Електронні компоненти

Вступ.

1. Програмні засоби моделювання на персональному комп'ютері.

2. Основні технічні параметри пакета Electronics Workbench.

3. Опис інтерфейсу програмного середовища Electronics Workbench.

4. Алгоритм виконання роботи зі створення принципової електричної схеми.

Висновки.

Перелік використаної літератури.

Вступ

Стрімкий прогрес у галузі електроніки за останні десятиліття спричинив суттєві зміни практично в усіх сферах діяльності людини. Нині важко уявити галузь економіки чи повсякденне життя без використання електронних пристроїв. Впровадження електронних систем зазвичай дає позитивний ефект: зростає продуктивність праці, полегшується робота людей, вивільняється час для творчої діяльності. Тому сучасний фахівець, який завершує навчання у вищому навчальному закладі, має володіти глибокими знаннями з теорії побудови, принципів функціонування та практичного застосування електронних систем. Це вже не просто вимога навчальної програми, а нагальна потреба сьогодення.

Відомо, що всю електронну апаратуру умовно поділяють на два класи: аналогову та дискретну. Аналогова техніка оперує сигналами, що існують у часі неперервно, тоді як дискретна базується на сигналах, присутніх лише в окремі проміжки часу.

Найвагомішим здобутком дискретної електроніки на сьогодні є комп'ютерна техніка. Між цими двома напрямками існує тісна взаємодія, і більшість електронних систем є поєднанням аналогових та цифрових елементів. Такі системи зазвичай є дуже складними, проте в їхній основі лежать прості пасивні та активні компоненти, а також типові електронні схеми, побудовані на їхній базі.

1. Програмні системи для моделювання на ПК

Вивчення електронних компонентів та схем на їх основі можливе за допомогою математичного моделювання на персональних комп'ютерах.

Таким чином відбувається перехід від "реальної" електроніки, яка часто є недоступною, до цілком доступної — "віртуальної".

На сьогодні існує багато програмних продуктів, що дають змогу моделювати, аналізувати та налагоджувати електронні схеми. Розглянемо коротко призначення та можливості деяких із них.

Micro-Cap V — продукт компанії Spectrum Software. Містить бібліотеку моделей, що налічує 10 000 електронних елементів від провідних виробників Японії, Європи та США. Програма надає такі можливості:

• створення та редагування принципових електричних схем;
• розрахунок статичного режиму за постійним струмом;
• обчислення частотних характеристик та перехідних процесів;
• оцінку рівня внутрішніх шумів та граничної чутливості;
• проведення багатоваріантного аналізу, зокрема статистичного за методом Монте-Карло;
• розширення бібліотеки компонентів тощо.

DesignLab 8.0 — інтегрований пакет від корпорації MicroSim. До його складу входить відома програма для моделювання електронних схем PSpice. Цей пакет забезпечує повний цикл проектування електронних пристроїв — від введення принципової схеми та її моделювання до генерації керуючих файлів для програматорів, розробки друкованих плат і створення програм для верстатів із виготовлення та монтажу плат.

Aplac 7.0 — програмна система зі стандартним набором функцій, подібним до вищезгаданих програм. Її особливістю є можливість моделювання пристроїв НВЧ-діапазону, включаючи підпрограму для розрахунку тривимірних електромагнітних полів НВЧ-пристроїв, а також підтримка обміну даними через інтерфейсні плати стандарту IEEE-488.

System View 1.9 — програмний продукт фірми Elanix. Програма має типовий набір функцій для схемотехнічного моделювання та потужний математичний апарат для обробки результатів. Відмінною рисою є можливість моделювання електронних пристроїв на рівні функціональних схем.

