацювання доцільно врахувати і при комплектуванні бібліотек інформаційними ресурсами Інтернету. Насамперед, складовою сховища мають стати колекції наукових та суспільно значущих документів національної складової Інтернету. Важливо розглядати ці ресурси як частину єдиного електронного документного простору держави та відображати їх у національній бібліографії. Сховище повинно включати також колекції зарубіжних науково-інформаційних ресурсів. До архівування слід залучити всі суб'єкти вітчизняної системи документальних наукових комунікацій (провідні бібліотеки, інформаційні центри, наукові установи). У межах цієї системи доцільно організувати формування галузевих сховищ (медичних, сільськогосподарських тощо). Багатогалузеві бібліотеки університетів можуть зосередитися на архівуванні профільних мережевих ресурсів, а обласні наукові бібліотеки – на зібранні регіональної інформації. Національні бібліотеки мають взяти на себе координуючі функції та створення зведеного довідково-пошукового апарату національного сховища Інтернет-даних. Цей апарат повинен поєднувати метадані про колекції Інтернет-публікацій з повнотекстовим індексуванням масивів інформації [5, c.43].

Створення сховищ Інтернет-ресурсів не має належного нормативного підґрунтя. Правовою основою архівування українського сегменту можна вважати Постанову Кабінету Міністрів України щодо розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Можливість залучення зарубіжних ресурсів надається ліцензіями Creative Commons, які є конструктором ліцензій, що дозволяє автору обрати варіант, який його задовольняє. Представлення ліцензій у вигляді структурованої схеми метаданих відносить їх до класу правових метаданих та надає можливість автоматизованої обробки інформації. Деякі способи автоматичної обробки реалізовано вже сьогодні – створено тестову пошукову систему (http://search.creativecommons.org/), яка дозволяє уточнювати пошукові запити умовами використання матеріалів. Ліцензії Creative Commons не є запереченням копірайту, а його трансформацією у вигляд, коли копірайт не перешкоджає вільному поширенню інформації.

У цілому слід зробити висновок щодо необхідності започаткування та активізації в Україні робіт з комплектування бібліотеками фондів електронних публікацій на основі інформаційних ресурсів Інтернету [5, c.43].

Розділ II. Комплектування фонду Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. С.М. Кірова

2.1. Специфіка і джерела комплектування дитячої бібліотеки та критерії відбору документів

Процес комплектування в дитячій бібліотеці має специфічні риси, зумовлені віком читачів (від народження до глибокої старості) та їхніми різноманітними інформаційними потребами, що залежать від шкільної програми та особистих захоплень. Тому врахування вікових особливостей користувачів, їхніх інтересів та запитів є найважливішим фактором відбору документів. Аналізуючи інформаційні потреби та відмови на запити, бібліотека робить висновки про необхідність комплектування фонду, керуючись певними критеріями відбору, насамперед, такими як:

• зміст книги – він повинен бути цікавим, захоплюючим, пізнавальним;
• стиль написання – враховується, як написана книга, чи не важко читачеві буде працювати з нею;
• цінність книги (естетична, літературна, дозвіллєва, історична та ін.);
• попит на неї;
• репутація авторів та видавництв;
• висока видавнича якість (бажано, щоб книга витримувала якнайдовше бібліотечне користування);
• ціна.

На жаль, висока ціна видань і відсутність достатніх коштів стримують бібліотеку в її бажанні придбати ту чи іншу потрібну читачам книгу [8, c.26].

Що повинна робити дитяча бібліотека в умовах економічної нестабільності, де має шукати кошти і які джерела комплектування використовувати для того, щоб унікальні бібліотечні фонди постійно поповнювалися і оновлювалися? Саме від стабільності цих процесів значною мірою залежить успішність діяльності бібліотек. Авторитет бібліотеки в очах читачів визначається багатством та якістю її фондів. Є що читати, слухати, дивитися – читач звертається до неї за допомогою. Ні – він її ігнорує. Хоча у минулому році книгозабезпеченість у бібліотеках області складала 15,2 примірників, разом з тим нинішній стан бібліотечних фондів викликає серйозне занепокоєння. Протягом останніх років йде процес, при якому вибуття превалює над надходженням до бібліотек [8, c.27].

