Вступ.

1. Сутність та цілі економічного аналізу.

2. Значення економічного аналізу в умовах ринку.

3. Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими науками та сфери його застосування.

Висновки.

Перелік використаних джерел.

Вступ

Діяльність підприємств у різних галузях матеріального виробництва формує фундамент для відтворення валового внутрішнього продукту в суспільстві. Кожне підприємство функціонує як складна система, що об'єднує численні взаємопов'язані підрозділи, які виконують різноманітні завдання у виробничому процесі. Економічний аспект функціонування підприємства характеризується через сукупність показників, що дозволяють оцінити ефективність та результативність його роботи.

Господарська діяльність, як і будь-які суспільні явища, вимагає постійного дослідження для забезпечення ефективного управління. Одним із ключових методів такого дослідження є аналіз. Саме поняття "аналіз" має грецьке походження (analysis) і трактується як "розділення" або "розчленування". В контексті економіки це передбачає виділення окремих показників господарської діяльності із загальної системи для їх детального вивчення.

Аналітичне дослідження економічних показників часто доповнюється синтезом (від гр. synthesis) — процесом, що об'єднує окремі елементи в єдине ціле, що дозволяє вивчати взаємозв'язки та залежності між ними. Таким чином, аналіз та синтез у своїй єдності забезпечують наукове пізнання процесів та явищ у їх взаємодії.

Варто зазначити, що економічний аналіз застосовується на всіх рівнях управління: від державного, галузевого та регіонального (макроекономічний рівень) до рівня окремих підприємств та організацій (мікроекономічний рівень). На макрорівні аналізуються макроекономічні показники, тоді як на мікрорівні проводиться аналіз господарської діяльності конкретного підприємства.

1. Сутність та цілі економічного аналізу

Економічний аналіз діяльності підприємства має базуватися на системному підході, що передбачає всебічне вивчення об'єкта управління, враховуючи його економічні, соціальні, технічні, організаційні, екологічні та психологічні аспекти.

Системний підхід розглядає кожен об'єкт управління як комплекс взаємопов'язаних елементів, що мають спільні властивості та об'єднані для досягнення конкретної мети. У фаховій літературі виділяють п'ять основних принципів визначення системи:

• наявність єдиної мети для всієї системи;
• структура системи формується з взаємопов'язаних елементів;
• функціонування системи відбувається в певному середовищі, яке може впливати на неї;
• система володіє ресурсами, необхідними для її діяльності;
• управління системою здійснює керуючий центр, що спрямовує її до поставленої мети.

Ці характеристики системного підходу вказують на те, що економічний аналіз не може охопити всі аспекти управління підприємством. Однак він є ефективним інструментом для вирішення економічних проблем та економічного обґрунтування рішень в інших сферах управління.

Це визначає роль економічного аналізу в системі управління. Інформаційна система управління охоплює всі види обліку, які формують масив даних про стан керованої системи та виконання управлінських рішень. Вся ця інформація піддається аналізу, на основі якого розробляються проекти управлінських рішень для передачі в систему управління.

У керуючій системі ці проекти, разом з іншою інформацією, використовуються для формулювання остаточних управлінських рішень, які надходять на об'єкт управління.

В об'єкті управління рішення розподіляються між підрозділами, де забезпечується контроль за їх виконанням. Інформація про всі операції в підрозділах формується у вигляді первинних даних, які через зворотний зв'язок повертаються в інформаційну систему управління.

2. Значення економічного аналізу в умовах ринку

Економічний аналіз посідає центральне місце в системі економічної освіти. Це пояснюється його важливістю для управління суб'єктами підприємницької діяльності різних форм та характером знань, що становлять його основу. Саме тому цю дисципліну вивчають студенти всіх економічних спеціальностей. Будь-який економіст має володіти навичками аналітичної роботи.

Як окрема наука, економічний аналіз сформувався на основі курсу бухгалтерського обліку. Перші наукові праці з цього напряму мали назви "Аналіз балансу", "Аналіз звітності", "Счетный анализ" (автор — Н. Р. Вейцман). Основним джерелом інформації для аналізу слугує складна система облікових та звітних показників діяльності підприємств.

На відміну від бухгалтерського обліку та статистики, які мають давню історію, економічний аналіз як наука виник відносно нещодавно. У дореволюційній Росії він не існував як самостійна дисципліна, використовувалися лише окремі його елементи.

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Спираючись на матеріали інших економічних наук та узагальнюючи знання студентів, він допомагає майбутнім фахівцям оцінювати господарські ситуації та вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємствах, у банківських, фінансових та державних установах. Він є невід'ємною частиною економічної роботи на підприємстві, виступаючи її завершальним етапом, що охоплює всі інші елементи.

