Фондові біржі. Біржова діяльність

Вступ

Біржова діяльність є особливою формою організації торгівлі, що функціонує в умовах розвиненої ринкової економіки. Перехід України до ринкової моделі господарювання зумовив появу та поступовий розвиток різноманітних напрямів біржової діяльності. Становлення біржового ринку в нашій державі сприяє загальному економічному зростанню та інтеграції країни у світові економічні процеси. Опанування курсу «біржова діяльність» дає змогу ґрунтовно осягнути природу ринкової економіки та механізми її функціонування.

Особлива увага приділяється висвітленню теоретичних і практичних засад функціонування біржової торгівлі, а також взаємозв'язку національних та міжнародних біржових процесів. Серед ключових питань, порушених у роботі, — визначення сутності біржової діяльності, характеристика біржового товару та його ринків, детальний аналіз основних біржових ринків (фондового, товарного, валютного), організація ф'ючерсної та опціонної торгівлі, а також особливості міжнародної біржової практики.

1. Сутність біржової діяльності, її становлення і розвиток

Біржова діяльність є однією з форм організованого ринку, тобто ринку, що діє відповідно до встановлених правил, зафіксованих у нормативних документах.

Поява організованого ринку в різних його проявах зумовлена потребами розвитку виробництва та сфери обігу, яка забезпечує зв'язок між виробниками, а головне — з кінцевими споживачами товарів і послуг.

Поняття ринку в широкому сенсі охоплює всю сукупність процесів, що відбуваються в межах певної економічної системи, і спирається на фундамент приватної власності на капітал. Якщо ж розглядати ринок у контексті конкретної сфери, наприклад біржової діяльності, то йдеться лише про відносини, пов'язані з купівлею-продажем. У такому розумінні організований ринок — це сукупність відносин щодо купівлі-продажу різних видів активів: товарів, послуг, цінних паперів, валюти тощо.

Залежно від виду активу, що обертається на організованому ринку, він може мати специфічні особливості, однак будь-якому організованому ринку притаманні такі спільні риси:

• наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і постачання активів;
• існування організації, що керує роботою ринку;
• концентрація попиту та пропозиції в часі та просторі;
• регулювання з боку держави та громадських організацій.

Організований ринок — це впорядкований ринок, рівень упорядкованості якого залежить від багатьох чинників і відображається в правилах торгівлі, що можуть різною мірою регламентувати процеси купівлі-продажу певного товару чи іншого активу.

Організований ринок не може функціонувати, якщо кількість його учасників не досягає певного мінімуму. Можна розробити правила торгівлі та створити відповідну організаційну структуру, але без достатньої кількості продавців і покупців усі зусилля організаторів ринку будуть марними — незалежно від того, чи це новостворений ринок, чи давно діючий, який не встигає за змінами кон'юнктури.

Держава завжди проводить певну політику щодо ринку. Така політика може стосуватися лише фіскальних аспектів (наприклад, забезпечення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів) або мати на меті стимулювання чи стримування розвитку ринків окремих активів. У будь-якому разі має місце регулюючий вплив держави, який практично неможливо або досить складно здійснити на неорганізованому, стихійному ринку, що не піддається належному контролю ні з боку державних органів, ні з боку організацій самих торговців.

Організовані ринки можна класифікувати за такими критеріями:

1. вид активу, яким торгують;
2. рівень організованості;
3. походження;
4. форма торгівлі.

Залежно від виду активу, яким торгують, організовані ринки поділяються на:

• організовані товарні ринки;
• фондові ринки (ринки цінних паперів);
• ринки банківських позичок;
• валютні ринки.

За рівнем організованості ринки класифікуються як:

• малоорганізовані, де правила торгівлі регулюють не всі аспекти процесу торгівлі;
• організовані, де правила торгівлі регулюють усі основні елементи процесу торгівлі;
• високоорганізовані, де правила торгівлі регулюють практично весь процес торгівлі.

За походженням організовані ринки можуть бути:

• самоорганізованими, тобто створеними самими учасниками процесу торгівлі;
• централізованими, тобто організованими з ініціативи держави.

За формою торгівлі розрізняються:

• організовані оптові ринки;
• організована роздрібна торгівля;
• біржові ринки.