Так, у 2001 році до фондів дитячих бібліотек області надійшло 88079 документів, вибуло – 218978. Ці показники говорять про те, що фонди дитячих бібліотек зменшились на 130899 примірників, хоча і з об'єктивних причин. До фондів міських бібліотек надійшло 73031 прим., вибуло – 199673; до фондів районних бібліотек надійшло 5770 прим., вибуло – 9693; до фонду обласної дитячої бібліотеки надійшло 9278 прим., вибуло – 9612. Серед міських бібліотек найгірший стан з поповненням фонду в Авдіївці, Димитрові, Докучаєвську, Жданівці, Ясинуватій; в районних – Артемівський, Володарській, Костянтинівській, Старобешівській. Щоб залучати нових читачів до бібліотеки і не втрачати тих, що є, знайомити їх з найкращою літературою, привчати до роботи з книгою та іншими носіями інформації, виховувати любов до книги, бібліотеки намагаються комплектуватися якісними документами і використовують для цього традиційні і нетрадиційні джерела комплектування. Видавництва, книготоргові організації, обмінні фонди, дари та пожертвування від друзів книги і бібліотек, участь у конкурсах – ось хто і що допомагає бібліотекам у процесі комплектування своїх фондів [8, c.28].

В останні роки дитячим бібліотекам в дарунок направляли видання благодійний фонд «Літопис УПА», «Український культурно-аналітичний журнал «Артлайн»», українсько-американський фонд «Сейбр-Світло», Міжнародний фонд «Відродження», ООО науково-виробниче підприємство «Идея» м. Донецька, Всеукраїнське товариство «Просвіта», Партія Регіонів, Народно-демократична партія, релігійні організації, окремі підприємства та ін. Значну допомогу бібліотекам надають літературні об'єднання, клуби, місцеві автори. Наприклад, бібліотеки м. Артемівська від товариства «Бахмут» одержали у 2001 році понад 100 примірників книг [4, c.36].

З метою поповнення своїх фондів бібліотеки області успішно співпрацюють з редакціями місцевих газет та журналів. Також для комплектування фондів бібліотеками для дітей використовуються кошти, що надходять від надання платних послуг. Наприклад, у м. Дзержинську ця цифра становила в 2001 році 3989 грн., у Першотравневому районі 1390 грн., у м. Костянтинівка – 827 грн., у м. Дебальцеве – 632 грн. Все активніше для поповнення фондів новою літературою бібліотеки використовують добровільні пожертвування громадян, читачів, для чого проводять благодійні акції. Вони мають різні назви, але спільну мету: «Дарунок бібліотеці» (м. Сніжне), «Книга в дар бібліотеці» (м. Красноармійськ), «Книга дитинства» (Новоазовський р-н), «Книзі – друге життя» (м. Горлівка) [4, c.37].

Бібліотеки поповнюють свої фонди також завдяки участі в конкурсах, які оголошують управління культури облдержадміністрації та обласна бібліотека для дітей. Успішною для Горлівської, Дзержинської, Краматорської, Слов'янської, Макіївської, Харцизької міських ЦБС стала участь у конкурсі акції «Збережемо книгу для читача»; для Дробопільської, Дружківської, Краснолиманської ЦБС – у конкурсі «Бібліографічні горизонти ХХІ століття». Всі бібліотеки-переможці нагороджені комплектом книг. Для вирішення питання фінансування комплектування надзвичайно важливою є підтримка місцевих органів влади. Тому бібліотеки області намагаються привернути їхню увагу до своїх проблем під час проведення передвиборних компаній, особистих зустрічей депутатів з виборцями, інших політичних акцій. Саме так діяли бібліотеки міст Жданівки, Макіївки, Слов'янська, Тельманівського району та інші і отримували кошти на передплату періодичних видань [4, c.38].

