Реферат

Економічна політика

У матеріалі розглядаються інструменти економічної політики та наслідки впровадження імпортних мит для споживачів та бюджету. Особливу увагу приділено ролі фіксованого валютного курсу як стабілізатора та обмеженням монетарної політики у відкритих економіках. Студенти зможуть проаналізувати взаємозв'язок між змінами грошової маси, платіжним балансом та ефективністю регуляторних рішень держави.

Опубліковано 5 вересня 2026 р.Економіка

Економічна політика

Варіант 1.

1. Запровадження країною заборонного імпортного мита:

  • а) у будь-якому разі знижує рівень її добробуту;
  • б) у будь-якому разі погіршує становище споживачів усередині країни;
  • в) завжди створює додаткову вигоду для виробників у імпортозамінних галузях;
  • г) завжди забезпечує державі додаткові надходження до бюджету;
  • д) правильними є всі наведені вище твердження;
  • е) правильними є всі наведені вище твердження, окрім пункту а).

Необхідно обґрунтувати вибір.

Імпортні мита стягуються з товарів, що ввозяться, коли вони випускаються у вільний обіг на внутрішньому ринку. Це найпоширеніший тип мит, який використовують усі держави світу для захисту власних виробників від зовнішньої конкуренції.

Запровадження такого тарифу збільшує податкове навантаження на споживачів, оскільки вони змушені купувати як імпортні, так і вітчизняні аналоги за вищими цінами. Частина їхніх доходів перерозподіляється на користь державної скарбниці, що зменшує наявний дохід громадян. Такий прихований перерозподіл коштів, особливо в країнах із невисоким середнім доходом, може спричинити загострення соціальних суперечностей. Крім того, імпортне мито веде до загального зростання цін і, відповідно, подорожчання життя.

Водночас імпортне мито є інструментом стимулювання національного виробництва.

Проте використовувати тариф як стабільне джерело наповнення бюджету можна лише до того моменту, поки місцеві підприємства, захищені митом, не почнуть випускати аналоги імпортної продукції. Як тільки імпорт скорочується і заміщується вітчизняними товарами, доходи бюджету від мита падають. Для компенсації цього можна запровадити внутрішній податок на аналогічну продукцію за ставкою, що дорівнює імпортному миту.

2. Яке твердження про фіксований валютний курс є хибним:

  • а) Він є кращим для невеликих відкритих економік, що сильно залежать від зовнішньої торгівлі.
  • б) Він унеможливлює проведення самостійної монетарної політики.
  • в) Він діє як "автоматичний стабілізатор", що врівноважує платіжний баланс.
  • г) Він є оптимальним, коли країна стикається з непередбачуваними змінами попиту на гроші.

Необхідно обґрунтувати вибір.

Фіксований валютний курс — це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, що базується на законодавчо визначених паритетах. Він передбачає закріплення золотого або доларового вмісту національної грошової одиниці з жорстким обмеженням коливань ринкових курсів (до 1%). На практиці це означало жорстку прив'язку всіх валют, що брали участь у міжнародній торгівлі, до долара США.

Такий курс встановлюється центральним банком на основі співвідношення внутрішніх цін із цінами в країнах-партнерах, обсягу валютних резервів та стану торговельного балансу. Фіксований курс найбільш виправданий в умовах внутрішньої економічної нестабільності, оскільки він забезпечує нижчі темпи інфляції, передбачувані умови для зовнішньоекономічної діяльності та можливість прогнозувати розвиток ситуації.

3. Якщо Центральний банк за фіксованого валютного курсу прагне скоротити грошову пропозицію, не вдаючись до стерилізації, то:

  • а) національний дохід залишиться без змін;
  • б) початкове скорочення грошової маси буде нейтралізовано діями Центрального банку, спрямованими на підтримку офіційного курсу;
  • в) крива LМ спочатку зміститься вліво, а потім повернеться у вихідне положення;
  • г) усі наведені твердження є правильними.

Необхідно обґрунтувати вибір.

Фіксований курс вимагає від центрального банку готовності проводити валютні інтервенції для його підтримки. Після цього постає питання про те, як компенсувати внутрішні наслідки цих інтервенцій, зокрема, чи застосовувати стерилізацію.

Центральний банк може спробувати нівелювати вплив платіжного балансу на грошову масу через стерилізацію змін валютних резервів. Наприклад, якщо резерви скорочуються (для подолання дефіциту платіжного балансу та запобігання падінню курсу), банк може розширити внутрішні активи через операції на відкритому ринку, щоб грошова маса залишилася незмінною. Однак можливості стерилізації не безмежні. Якщо дефіцит платіжного балансу є тривалим, валютні резерви можуть бути повністю вичерпані. Тоді країна буде змушена або відмовитися від фіксованого курсу, або дозволити грошовій масі скорочуватися, щоб зупинити відтік капіталу та підтримати курс. У випадку стійкого позитивного сальдо платіжного балансу резерви можуть зрости настільки, що внутрішній кредит зведеться до нуля, що є практично неможливим (банки не зможуть кредитувати зовнішніх позичальників, а будуть змушені розміщувати кошти в самому небанківському секторі).

Отже, навіть стерилізація не може повністю захистити грошову масу від впливу платіжного балансу. Це суттєво обмежує ефективність монетарної політики для регулювання внутрішнього балансу, залишаючи цю функцію фіскальній політиці.

4. У відкритій економіці з плаваючим валютним курсом та низькою мобільністю капіталу стимулювальна монетарна політика має всі наведені наслідки, окрім:

  • а) зниження процентної ставки;
  • б) зростання рівноважного обсягу випуску;
  • в) подорожчання національної валюти;
  • г) зсуву кривих ІS, LМ та ВР праворуч.

Необхідно обґрунтувати вибір.

Варто зазначити, що за умов фіксованого курсу незалежна монетарна політика практично неможлива. Якби уряд спробував застосувати стимулювальну грошову політику, на графіку IS-LM у координатах Y-q це виглядало б так:

1. Пунктирна лінія відображає спробу стимулювання через збільшення грошової пропозиції (наприклад, викуп облігацій у населення). Це створило б тенденцію до зниження обмінного курсу.

2. Оскільки центральний банк гарантує незмінність курсу, він був би змушений вжити заходів для скорочення грошової пропозиції.

Стимулювальна монетарна політика призводить до зменшення обмінного курсу та збільшення випуску.

Список використаної літератури

1. Артус М. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Мирослав Артус; Європейський ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. - 161 с.

2. Гроші та кредит: Підручник/ За заг. ред. М.І. Савлука; М-во освіти України. Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

3. Гроші та кредит: Підручник для вузів за спец. "Фінанси та кредит"/ Михайло Савлук, К.Г. Зуллас, А. М. Коряк. - К.: Либідь, 1992. – 330 с.

4. Гроші та кредит: Підручник/ За ред. Богдана Івасіва; М-во освіти і науки України, НБУ, Терноп. акад. нар. госп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 510 с.

5. Демківський А. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Анатолій Демківський. - К.: Дакор, 2003, 2005: ВИРА-Р. - 527 с.

6. Денисенко М. Гроші та кредит у банківській справі: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Микола Денисенко; Авт. передм. К. Г. Федоренко. - К.: Алерта, 2004. - 477 с.

7. Колодізєв О. Гроші та кредит: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Олег Колодізєв, Оксана Яременко; М-во освіти і науки України, Харківський держ. екон. ун-т. - Харків: ВД "ІНЖЕК", 2004. - 153 с.

8. Михайловська І. М. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ І. М. Михайловська, К. Л. Ларіонова. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 431 с.

9. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник/ А. І. Щетинін; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 429 с.