Поділ ринків на організовані та неорганізовані мав більше значення до 30-х років XX століття. Протягом останніх 30-40 років XX сторіччя у всіх розвинених країнах ринок практично повністю став організованим, керованим і контрольованим. Це не означає, що неорганізованих, неконтрольованих ринків не існує — вони будуть існувати, доки живе саме ринкове господарство. Проте роль і значення організованих ринків настільки великі, що саме вони визначають нині весь ринковий процес.

У системі ринкових відносин біржова діяльність посідає особливе місце (рис. 1). Це місце визначається сутністю біржової торгівлі, яка має справу з активами, що належать або до групи капіталів (наприклад, різні види цінних паперів, валюта тощо), або до групи товарів (наприклад, кольорові метали, сільськогосподарська продукція та ін.). Основна операція при біржовій торгівлі — це купівля-продаж відповідних активів. Учасники біржової торгівлі можуть проводити між собою будь-які операції щодо купівлі-продажу біржового активу, наприклад брати в позичку гроші, цінні папери, брати в заставу товар тощо, але власне біржова торгівля — це завжди лише купівля-продаж відповідного активу.

Брати участь у біржовій торгівлі, тобто купувати чи продавати активи на біржі, можуть будь-які учасники ринку, але робити це вони можуть, як правило, лише через біржових посередників.

У результаті безпосередньо біржова торгівля зводиться до купівлі-продажу біржових активів біржовими посередниками, однак це не означає, що вона не має тісних взаємозв'язків з іншими видами ринкових операцій, активів, ринків та їхніх учасників.

Таке розуміння біржової торгівлі відображає її специфіку та відмінності від інших видів і форм торгівлі. Що ж стосується зв'язку з усіма іншими атрибутами ринкових відносин, то вони так само природні для біржової торгівлі, як сама ця торгівля є необхідною складовою частиною ринку взагалі.

Без біржової торгівлі, так само як і без розподілу торгівлі на оптову та роздрібну, був би неможливим процес ринкових відносин. А в даний час узагалі можна стверджувати, що біржова торгівля — це головна форма торгівлі з точки зору своїх масштабів, обсягів та учасників. Але це зовсім не означає другорядності інших організаційних ринків, інших товарів і послуг.

Біржова торгівля на відміну від будь-яких інших видів торгової діяльності має такі основні риси:

1. приуроченість до певного місця і часу, тобто біржова торгівля проводиться лише в спеціально відведеному для цього процесу місці та тільки у встановлені години роботи біржі;
2. підпорядкованість установленим правилам біржової торгівлі. Кожна біржа розробляє власні правила торгівлі, і всі учасники біржової торгівлі зобов'язані їх дотримуватися. Недотримання правил карається штрафами або виключенням із членів біржі;
3. публічність, тобто біржова торгівля ведеться в присутності всіх членів біржі з їх відома;
4. гласність, тобто результати біржової торгівлі є відкритими для широкої публіки, відомості про них надходять до громадськості через засоби масової інформації;
5. регульованість з боку держави та громадськості; держава через свої законодавчі та нормативні акти встановлює правила, відповідно до яких біржі будують свою діяльність;
6. концентрація попиту та пропозиції за товарами, які реалізуються на біржі, оскільки біржа — це найпридатніше місце, де легко можна знайти покупця на продаваний товар чи продавця необхідного вам товару. На цій основі складаються представницькі біржові (ринкові) ціни на товари.

Поняття біржової торгівлі включає те, що поєднує її з іншими формами торгівлі, і те, що відрізняє її.

Розуміння біржі як визначеного місця для торгівлі відображає її функціональну сутність — це площадка, де торгують. Але далеко не будь-яке місце, де можна торгувати, вправі називатися біржею. Біржа — це оптовий ринок, юридично оформлений у вигляді організації торговців.

Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, а з часом міняється за всіма параметрами: де і як відбувається торгівля, хто торгує, чим торгує.

2. Особливості діяльності міжнародних бірж

Подальше повсюдне використання слова «біржа» зумовлене, очевидно, тим, що воно означало як «шкіряний гаманець», так і в переносному значенні грошові суми взагалі.

Загалом у світі існує два типи бірж — товарна та фондова. Якщо товарна біржа — це постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.

Необхідно виділити три важливі аспекти діяльності біржі — юридичний, організаційний та економічний.

Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об'єднання у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. До цих товариств входять інвестори, комерційні посередники, які використовують як власне, так і орендоване майно. У країнах зі зрілою ринковою економікою зазвичай в акціонерному товаристві (компанії) майно стає неподільною власністю товариства, а у товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) — пайовим капіталом, який можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, зазвичай створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку, котрий утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідендами і таким чином перетворюється на неподільну власність товариства.