З метою забезпечення нормального функціонування і розвитку бібліотеки в умовах дефіциту державного та місцевих бюджетів, подорожчання друкованої та іншої продукції дедалі більшого значення набуває пошук джерел отримання додаткових коштів, підтримки доброзичливого ставлення громадськості до бібліотеки. Наша бібліотека, не отримуючи протягом останніх років бюджетних коштів на придбання книг, вимушена була шукати нетрадиційні шляхи добування їх з інших джерел. Спочатку робота з комплектування фонду велася інтуїтивно, безсистемно, з використанням, в основному, власного досвіду та ініціативи. З часом ми виробили певні напрямки в цій роботі і фонд нашої бібліотеки став поповнюватися за рахунок:

• бюджетних коштів;
• платних послуг;
• книг, подарованих користувачами;
• книг, подарованих письменниками та видавництвами;
• спонсорів;
• передплати;
• Центру інформатики Міністерства культури України та Державної бібліотеки України для дітей тощо [4, c.40].

Комплектування фонду краєзнавчою літературою завжди було одним із основних завдань регіональних бібліотек. Сьогодні шкільне краєзнавство набуло масового характеру. Тема «Наша область, край» внесена до навчальної програми окремими розділами. За останній час вийшли підручники з географії та історії Донецької області. Тому вичерпне комплектування літературою, яка видається в регіоні, стало першочерговим завданням відділу комплектування. Пошук джерел поповнення фонду краєзнавчою літературою спонукав нас шукати зв'язки з різними установами та організаціями, насамперед, налагоджувати стосунки з видавництвами міста та області [4, c.41].

Сьогодні в бібліотеці діє банк даних 34 видавництв Донецького регіону. Бібліотека спілкується з 10: «Козацький вал», «Корпункт», «Макдел», «Мрія», «Собор», «Ярославна». Відвідує місцеві видавництва кожного місяця, а з тими, що знаходяться в районах, веде переписку (іноді через дитячі бібліотеки). Ця робота дає певні результати: за 2000-2002 рр. бібліотека безкоштовно одержала 579 примірників книг на суму 1551 грн. [4, c.42]

Дружні стосунки склалися в бібліотеці і з місцевими письменниками: лауреатом республіканської премії імені Андрія Головка Іваном Головченком; лауреатом обласної премії ім. М. Хвильового, республіканської премії ім. М. Трублаїні Олексієм Столбіним; журналістами Володимиром П'янковим і Юрієм Ошем та ін. Вони часті гості нашої бібліотеки і при змозі завжди дарують свої книги юним читачам. Так, Олексій Столбін подарував 2 тис. примірників своєї книги «Хмари над Журавкою». Книги були розіслані в усі дитячі бібліотеки області. Майже 100 примірників цінної краєзнавчої літератури передала в дарунок бібліотеці вдова письменника П.О. Стефарова. Багато років бібліотека співпрацює з інститутом позашкільної освіти, який постійно безкоштовно виділяє певну кількість підручників для школярів-читачів. Так, наприклад, за останні три роки бібліотека одержала 500 підручників [4, c.43].

Незначна частина коштів, одержаних від впровадження платних послуг, не могла задовольнити потреби бібліотеки в придбанні нових книг, і покладати великі надії на це джерело фінансування ми не могли. Тому виникла проблема пошуку фінансової та іншої допомоги у благодійних фондах, у спонсорів. Так, 98 прим. на суму 432 грн. одержала бібліотека від фонду «Сейбр-Світло» як спонсорську допомогу в 2002 р.; в 2001 р. гуманітарна допомога надійшла з благодійного фонду «Благовіст», в кількості 64 прим.; 336 грн. виділив на придбання книг (2000 р.) НВПП «Агропромсервіс». Кожна людина хоче, щоб про її благодійний вчинок знали інші і були вдячні їй за добру справу. Спонсори також хочуть знати, як витрачаються їхні кошти. Тому, незалежно від розміру допомоги, бібліотека завжди висловлює їм подяку в письмовій або усній формах, у газетах, на радіо і на телебаченні обов'язково перелічуються організації та заклади, які надали допомогу в придбанні літератури. У бібліотеці оформлено стенд «Слова подяки нашим спонсорам», а в читальному залі для читачів молодшого шкільного віку – виставку «Ці журнали передплатили вам спонсори...» [7, c.32].