Electronics Workbench (EWB) — розробка компанії Interactive Image Technologies. EWB дає змогу моделювати аналогові, цифрові та цифро-аналогові схеми високого рівня складності. Головною особливістю цього програмного комплексу є підтримка віртуального вимірювального комплексу, що включає всі основні контрольно-вимірювальні прилади, які за зовнішнім виглядом та характеристиками повністю відтворюють свої промислові аналоги. Програма має зручний інтерфейс, швидко засвоюється і створює на екрані звичайного комп'ютера повноцінну електронну лабораторію. Для опанування Electronics Workbench достатньо одного-двох вступних занять. Робота з пакетом передбачає такі кроки:

• створення електричної схеми досліджуваного пристрою у вбудованому редакторі: компоненти "перетягуються" з панелі елементів у робочу область, з'єднуються провідниками, після чого задаються їхні параметри;
• підключення до схеми необхідних тестових інструментів: функціонального генератора, вольтметра, амперметра, осцилографа, логічного аналізатора, пробника тощо;
• активація роботи схеми натисканням віртуального "вимикача живлення";
• збереження результатів аналізу (наприклад, осцилограм періодичних процесів, амплітудно-частотних характеристик) для подальшого документування, зокрема оформлення лабораторних робіт.

На сьогодні Electronics Workbench не має аналогів за простотою інтерфейсу та кількістю виконуваних функцій.

2. Технічні характеристики пакета Electronics Workbench

Electronics Workbench є найпопулярнішим пакетом у своєму класі програмних продуктів у світі. Він призначений для схематичного представлення та моделювання аналогових, цифрових і аналого-цифрових кіл. Програма має низку переваг порівняно з аналогічними продуктами та широкий спектр можливостей.

Схема відображається у графічному вигляді звичним способом. З меню обирається бібліотека компонентів, склад якої показується на робочому екрані. Символи елементів переносяться на схему за допомогою миші, після чого виконуються електричні з'єднання. На відміну від DesignLab і Micro-Cap, достатньо вказати початковий та кінцевий виводи з'єднання, і воно буде прокладене автоматично.

Програма повністю підтримує текстовий формат програми моделювання SPICE. При завантаженні текстового файлу у форматі SPICE на екрані автоматично будується принципова схема з підключеними вимірювальними приладами (топологія складних схем синтезується не завжди вдало, але моделювання таких схем відбувається без помилок).

Передбачено виведення списку з'єднань у форматі програми OrCAD PCB (у файлах із розширенням .NET) для подальшої розробки друкованих плат.

Підтримується стандартний набір компонентів: резистори, конденсатори, індуктивності, керовані лінійні та нелінійні джерела, лінії затримки з втратами та без них, діоди, тиристори, різноманітні транзистори, операційні підсилювачі, цифрові інтегральні схеми та інші елементи. Також доступні світлодіоди, цифрові індикатори, резистивні матриці, плавкі запобіжники, лампи розжарювання та ключі. Існує механізм створення макромоделей.

Параметри компонентів можна змінювати простим натисканням клавіш. Наприклад, у схемі з потенціометром його опір можна зменшити клавішею R або збільшити комбінацією Shift+R. Є кнопкові перемикачі, керовані з клавіатури. Параметри можна змінювати без переривання процесу моделювання, як у реальному експерименті.

До складу віртуальної лабораторії входять такі вимірювальні прилади: мультиметри (для вимірювання постійної та змінної напруги, струму, опору; результати відображаються у відносних одиницях та децибелах); двопроменеві осцилографи (з регулюванням підсилення каналів, частоти розгортки, зсуву зображення по осях X, Y, наявністю відкритого та закритого входів, можливістю подачі сигналів синхронізації); вимірювачі частотних характеристик (Bode Plotter); генератори цифрових сигналів (Word Generator); цифрові логічні аналізатори та логічні перетворювачі. На схемі можна розмістити лише по одному приладу кожного типу.

Контрольно-вимірювальна база електронної лабораторії містить широкий набір приладів. Піктограми деяких із них наведені в таблиці 2.1.

Подвійне натискання на піктограму приладу робить його активним і викликає повне зображення лицьової панелі. При розгортанні зображення панелі на весь екран можна проводити точні вимірювання характеристик за допомогою двох електронних курсорів.

Різні ланцюги можна забарвлювати в різні кольори для кращого сприйняття схеми. При цьому часові діаграми на екрані двопроменевого осцилографа та багатоканального логічного аналізатора відображаються в тих самих кольорах.