Завдяки економічному аналізу можна об'єктивно оцінити роботу підприємства та його підрозділів, виявити причини проблем та наявні резерви, що сприяє покращенню всієї економічної роботи та стимулює науково-технічний прогрес і підвищення ефективності виробництва.

Особливого значення економічний аналіз набуває в умовах ринкових реформ, коли пріоритетними стають економічні методи управління. Він має не лише виявляти недоліки, а й визначати можливості для подальшого економічного зростання.

У таких умовах аналіз дозволяє об'єктивно оцінювати економічні результати діяльності трудових колективів, визначати їх місце в галузі та регіоні, а також оцінювати внесок кожного працівника в загальний результат відповідно до кількості та якості його праці. Це створює основу для розробки системи матеріального стимулювання на підприємстві.

Економічна криза в Україні вимагає активної аналітичної роботи, оскільки саме аналіз дозволяє виявити та кількісно оцінити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Він сприяє бережливому використанню ресурсів, ліквідації безгосподарності та непродуктивних витрат.

Ринкові відносини вимагають ретельного аналізу ринкових ситуацій для розуміння принципів дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив об'єктивні закономірності та дозволив планувати обсяги виробництва відповідно до споживчих вимог, адаптуючи товар під наявний попит. Це призвело до переорієнтації виробництва та формування так званого ринку покупця — практичного втілення концепції маркетингу.

Економіка, що самовідтворюється та екстенсивно нарощує витрати, позбавлена гнучкості, мобільності та дієвих стимулів для відповідності науково-технічному прогресу та орієнтації на якість продукції. Вона також не здатна враховувати запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.

В умовах приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що дійсно потрібно, навіть у менших кількостях. Це вимагає збору та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепція маркетингу втрачає сенс. Очевидною є потреба в перебудові існуючих служб та створенні нових для забезпечення інформацією та методикою аналізу, створенні міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивченні маркетингу. Аналітичні розрахунки мають враховувати фактичний стан суспільства та економіки. Для України актуальним є досвід високорозвинутих країн, однак об'єктивний аналіз повинен враховувати матеріальні передумови їх успіху: специфічну матеріально-технічну базу, сформовані основи приватної власності та її правовий захист. Зі становленням ринкових відносин масштаби виробництва та темпи його зростання мають прискорюватися, тому необхідно скорочувати час між проведенням аналізу та використанням його результатів.

Покращення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов'язані з удосконаленням господарського механізму в країні, що спрямоване на підвищення ефективності виробництва та якості праці в усіх ланках національної економіки.

3. Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими науками та сфери його застосування

Економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами: діалектикою, політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, економіко-математичними методами.

Серед наук, з якими пов'язаний аналіз, насамперед слід назвати діалектику та політичну економію, які є теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, включаючи економічний аналіз.

В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює простір для абстрактно-логічних суджень.

Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі.

Протилежністю аналізу є синтез — метод пізнання явищ, предметів і процесів через об'єднання їх складових в єдине ціле. Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності та є засобами пізнання господарської діяльності.

Аналіз як метод пізнання реальної дійсності безпосередньо пов'язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Політична економія — наука загальнометодологічна, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Ці закони — специфічні, загальні, особливі — визначають економічні процеси в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі, причинно-наслідкові зв'язки й залежності. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний, магістральний напрям розвитку того чи іншого господарства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії.

Політична економія як базис озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість та ін. Користуючись теоретичними визначеннями, можна кількісно виразити ці показники і проводити їх аналіз, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Численні аналітичні дослідження нагромаджують дані про вияв тих або тих економічних законів. Вивчення цих даних уможливлює відкриття нових, раніше невідомих законів, створення глобальних прогнозів розвитку економіки країни або світової економіки. Тісний зв'язок існує між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Цей зв'язок має подвійний характер. Значення бухгалтерського обліку випливає з його головної функції — відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка економічної інформації, що отримується через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70 %. Потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги щодо повноти даних, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності. Тому форми обліку потребують постійного вдосконалення: зміни форм, змісту реєстрів, порядку документообігу. Так, нині в Україні здійснено перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і новий план рахунків. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність. З другого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи так переадресовуються бухгалтерському обліку.

Зв'язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком полягає також у широкому застосуванні в процесі аналізу бухгалтерських прийомів дослідження. Насамперед мова йде про використання в економічному аналізі балансового та сальдового прийомів.

Між економічним аналізом і статистикою існує тісний зв'язок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо це стосується звітності), форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, установлення відхилень, які потребуватимуть з'ясування причин їх виникнення. Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи тих прийомів (метод аналітичних групувань, індексний метод, прийоми кореляції) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови.

Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Об'єктом статистики є масові сукупності явищ, предметів, соціально-економічних процесів. А економічний аналіз вивчає лише господарські процеси, починаючи з одиничного як частини сукупності. Безперечно, статистика також займається економіко-статистичним аналізом масових явищ для одержання народногосподарських узагальнень і виявлення загальних тенденцій і закономірностей розвитку. Зараз для потреб економічного аналізу певною мірою використовується методологія математичної статистики.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв'язок з економічним аналізом. Цей зв'язок полягає, головно, у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв'язок є необхідним.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової галузі наукових знань і практичної діяльності. Це — аудит. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Аудиторська служба перевіряє також обґрунтованість складеного підприємством плану, без якого діяльність здійснюватися не може. Первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в плані, балансі, звіті про фінансові результати та іншій звітності внутрішнього характеру, служать інформаційною базою, пристосованою до вимог і цілей аудиту.

Перехід на національні стандарти бухгалтерського обліку, який зумовлений вимогами ринкової економіки, дотримання єдиного плану бухгалтерських рахунків уможливлять повніше використання всього арсеналу способів і прийомів аналізу діяльності підприємства з урахуванням стану внутрішнього й зовнішнього середовища. Економічний аналіз фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств різних форм власності — кінцева мета аудиту. На практиці ці показники вимірюються з допомогою відповідних коефіцієнтів.

Результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво. Узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.

Бухгалтерський облік, аудит, економічний аналіз перебувають у безперервному русі, розвитку, є взаємозв'язаними та взаємозумовленими в загальній інформаційній системі управління підприємством. Їх важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток виробництва з урахуванням досягнень науки і практики.

Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих її складових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Планові показники визначають той рівень, якого повинні досягнути підприємство або галузь згідно з прогнозом соціально-економічного розвитку на перспективу.

Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розроблення прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.

В удосконаленні планування роль економічного аналізу є двоякою. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.

На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення недоліків і причин їх виникнення. Особливо важливо з'ясувати причини, що гальмують досягнення передбачених показників. Для остаточного формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти і вибрати найвдаліший.

Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління. Планові показники — це критерії оцінки роботи підприємства.

Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання маркетингових принципів, таких як:

- виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації;

- задоволення потреб і запитів замовників;

- реалізація продукції та послуг на певних ринках у передбачених обсягах, у встановлені терміни, у конкретний період.

Ці принципи покладаються в основу маркетингових програм, розроблення і контролювання яких неможливе без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін, кінцевих фінансових результатів. Зв'язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні відносини.

Проте кількісний аналіз є доцільним лише тоді, коли очевидно визначено економічну природу категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи і нею зумовлюються.

Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов'язаних між собою функціональною залежністю. Однак зв'язок між економічними явищами й показниками далеко не завжди виражено у функціональній формі. Часто доводиться мати справу з кореляційною залежністю. Кореляційний аналіз, навіть спираючись на солідний математичний апарат, може привести до реальних результатів тільки в тому разі, коли він виходить з правильних теоретичних передумов. Отже, і тут перевага залишається за економічною теорією.

Застосування математики в економіці часто набирає форми економіко-математичного моделювання. Математична модель, що сконструйована на засаді глибокого теоретичного дослідження економічної суті процесу, буде об'єктивно його відображати.

Математичні методи, для використання яких у нашій економіці є великий простір, широко застосовуються в економічному аналізі. Це істотно підвищило його авторитет: аналіз став глибшим, ґрунтовнішим, оперативнішим, охопив більшу кількість об'єктів, більший обсяг інформації.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв'язки є багатоплановими, реальними, об'єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їх підрозділів і об'єднань.

Висновки

За порівняно короткий історичний період (протягом XX століття) економічний аналіз зазнав значних змін: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж.

Ці зміни тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

1. Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

2. Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.

3. Відхід від обов'язкової формальної "точності" результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

4. Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

5. Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

6. Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід'ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку.

Перелік використаних джерел

1. Багров В. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ В. П. Багров, І. В. Багрова; Дніпропетровська державна фінансова академія. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 156 с.

2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник/ Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 398 с.

3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній,; Ред. А. Г. Загородній. - Львів: Магнолія плюс, 2006. - 426 с.

4. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій/ Олена Кислиця, Ірина Мягких,; Європейський університет. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. - 170 с.

5. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник/ Михайло Ковальчук,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 390 с.

6. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Євгенія Кожанова, Ірина Отенко,; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. - 2-е вид., допрац. і доп.. - Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. - 340 с.

7. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 122 с.

8. Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Глафіра Савицька,. - К.: Знання, 2004. – 653 с.

9. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. - 4-те вид. стереотип.. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 341с.