Бібліотека з квітня 2000 р. розпочала акцію «Збережемо бібліотеку для дітей». Одним з пунктів її був захід «Подаруй бібліотеці книгу», який передбачав меценатську допомогу читачів – дарування книг. Через засоби масової інформації наша бібліотека звернулася до всіх жителів міста, учнів шкіл, місцевої влади з проханням допомогти бібліотеці продовжити своє існування, залишитися активним суспільним і соціальним осередком, центром інформації, освітньої підтримки дитини. Внаслідок проведеної акції бібліотека одержала 1138 прим. книг. Відрадно те, що останніми роками суттєво збільшилась сума коштів на передплату періодичних видань: з 1031 грн. (1999 р.) до 20 000 грн. (2000 р.). Завдяки якісній передплаті, яка повністю задовольняє читачів всіх вікових категорій (на цей рік бібліотека передплатила 60 назв газет і 147 назв журналів), покращилась довідкова робота читального залу. 70% довідок бібліотека виконує, використовуючи саме періодичні видання. Крім того, ми мали змогу передплатити ще й книги і підручники. Якщо в 1999 р. по передплаті ми отримали лише 34 книги, то в першому півріччі 2002 р. – 113 книг. 1 липня 2002 р. Кабінет міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження державної програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 р.» [7, c.37]

2.2. Організація комплектування Донецької дитячої бібліотеки

Комплектування фондів новою літературою здійснюється у відповідності до завдань, визначених статутом бібліотеки та її місцем в єдиній системі бібліотечно-бібліографічного забезпечення наукових досліджень в АН України та запитів органів законодавчої влади, закладів культури, творчих організацій та ін. З метою забезпечення максимальної повноти в комплектуванні фондів бібліотека поєднує різні його джерела. Насамперед, це два обов'язкових примірника видань України, що надходять з друкарень та інших поліграфічних підприємств; передплата періодичних видань; купівля в книготоргівельній мережі; міждержавний книгообмін; придбання через Центральний колектор наукових бібліотек (Росія); безкоштовні надходження (дари окремих осіб, установ); заповнення прогалин через обмінно-резервні фонди власної та інших бібліотек тощо. Активно використовуються також нетрадиційні канали. Щорічне поповнення фондів бібліотеки за останні роки складає близько 10 тис. видань [9, c.46].

Названі джерела комплектування (крім БОП, по якому надходять лише перші примірники) забезпечують фонди як першими примірниками, так і дублетними, тобто виконують функції і основного і додаткового комплектування. Останнє має свої властивості як з точки зору повноти надходжень, так і щодо розподілу видань серед структурних підрозділів. Головна відмінність цієї форми комплектування полягає в тому, що воно тісно пов'язане з реалізацією принципу наукового відбору літератури на основі джерел інформації та надходження перших примірників до бібліотеки і тому має вибірковий характер. Цей спосіб поширюється на підсобні фонди читальних залів структурних підрозділів-фондоутримувачів, а також на інші фонди, які входять у структуру бібліотеки. Разом з тим в комплектуванні виникли суттєві труднощі, що пов'язані в першу чергу з комерціалізацією видавничої справи [9, c.47].

Монополізм поліграфістів, виробників паперу, діяльність альтернативних видавництв призводять державні книговидавництва до краху. Деякі видавництва припиняють своє існування, інші ще не визначились з планами видання літератури. Необхідно відзначити, що більшість видавництв взагалі не видають свої тематичні плани, оскільки це економічно невигідно. А інтереси розвитку науки вимагають оперативного одержання необхідної інформації. Особливо погана справа з придбанням малотиражної літератури. Звичайно, важко зобов'язати оргкомітети конференцій, щоб вони виявили турботу про фонди бібліотеки, а, на жаль, засоби централізованого одержання інформації перестали діяти [18, c.24].