На периферійні пристрої можна виводити принципову схему, її текстовий опис, перелік компонентів, параметри математичних моделей, описи макромоделей, параметри завдання на моделювання та перелік вимірювальних інструментів. Для вимірювальних приладів відтворюється лицьова панель із зображенням характеристик і положенням органів керування, а для осцилографа — також епюри напруги необмеженої довжини.

Слід зазначити, що символи кирилиці в текстових коментарях до схем не підтримуються.

Існують версії Electronics Workbench для DOS, Windows і Macintosh. При встановленні в середовищі Windows можна обрати 16- або 32-розрядну версію.

На рисунку 2.1 наведено приклад дослідження електронної схеми за допомогою Electronics Workbench.

3. Інтерфейс програмного комплексу Electronics Workbench

Меню програми містить такі розділи: меню роботи з файлами (File), меню редагування (Edit), меню роботи з колами (Circuit), меню аналізу схем (Analysis), меню роботи з вікнами (Window), меню довідкової інформації (Help).

Панель інструментів складається з "швидких кнопок", що дублюють команди меню, кнопок запуску та призупинення роботи, а також набору радіоелектронних аналогових і цифрових деталей, індикаторів, елементів керування та інструментів.

Меню File забезпечує виконання операцій із файлами. На рисунку 3.1 показано зовнішній вигляд меню File.

File/New — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+N. Ця команда закриває поточну схему та створює нову. При цьому відкривається безіменне вікно для створення схеми. Якщо в поточну схему були внесені зміни, програма запропонує зберегти її перед закриттям. Під час запуску Electronics Workbench ця операція виконується автоматично. За замовчуванням схема отримує назву Default.ewb.

File/Open — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+O. Команда призначена для відкриття існуючого файлу схеми. Відображається стандартне діалогове вікно відкриття файлу, у якому потрібно вибрати диск і каталог, що містять потрібний файл. Відкривати можна лише файли з розширеннями .ca, .ca3, .cd3, .ca4 та .ewb.

File/Save — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+S. Команда зберігає поточний файл схеми. Відображається стандартне діалогове вікно збереження, у якому потрібно вказати диск, каталог та ім'я файлу. Розширення .ewb додається до імені автоматично. Наприклад, схема з ім'ям Mycir буде збережена як Mycir.ewb.

File/Save as — команда аналогічна операції Save, але зберігає поточну схему під новим ім'ям, залишаючи оригінальний файл без змін. Цю команду зручно використовувати для безпечного експериментування з копією схеми.

File/Revert to Saved (Revert) — ця команда повертає схему до стану, в якому вона була на момент останнього збереження.

File/Import — перетворює нестандартні файли схем (з розширеннями .net, .cir) і приводить їх до стандартного формату Electronics Workbench.

File/Export — зберігає файл схеми з одним із розширень: .net, .scr, .cmp, .cir, .plc.

File/Print — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+P. Команда призначена для повного або часткового друку схеми та приладів. Для виконання операції необхідно вибрати елементи для друку в потрібному порядку.

File/Print Setup (Windows) — операція призначена для налаштування принтера. Відображає стандартне діалогове вікно Print Setup, у якому можна вибрати встановлений принтер, визначити орієнтацію зображення, розмір паперу, джерело паперу та інші параметри. Для схем, довжина яких перевищує ширину, доцільно використовувати альбомну орієнтацію. Якщо схема завелика для одного аркуша, друк автоматично виконується на кількох сторінках.

File/Exit — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Alt+F4. Команда завершує роботу з пакетом Electronics Workbench. Якщо зміни в схемі не були збережені, програма запропонує їх зберегти.

File/Install (Windows) — операція призначена для встановлення додаткових компонентів Electronics Workbench. Для її виконання потрібен диск, що містить додаткові компоненти.

Edit/Cut — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+X. Команда видаляє обрані компоненти, схеми чи текст, поміщаючи їх у буфер обміну, звідки їх можна вставити в потрібне місце. Команда не працює, якщо вибір містить інструментальні піктограми.

Edit/Copy — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+C. Команда копіює обрані компоненти, схему чи текст у буфер обміну. Потім можна використати команду Paste для вставки копії в потрібне місце. Операція також не виконується, якщо вибір включає інструментальні піктограми.