Біржі з недостатнім стартовим капіталом найчастіше реєструються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. Відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства або при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або в натуральній формі, або в обох одночасно.

Усі члени біржі є співвласниками чи співкористувачами загального біржового майна, одночасно залишаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливіше, доходів, які отримуються. Вони становлять колектив найчастіше фізичних (іноді юридичних) осіб, тобто окремих громадян (чи організацій), які отримують торговий прибуток у специфічній формі — комісійних, біржових і брокерських зборів.

Організаційний аспект. Товарна біржа — це торгове місце особливого типу, де зустрічаються покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-фахівців (брокерів, дилерів, маклерів на закритій біржі). Це місце, де гуртовий попит і пропозиція направляються в одну точку — біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення мети — стандартизація самих об'єктів торгівлі: товарів на готівкових і контрактів на термінових біржах. Стандартизуються також правила ведення торгів, процеси проходження замовлень, порядок розрахунків за угодами та інші види біржової діяльності.

Розглянута в такому ракурсі біржа постає як своєрідний механізм проведення торгівельних операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливого доступу до товарів і гласність виявлення цін.

Економічний аспект. Він проявляється в тому, що біржа — це великогуртовий товарний ринок і водночас тонкий інструмент реального ринкового ціноутворення. Концентрація та централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як з реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обґрунтовану, у тому числі й прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і грошових потоків, з'єднати виробництво та споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів.

Міжнародна біржова торгівля має цілком виражену географічну концентрацію. Передовими центрами були і залишаються США, Великобританія, Японія. Роль американських бірж значно зросла під час і після Другої світової війни, коли всюди, крім США, біржі були закриті. На той період на них припадало 90% операцій. Перевага США у ф'ючерсній та опціонній торгівлі зберігалась до середини 80-х років, але в наступні роки європейські та азіатські ф'ючерсні ринки стали конкурентами традиційним ринкам США. За період 1985-1990 pp. частка ф'ючерсної торгівлі за межами США збільшилась з 12,8 до 46,8 відсотка. Обсяги ф'ючерсної торгівлі в Азії збільшились вдвічі, а в Європі — практично утричі.

Спеціалізацією американських товарних бірж традиційно була сільськогосподарська продукція, Великобританії — дорогоцінні та кольорові метали й енергоносії, японських — аграрна продукція, хоча на даний час ця спеціалізація у всіх трьох центрах не настільки виражена.

Найбільшою товарною біржею світу є американська Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade), на якій здійснюються ф'ючерсні та опціонні угоди із зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соя-боби), олійними (соєва олія, соєвий шрот) культурами, дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими білетами й облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій.

Другою за обсягами продажу біржових товарів є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), але на ній продається не так багато товарів. Предмети угод — велика рогата худоба, свині та пиломатеріали. Основна кількість угод припадає на казначейські папери США, валюту, євродолари, індекси цін акцій і облігацій.

Нью-йоркська товарна біржа (New-York Mercantile Exchange) є третьою за кількістю укладених угод. Предметами угод на цій біржі є паливна і сира нафта, пропан і бензин, а також платина і паладій.

Біржа Комекс (Commodity) у Нью-Йорку за останні роки дещо зменшила обсяги операцій. Ведуться операції з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом, індексами цін валюти та цінних паперів.

На Нью-Йоркській біржі кави, цукру і какао (Coffee, Sugar, Cocoa Exchange) ведеться торгівля відповідними товарами різних сортів.

На Нью-Йоркській біржі бавовни і цитрусових (New-York Cotton, Citrus Exchange) укладаються контракти з купівлі-продажу бавовни, концентрату апельсинового соку, пропану. Ведуться також операції з індексом долара, казначейськими білетами США.

Найбільша біржа Великобританії — Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange) — здійснює торгівлю фінансовими інструментами (державними цінними паперами, валютою, індексами цін акцій).

У Японії найбільша — Токійська товарна біржа. Ведуться операції з цінними металами (золото, срібло, платина).

Досить великою за обсягами операцій є Сіднейська ф'ючерсна біржа. Проте товарні операції (шерсть і велика рогата худоба) ведуться в дуже незначних обсягах, а інші операції припадають на банківські векселі, державні цінні папери, індекси цін акцій, облігацій.