Тому за останній час не тільки ускладнилося комплектування, а й склалося таке становище, яке не може не позначитись і не загрожувати його повноті та якості. З метою вдосконалення комплектування бібліотеки українськими виданнями була розпочата велика робота по вивченню структури книговидавничої діяльності України, зокрема ведеться вивчення структури видавництв, як державних, так і приватних, їх тематичної спрямованості. Особливістю комплектування фондів бібліотеки на сучасному етапі є постійний пошук оптимальних форм організацій його процесу. Вивчення джерел комплектування – даних про обсяг, своєчасність та повноту надходжень, виконання чи невиконання замовлень, причин невиконання, шляхів заповнення прогалин тощо – дає зробити висновки щодо подальшого використання того чи іншого джерела, намітити шляхи підвищення його ефективності тощо. Досвід діяльності бібліотеки останніх років дає підстави вважати, що для подальшого вдосконалення роботи системи формування фондів необхідно:

- створити економічні, правові, технологічні та інші умови для розвитку міждержавного обміну інформацією;

- забезпечити доступ до інформаційних ресурсів у режимі on-line;

- активніше використовувати мікрокопіювання – як обов'язкову складову частину комплектування та доукомплектування фондів;

- диференційовано підходити до відбору видань, кількість їх примірників, зважаючи на наукову, історичну та інформаційну цінність;

- систематично вдосконалювати на цій основі профіль комплектування бібліотеки;

- продовжувати наукові дослідження з метою теоретичного обґрунтування нових шляхів комплектування та доукомплектування бібліотеки;

- передбачати в процесі розроблення проектів, договорів та угод на міжурядовому рівні широкий обмін інформацією між бібліотеками.

Для вирішення цих та інших проблем необхідно займатися вивченням ефективності системи книгопостачання, прогнозувати розвиток та забезпеченість повноти і якості комплектування фондів ЦНБ, створити комп'ютерну систему оперативного контролю за комплектуванням [18, c.25].

2.3 Проблеми політики комплектування Донецької дитячої бібліотеки

Бібліотеки – ключові об'єкти для розвитку інтелекту нації, і основним підґрунтям їхньої успішної, плідної діяльності є добре укомплектовані книжкові фонди та запровадження у практику роботи бібліотек країни, у т.ч. бібліотек для дітей, інформаційних та телекомунікаційних технологій. Виходячи з цього, необхідність регулярного поповнення фондів, впровадження новітніх технологій, сприяння і вивчення стану виконання державних програм розвитку бібліотечної справи сьогодні є основними завданнями відділу аналізу та прогнозування діяльності бібліотек та інформаційних мереж Міністерства культури і мистецтв України. Кабінетом Міністрів України 1 липня 2002 року була прийнята постанова «Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», і як результат – у всіх бібліотеках, крім Херсонської, були затверджені регіональні програми поповнення бібліотечних фондів. Згідно з програмою «Українська бібліотечна серія» для публічних бібліотек України придбано понад 240 тис. примірників видань україномовної літератури. У реалізації цієї програми, а також програми «Комплексні заходи з всебічного розвитку української мови» активну участь брала Національна бібліотека України для дітей [11, c.134].

На виконання вищезгаданих програм Міністерство культури і мистецтв України виділило понад 3 млн. гривень (дитячим бібліотекам – понад 900 тис. для придбання літератури за програмою «Комплексні заходи з всебічного розвитку української мови» та понад 300 тис. за програмою «Українська бібліотечна серія»). У рамках програми «Комплексні заходи з всебічного розвитку української мови» НБУ для дітей було закуплено понад 140 тис. примірників книг у 18 видавництвах України, з них – 102 тис. примірників (понад 40 назв книг) – у видавництві «Веселка». Серед придбаних книг були такі: «Мої та твої таємниці» А. Костецького, «Казкові пригоди і таємниці» В. Нестайка, «Злочинці з паралельного світу» Г. Малик, «Брати Котигорошки» О. Рути, «Наші церкви» З. Мензатюк, цінні книги енциклопедичного змісту, такі як: «Книга знань», «Чудеса живого світу», «Історія людства» та ін. Всього за цими програмами бібліотеки одержали 104 назви книг, що склало 181942 примірники на суму 1311842 гривні. Було також вирішене і питання доставки книг – кожна обласна дитяча бібліотека отримала на свій рахунок для перевезення літератури по 200-300 гривень. Хочеться ще раз підкреслити, що книги, закуплені за цими програмами – це книги для дитячих та сільських бібліотек всіх регіонів України. Проте питання поповнення бібліотечних фондів, особливо для районних та сільських бібліотек, залишається проблематичним у зв'язку з обмеженим фінансуванням з місцевих бюджетів. Успішно вирішується питання поповнення бібліотечних фондів на Миколаївщині, а також у Вінницькій, Донецькій, Одеській та Тернопільській областях [11, c.135].