Edit/Paste — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+V. Команда вставляє вміст буфера обміну в активне вікно (вміст залишається в буфері). Для успішного виконання операції буфер має містити компоненти Electronics Workbench або текст. Вміст буфера можна вставляти лише у вікна, здатні приймати таку інформацію. Наприклад, не можна вставити компонент електричної схеми у вікно опису.

Edit/Delete — операцію також можна викликати клавішею Delete. Ця команда повністю видаляє обрані компоненти чи текст. Команду Delete слід використовувати обережно, оскільки видалена інформація не може бути відновлена.

Edit/Select All — команда вибирає всі елементи в активному вікні. Якщо прилад є частиною вибору, команди Edit/Copy та Edit/Paste стають недоступними. Щоб вибрати всі елементи, крім кількох, використовуйте Select All, а потім зніміть виділення із зайвих елементів, утримуючи Ctrl і натискаючи ліву кнопку миші.

Edit/Copy as Bitmap — команда призначена для копіювання растрового зображення елементів у буфер обміну. Ці зображення можна використовувати в текстових процесорах чи програмах обробки зображень. Для копіювання растрового зображення необхідно:

а) вибрати Edit/Copy as Bitmap (курсор зміниться на перехрестя);

б) натиснути та утримувати кнопку миші, переміщаючи курсор, щоб сформувати прямокутник, що охоплює потрібні елементи;

в) відпустити кнопку миші.

Edit/Show Clipboard — команда відображає вміст буфера обміну. Буфер обміну є тимчасовим сховищем для компонентів чи тексту, які планується розмістити в іншому місці схеми. Буфер також можна використовувати для передачі інформації з Electronics Workbench до інших програм. Буфер може містити графіку (компоненти чи схеми) та текст. Якщо активне вікно не може прийняти тип інформації з буфера або буфер порожній, команда Edit/Paste буде недоступна. Наприклад, якщо буфер містить компоненти, а поточним є вікно опису, команда Paste буде недоступна. Щоб закрити буфер обміну, двічі натисніть меню Control (Windows).

Circuit/Rotate — операцію також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+R. Команда повертає обрані компоненти на 90 градусів за годинниковою стрілкою. Текст, пов'язаний із компонентом (мітки, значення, інформація про модель), може бути перевстановлений, але під час виконання команди він не відображається. Провідники, під'єднані до компонента, за потреби перенаправляються автоматично. При повороті амперметра чи вольтметра повертаються лише їхні термінали.

Circuit/Flip Vertical — команда дзеркально відображає обрану схему по вертикалі у вікні схеми. Проводи, під'єднані до дзеркально відображеного компонента, перенаправляються за потреби. Текст, пов'язаний із компонентом, може бути перевстановлений, але не відображається.

Circuit/Flip Horizontal — команда дзеркально відображає обрану схему по горизонталі у вікні схеми. Проводи, під'єднані до дзеркально відображеного компонента, перенаправляються за потреби. Текст, пов'язаний із компонентом, може бути перевстановлений, але не відображається.

Circuit/Component Properties — команда призначена для зміни властивостей обраного компонента. Також викликається подвійним натисканням на компонент. При виклику через контекстне меню (права кнопка миші) задані властивості за замовчуванням застосовуються до всіх обраних компонентів, які будуть використані в цій схемі. Це не впливає на вже розміщені компоненти.

Під час виконання команди відкривається діалогове вікно Circuit/Component Properties, закладки якого залежать від типу обраного компонента. Можливі такі закладки:

• Label;
• Value;
• Models;
• Schematic Options;
• Fault;
• Node;
• Display;
• Analysis Setup.

Закладка Label — також викликається комбінацією клавіш Ctrl+L. Використовується для встановлення або заміни мітки компонента та ідентифікатора (компоненти типу з'єднувачів, заземлень, вимірників не мають ідентифікаторів). Якщо компонент повертається або відображається дзеркально, мітка може бути встановлена повторно. Якщо провід проходить через мітку, її можна зсунути праворуч, додавши кілька пропусків перед міткою. Для вставки загальної інформації в схему введіть текст у вікно опису, доступне з меню Window. Ідентифікатори призначаються системою для унікальної ідентифікації компонента. Їх можна змінювати, але вони мають залишатися унікальними. Ідентифікатори не можуть бути видалені.