У Франції одна з найбільших — Паризька біржа МАТІФ. Основна частина операцій припадає на державні облігації, а товарні угоди (цукор, картопля, какао-боби) мають незначний обсяг.

Серед найбільших товарних бірж сьогодення можна виділити два типи: універсальні та спеціалізовані.

До універсальних бірж належать: Чиказька торгова біржа і Чиказька товарна біржа (США), «Болтінг ексчейндж» (Великобританія), Токійська товарна біржа (Японія), Сіднейська ф'ючерсна біржа (Австралія), Сінгапурська міжнародна валютна біржа (дизельне паливо, золото, валюта, індекси акцій) і товарна біржа в Сан-Паулу (агропродукція, золото, індекси акцій).

Спеціалізовані біржі можуть бути широкого або вузького профілю. Біржі, які здійснюють торгівлю металами в Лондоні та Нью-Йорку, енергоносіями в Нью-Йорку, Лондоні, біржа МАТІФ у Парижі, лондонські біржі ФОКС і Міжнародна нафтова та багато інших — це біржі широкого профілю.

Вузькоспеціалізованих бірж (наприклад, біржа пшениці «Канзас сіті борд оф трейд» (США), японські біржі цукру, каучуку, текстильної сировини, зернобобових) стає все менше, багато з них зливаються з іншими або розширюють коло своїх товарів.

Залежно від своєї ролі в торгівлі тим чи іншим товаром можна виділити біржі міжнародного значення, регіональні та національні.

• Міжнародний характер товарних бірж визначається кількома критеріями. Перш за все це повинні бути центри, які обслуговують потреби всього світового ринку відповідного товару, ціни на яких відображають коливання попиту і пропозиції.
• Регіональні біржі орієнтовані на операції з більш вузьким колом учасників. Такі біржі обслуговують ринки кількох країн. Для прикладу можна назвати «Болтік ексчейндж» у Лондоні, операції з зерновими на якій проводяться в рамках ЄЕС, Сіднейську, Сінгапурську біржі та ін.
• Національними вважаються більшість японських, бразильських бірж і навіть деякі американські. Вони здійснюють операції, орієнтовані на внутрішній ринок, при цьому часто мають обмеження в торговельному та податковому режимах, що робить неможливою участь іноземних осіб в операціях і проведенні арбітражних угод.

Висновки

Головною передумовою виникнення біржової торгівлі є розвиток великого товарного виробництва, умовою функціонування якого є наявність ринку, здатного реалізовувати великі обсяги товарів на постійно-діючій основі та на базі цін, що формуються залежно від співвідношення попиту і пропозиції на товар.

Основне завдання перших бірж полягало в тому, що вони витіснили купівлю-продаж «з рук у руки» і відкрили можливість здійснювати купівлю-продаж через замовлення. Головна функція біржі полягала в централізації попиту і пропозиції та формуванні ринкових цін, які у світовій практиці застосовуються як загальний індикатор цін.

Біржова діяльність в основному зводиться до біржової торгівлі, яка веде свій початок від назви організації, котра здійснює цю торгівлю, — біржі. У цьому розумінні можна з повною впевненістю стверджувати, що біржова торгівля із самого свого зародження — це організована торгівля, тому що її спеціально формувала особлива організація, котра одержала назву біржі.

Список використаних джерел

1. Біржова діяльність: підручник для студ. вузів / Ред. Валентина Крамаренко, Борис Холод. — К. : ЦУЛ, 2003. — 261 с.
2. Дефоссе Г. Фондовая биржа и биржевые операции: [Пер. с фр.] / Гастон Дефоссе. — 2-е изд. — М. : Церих-ПЭЛ, 1995. — 106 с.
3. Дудяк Р. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: навч. посібник для студ. вузів / Роман Дудяк, Світлана Бугіль. — Львів : Новий Світ-2000 : Магнолія плюс, 2003. — 359 с.
4. Мельник В. Ринок цінних паперів: довідник керівника підприємства: Спец. випуск / Віктор Андрійович Мельник. — К. : А.Л.Д. : ВІРА-Р, 1998. — 559 с.
5. Про біржу і цінні папери: збірник законів. — Харків : ПП «ІГВІНІ», 2006. — 190 с.
6. Тимченко А. Стан та перспективи біржової діяльності в Україні // Економіка АПК. — 2000. — № 12. — С. 68-70.