Придбання літератури проводиться згідно зі списками, які готуються протягом року і остаточного вигляду набувають після закінчення роботи Форуму видавців. Основні моменти формування підборок літератури це: опрацювання прайс-листів, які надходять на поштову скриньку та електронну адресу бібліотеки; збір інформації про рейтинги новинок у царині дитячої літератури з професійних періодичних видань «КК+», «Книжник Review», «Книжковий огляд», а також з періодики загального спрямування «Поступ», «Львівська газета», «Дзеркало тижня»; складання картотеки видань для дітей, які стали лідерами рейтингових опитувань і визначені лауреатами українських конкурсів «Книжка року», «Книга Форуму», «Краща книга» тощо; складання переліку книг, що пропонується для бібліотек Львівської області. Коригування відповідно до результатів роботи Форуму видавців і внесення відповідних змін до репертуару назв. Перевага надається рідномовній літературі, книгам–переможцям і лауреатам, пізнавальній дитячій літературі та програмним творам [11, c.136].

До списку було внесено: 2003 рік – 41 назва книг (1027 прим.) видавництв «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», ВЦ «Просвіта», «Казка», «Школа» (Київ), «Видавництва Старого Лева», «Каменяр», «Світ», «Червона Калина», «Ранок», «Сінтекс ЛТД», «Торсінг», «УФ Міжнародного молодіжного співробітництва»; 2004 рік – 31 назва (1447 прим.) – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Школа», «Махаон-Україна», «Видавництва Старого Лева», «Піраміда», «Червона калина», «Аверс», «Тезис» (Вінниця), «Деснянська правда» (Чернігів), «Ранок» (Харків). Поповнення фонду обласної книгозбірні для дітей у рамках цієї програми щорічно становить близько 1 тисячі примірників [11, c.137].

Джерелом централізованого постачання бібліотек є галузеві програми поповнення фондів публічних бібліотек на засадах державного замовлення – «Українська бібліотечна серія» і національна програма випуску соціально-значущих видань. Минулорічна «Українська бібліотечна серія» – це майже 170 тис. прим. вартістю 1 млн. 905 тис. гривень. Поповнення обласної бібліотеки для дітей за три роки становить 2 тис. книг [11, c.138].

Підсумовуючи сказане, варто ще раз наголосити на таких важливих моментах, як: вирішення питання централізованої інформації про вихід у світ нових видань; фінансового забезпечення програм поповнення бібліотечних фондів, для якісного формування яких необхідні гарантовані кошти, що мають надходити систематично, а не 1 раз на рік, а стосовно регіональної програми книгозабезпечення, то насамперед варто більше довіряти професіоналізму, оперативності і порядності бібліотечних працівників, бо процес комплектування фондів – це пріоритетна сфера фахівців, а не чиновників [11, c.140].

2.4. Використання можливостей Internet при комплектуванні фондів Донецької дитячої бібліотеки

Internet являє собою «мережу мереж», що об'єднує 30 тис. локальних, відомчих і територіальних мереж, 3 млн. комп'ютерів і понад 30 млн. користувачів. З підключенням до системи провідних українських книгозбірень перед ними постає проблема ефективного використання її інформаційних ресурсів і комунікативних можливостей. Потребує вирішення, зважаючи на сучасний стан бібліотечної справи в Україні, і питання залучення інформаційних технологій Internet до оптимізації комплектування книгозбірень [17, c.33].

Вбачаються три взаємодоповнюючих напрямки розв'язання даної проблеми. Перший, найпростіший з них, полягає в активізації використання електронної пошти при проведенні внутрідержавного й міжнародного книгообмінів. Для цього, насамперед, потрібно відпрацювати механізми сітьового взаємоінформування українських книгозбірень про наявні списки пропонованих для книгообміну документів, і зафіксувати їх в інструктивно-методичних матеріалах. На основі такої інформаційної бази засобами тієї ж електронної пошти можна оперативно узгоджувати з партнерами книгообмінні операції [17, c.34].