Value Tab — також викликається комбінацією клавіш Ctrl+U. Поля на цій закладці відрізняються залежно від типу компонента.

Models — також викликається комбінацією клавіш Ctrl+M. Закладка використовується для вибору моделі компонента, а також для редагування, додавання чи видалення моделей або бібліотек. За замовчуванням компоненти є "ідеальними", що для більшості схемотехнічних моделювань може бути достатньо. Для підвищення точності результатів тестування слід використовувати "реальну" модель.

Schematic Options — закладка використовується для встановлення кольору проводу.

Fault — також викликається комбінацією клавіш Ctrl+F. Закладка використовується для призначення несправності на термінал компонента:

• Leakage — розміщує значення опору, визначене в сусідніх полях, паралельно обраним терміналам. Це змушує струм текти повз термінали замість того, щоб проходити через них.
• Short — розміщує дуже низький опір між двома терміналами, тому компонент не має вимірного ефекту на схему.
• Open — розміщує дуже високий опір на терміналі, ніби провідне з'єднання на термінал було розімкнено.

Node — закладка використовується для зміни властивостей вузла:

• Node ID — призначене системою ім'я вузла.
• Use as Testpoint — визначає, що вузол розглядається як тестова точка.
• Set Node Color — скасовує набір кольорів для окремих проводів.

Display — закладка використовується для відображення або приховування різних елементів Electronics Workbench. Коли обрано Use Schematic Options, використовуються налаштування дисплея із закладки Show/Hide діалогового вікна Circuit/Schematic Options. Параметри Show labels, Show models, Show reference ID використовуються, коли не обрано Use Schematic Options.

Analysis Setup — закладка використовується для налаштування параметрів елементів, таких як робоча температура. Параметр Use global temperature використовує температури, встановлені в Analysis/Analysis Options. Якщо параметр не обрано, використовуються визначені температури. Параметр Set initial conditions встановлює початкові значення для компонента. Деякі компоненти відображають додаткові параметри на цій закладці для використання разом із параметрами, описаними в технічному довіднику Electronics Workbench.

Circuit/Create Subcircuit — команду також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+B. Команда об'єднує обрані елементи схеми в підсхему, фактично створюючи інтегральну схему. Підсхема може містити будь-яку кількість компонентів. Для створення підсхеми:

а) виберіть елементи для підсхеми;

б) виберіть Circuit/Create Subcircuit і завершіть діалог, що з'явиться:

Copy from Circuit — розміщує копію обраних компонентів у підсхемі. Оригінальні компоненти залишаються у вікні схеми.

Move from Circuit — видаляє обрані компоненти зі схеми, тому вони з'являються лише в підсхемі.

Replace in Circuit — розміщує обрані компоненти в підсхему та замінює їх у схемі прямокутником із назвою підсхеми.

Обрані компоненти з'являються в новому вікні — вікні підсхеми. Ім'я нової підсхеми додається до списку доступних підсхем, який відображається при переміщенні піктограми підсхеми з інструментальної панелі Favorites. Підсхема доступна лише для поточних схем.

Circuit/Zoom — команда відображає підменю для збільшення або зменшення розміру вікна схеми.

Circuit/Schematic Options — команда призначена для керування всім вікном схеми. Зміни стосуються лише поточної схеми. У вікні команди доступні такі закладки:

• Grid;
• Show/Hide;
• Display;
• Value.

Grid — закладка керує відображенням і використанням сітки, що лежить в основі вікна схеми. Використання сітки спрощує вирівнювання елементів. Сітку можна використовувати без її відображення. Відображення сітки здійснюється на задньому плані вікна схеми. Сітку зручно використовувати при розміщенні об'єктів.

Show/Hide — закладка керує відображенням інформації у вікні схеми. Її параметри корисні, коли потрібно приховати об'єкт.