Другий напрям використання Internet зумовлює залучення on-line технологій. Сьогодні міжнародні агенції з передплати та книготоргівельні організації, які здійснюють комплексне обслуговування книгозбірень, мають банки даних з інформацією про книги й журнали, що можуть бути надані бібліотекам. Замовлення документів у цих банках даних документів і оперативний контроль ходу виконання замовлень відбувається, як правило, через Internet. Ряд партнерів книгозбірень пропонує їм і аналітичні розписи журналів (назва статті, її автори, ISSN журналу, том, № випуску). Бібліотека за певну плату може замовити повний текст потрібної статті й отримати його електронною поштою чи за допомогою факсимільних апаратів. Однак така технологія комплектування передбачає адекватну оперативність фінансових розрахунків з боку українських бібліотек, що в умовах економічних негараздів сьогодення є проблематичним [17, c.35].

Реальнішим є третій напрямок використання можливостей Internet при формуванні інформаційних ресурсів книгозбірень. На серверах системи вже накопичено значну кількість загальнодоступних комп'ютерних файлів первинних документів. Прикладом цього є матеріали IFLA, бібліотечні стандарти, власні публікації книгозбірень, повні тексти документів ряду віртуальних бібліотек (Internet Public Library, Electric Library та інші). Отримання електронних версій цих документів каналами Internet потребує лише часу і незначних витрат на «транспортні» послуги. Викладене свідчить, що ІТ мережі створюють передумови для координального поліпшення комплектування бібліотечних фондів. Водночас їх ефективне використання потребує чіткішої координації діяльності книгозбірень з тим, щоб інформаційний ресурс, отриманий з Internet однією українською бібліотекою, ставав надбанням усіх провідних книгозбірень нашої держави [17, c.36].

Висновки

Питання збереження культури, відродження духовності в сьогоднішніх умовах набувають особливої актуальності. Як завжди, провідну роль у підтримці і розвитку культури відіграють бібліотеки, які роблять усе можливе, щоб зберегти її як національне багатство і духовне надбання людства.

Як інформаційно-інтелектуальний, освітній центр Донецька обласна бібліотека для дітей ім. С.М. Кірова працює за розробленими в бібліотеці програмами – «Юний читач», «Підліток і бібліотека», «Естетичний розвиток – кожній дитині», і одним зі своїх головних завдань вважає допомогу читачам-дітям в оволодінні шкільною програмою, педагогам – у підготовці занять якісно вищого рівня, всім користувачам – у постійному ознайомленні з новою інформацією. З цією метою увазі читачів пропонуються постійно діючі виставки «На хвилинку зупинись, нові книги подивись», «Періодичні видання на допомогу навчанню», а також інші тематичні виставки, які несуть певну корисну інформацію. Бібліотекарі під час індивідуальних бесід, оглядів, масових заходів обов'язково знайомлять читачів-дітей, організаторів дитячого читання з новою літературою. Щомісяця для них готуються експрес-інформації про нові книги та цікаві статті з періодичних видань. Багато цікавого і корисного для себе читачі дізнаються під час проведення днів інформації, які присвячуються різноманітним темам, наприклад: «Переяславська Рада – міжнародне визнання української держави», «Донецьк – місто моєї любові» тощо.

Комплектування бібліотечних фондів дитячих бібліотек традиційним шляхом досить довготривалий та трудомісткий процес, який послідовно складається з багатьох етапів і по сукупності часових витрат може займати досить великі терміни. Але останнім часом ми маємо унікальну можливість використання ресурсів Інтернет у комплектуванні іноземних видань, на жаль поки що вітчизняні видавництва, передплатні агентства та книготоргівельні організації, що діють в Україні не мають таких ресурсів (засобів).

Для поліпшення стану комплектування бібліотечних фондів дитячих бібліотек, сприяння їх якісному і планомірному поповненню, гарантованому забезпеченню кращими творами української національної та світової художньої літератури, довідковими, науково-популярними виданнями широкого попиту із різних галузей знань, в Донецькій області засновано обласну бібліотечну серію голови обласної державної адміністрації. Формування бібліотечної серії буде здійснюватися шляхом вибору літератури за перспективними планами видавництв та наявністю виданої друкованої продукції. Кошти на придбання літератури для бібліотечної серії голови облдержадміністрації виділяються з обласного бюджету та передбачаються у кошторисі обласної дитячої бібліотеки, яка укладає угоди з видавництвами, книготорговими організаціями на закупівлю видань бібліотечної серії, проводить фінансові розрахунки та здійснює контроль за дотриманням усіх умов, передбачених відповідними угодами.

Для виживання бібліотек на сучасному етапі важливе значення мають зв'язки з місцевими громадськими організаціями, які стають серйозною фінансовою підтримкою бібліотекам.

Незважаючи на труднощі, працівники дитячої бібліотеки області намагаються створити всі умови, щоб зробити дитячу бібліотеку доступною для всіх, хто працює з дітьми, задовольнити потреби всіх читацьких груп.

Список використаної літератури

1. Бібліотеки в системі державних закупівель: проблеми та шляхи їх вирішення //Бібліотечний форум України. - 2005. - № 4. - C. 61-62

2. Башун О. Проблеми придбання книг і періодики для бібліотек України відповідно до чинного законодавства щодо державних закупівель//Бібліотечний форум України. - 2005. - № 4. - C. 66

3. Бердигалиева Р. Дарение как источник пополнения фондов //Библиотека. - 2004. - № 2. - C. 73-77

4. Богачева Р. Комплектование фондов:правовой статус //Библиотековедение. - 2000. - № 1. - C. 36-43

5. Булах Т. INTERNET у сфері бібліотечної селекції документів/ Булах Т. //Вісник Книжкової палати. - 2004. - № 1. - C. 42 - 43.

6. Вдовина Т. Выручает - обменно-резервный фонд : /Комплектование библиотек ЦБС через обменно-резервный фонд//Библиотека. - 1997. - № 7. - C. 21-22

7. Вергунов В. Комплектування фондів ДНСГБ УААН: стан і перспективи //Бібліотечний вісник. - 2006. - № 5. - C. 32-37

8. Гощанська А. Дитячі бібліотеки Донеччини у пошуках вірної стратегії // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4(21). – с. 26-28

8. Гуменюк І. Проблеми комплектування фондів бібліотек у сучасних умовах //Бібліотечний вісник. - 1998. - № 6. - C. 48-49

9. Дмитриев К. Комплектование фондов:доступ или покупка?//Книжное дело. - 1999. - № 1-2. - C. 46-47

10. Іващук О. Бібліотечні фонди в умовах фінансової дієти: З яких джерел бібліотеки поповнюються книжками //Книжковий огляд. - 2002. - № 6. - C. 68-77

11. Карпова Л. Комунікативні зв'язки в аспекті комплектування бібліотечних фондів //Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського . - Київ, 2003. - Вип.11. - C. 134-145

12. Ковач Б. Формирование библиотечных фондов:процесс принятия решений //Библиотековедение. - 1999. - № 4-6. - C. 143-153

13. Красножон П. Як ми комплектуємося //Українська культура. - 2002. - № 8. - C. 7

14. Кузнецова О. ЦБС для дітей м. Маріуполя: сьогодення та майбутнє // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4(21). – с. 56-58

15. Марчук О. Сучасний стан і особливості комплектування дитячих бібліотек //Світ дитячих бібліотек. - 2005. - № 4. - C. 15-16

16. Мельник Л. Комплектування бібліотечних фондів масових бібліотек - державна справа //Вісник Книжкової палати. - 2003. - № 6. - С.13-14

17. Мельникова А. Комплектование в условиях рынка: взаимодействие библиотек вузов и книготорговых фирм //Научные и технические библиотеки. - 2004. - № 9. - C. 33-37

18. Никонорова Л. Источники поступлений: поиск альтернатив//Библиотека. - 2001. - № 6. - C. 24-25

19. Тюхай Н. Методичне забезпечення діяльності ЦБС для дітей м. Маріуполя // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4(21). – С. 68-70

```