Display — закладка керує шрифтом, що використовується для міток і посилань на ідентифікатори.

Value — закладка керує шрифтом, що використовується для значень і моделей.

Меню Analysis дозволяє виконувати різні види аналізу. Зовнішній вигляд меню наведено на рисунку 3.4. Перед виконанням кожного аналізу користувачу буде запропоновано заповнити його параметри. Аналіз буде виконаний лише в тому випадку, якщо це можливо для даної схеми.

Analysis/Activate — команду також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+G. Команда активізує схему (вмикає перемикач живлення). Активізація запускає послідовність математичних операцій для обчислення значень у тестових точках схеми. Перемикач живлення залишається увімкненим, поки моделювання не буде зупинено або призупинено.

Analysis/Pause та Analysis/Resume — команду також можна викликати клавішею F9. Команда тимчасово перериває або продовжує моделювання (керується кнопкою Pause/Resume). Призупинення корисне, якщо потрібно розглянути форму хвилі чи внести зміни в налаштування інструментів. (Моделювання простих схем може бути надто швидким для призупинення.)

Analysis/Stop — команду також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+T. Команда вручну зупиняє моделювання. Має той самий ефект, що й вимикання перемикача живлення. Слід зазначити, що вимикання живлення стирає дані та скидає всі значення до початкових.

Analysis/Analysis Options — команду також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+Y. Electronics Workbench дозволяє керувати багатьма аспектами моделювання, обирати методи моделювання та перегляду результатів. Ефективність моделювання залежить від обраних параметрів. Більшість параметрів має значення за замовчуванням. Щоб переглянути чи змінити будь-який параметр, виберіть Analysis/Analysis Options.

Analysis/DC Operating Point — команда виконує аналіз робочої точки за постійним струмом.

Analysis/AC Frequency — команда виконує частотний аналіз.

Analysis/Transient — команда виконує аналіз перехідних процесів.

Analysis/Fourier — команда виконує аналіз Фур'є.

Analysis/Noise — команда виконує аналіз шумів.

Analysis/Distortion — команда виконує аналіз спотворень.

Analysis/Parameter Sweep — команда виконує аналіз зміни параметрів.

Analysis/Temperature Sweep — команда виконує аналіз зміни температури.

Analysis/Pole-Zero — команда виконує аналіз полюсів і нулів.

Analysis/Transfer Function — команда виконує аналіз передавальної функції.

Analysis/Sensitivity — команда виконує аналіз чутливості.

Analysis/Worst Case — команда виконує аналіз найгіршого випадку.

Analysis/Monte Carlo — команда виконує аналіз Монте-Карло.

Analysis/Display Graph — команда виводить графічні результати аналізу.

Window/Arrange — команду також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+W. Команда акуратно розставляє відкриті вікна.

Window/Circuit — команда переносить вікно схеми на передній план.

Window/Description — команду також можна викликати комбінацією клавіш Ctrl+D. Команда відкриває вікно опису, а якщо воно вже відкрите — переносить його на передній план. У вікні опису можна друкувати коментарі та вказівки, а також вставляти текст з інших програм чи опис схеми.

Меню Help викликає довідковий файл. Довідку також можна викликати клавішею F1.

4. Порядок проведення роботи для проектування принципової електричної схеми

1. Завантажте Electronics Workbench.
2. Підготуйте новий файл для роботи. Для цього виконайте операції File/New та File/Save as. Під час виконання Save as необхідно вказати ім'я файлу та каталог для збереження схеми. Рекомендується називати схему за прізвищем виконавця.
3. Перенесіть необхідні елементи із заданої викладачем схеми на робочу область Electronics Workbench. Для цього виберіть розділ на панелі інструментів (Sources, Basic, Diodes, Transistors, Analog Ics, Mixed Ics, Digital Ics, Logic Gates, Digital, Indicators, Controls, Miscellaneous, Instruments), у якому знаходиться потрібний елемент, після чого перенесіть його на робочу область.
4. З'єднайте контакти елементів і розташуйте їх у робочій області для отримання потрібної схеми. Для з'єднання двох контактів клацніть на один із контактів основною кнопкою миші та, не відпускаючи клавішу, доведіть курсор до другого контакту. За потреби можна додати додаткові вузли (розгалуження). Натисканням на елемент правою кнопкою миші можна отримати швидкий доступ до операцій над положенням елемента: обертання (rotate), розвертання (flip), копіювання/вирізання (copy/cut), вставка (paste).
5. Проставте необхідні номінали та властивості кожному елементу. Для цього двічі клацніть мишею на елементі.
6. Коли схема зібрана та готова до запуску, натисніть кнопку ввімкнення живлення на панелі інструментів. У разі серйозної помилки в схемі (коротке замикання елемента живлення, відсутність нульового потенціалу) буде видане попередження.
7. Виконайте аналіз схеми, використовуючи інструменти індикації. Виклик термінала здійснюється подвійним натисканням кнопки миші на елементі. За потреби можна скористатися кнопкою Pause.
8. За необхідності виконайте доступні аналізи в розділі меню Analysis.

Висновки

Electronics Workbench (EWB) — розробка компанії Interactive Image Technologies. EWB дозволяє моделювати аналогові, цифрові та цифро-аналогові схеми високого рівня складності. Особливістю цього програмного комплексу є підтримка віртуального вимірювального комплексу, що включає всі основні контрольно-вимірювальні прилади, які за зовнішнім виглядом та характеристиками повністю відтворюють промислові аналоги. Програма має зручний інтерфейс, швидко засвоюється та створює на екрані звичайного комп'ютера повноцінну електронну лабораторію. Для опанування Electronics Workbench достатньо одного-двох вступних занять. Робота з пакетом передбачає такі кроки:

• створення електричної схеми досліджуваного пристрою у вбудованому редакторі: компоненти "перетягуються" з панелі елементів у робочу область, з'єднуються провідниками, після чого задаються їхні параметри;
• підключення до схеми необхідних тестових інструментів: функціонального генератора, вольтметра, амперметра, осцилографа, логічного аналізатора, пробника тощо;
• активація роботи схеми натисканням віртуального "вимикача живлення";
• збереження результатів аналізу (наприклад, осцилограм періодичних процесів, амплітудно-частотних характеристик) для подальшого документування, зокрема оформлення лабораторних робіт.

Electronics Workbench є найпопулярнішим пакетом у своєму класі програмних продуктів у світі. Він призначений для схематичного представлення та моделювання аналогових, цифрових і аналого-цифрових кіл. Програма має низку переваг порівняно з аналогічними продуктами та широкий спектр можливостей.

Список використаних джерел

1. Асеев Г. Г. Электронный документооборот: Учебник. - К.: Кондор, 2007. - 498 с.
2. Граф Р., Шиитс В. Энциклопедия электронных схем. Т.7. Ч.1.: Перевод с английского. М.:ДМК, 2000. 304 с.
3. Карлащук В. И. Электронная лаборатория на IBM PC. М.:"Солон Р", 1999 - 512 с.
4. Петухов В.М. Зарубежные транзисторы и их аналоги. Справочник. В 5-ти томах. Т.4. М.:ИП. РадиоСофт, 1999 - 928 с.
5. Пухальский Г. И., Новосельцева Т. Я. Проектирование дискретных устройств на интегральных микросхемах. Справочник, М.: Радио и связь, 1990 - 304 с.
6. Разевиг В. Д.Применение программ Р-САD и PSpice для схемотехнического моделирования на ПЭВМ. - М.: Радио и связь, 1992
7. Салахов Э. А. Украинский рынок электронных компонентов // Радіоаматор. - 1997. - № 10. - С. 55-61
8. Турчинский Д. Электронные компоненты. Диоды // Радио. - 2003. - № 11. - С. 47-49
9. Шабатура Ю.В., Бандак М.І., Присяжнюк В.В. Електроніка та мікросхемотехніка ч.2. Вінниця: ВДТУ, 1998 - 144 с.
10. Шабатура Ю.В., Присяжнюк В.В. Використання комп`ятерів у дослідженні електронних систем. – Вінниця: ВДТУ, 2002 - 168 с.