Реферат

Єдиний митний тариф України

Єдиний митний тариф України регулює ставки оподаткування при переміщенні товарів через кордон та визначає види спеціальних зборів, на краще для бізнесу в ЗЕД. Автор розглядає класифікацію продукції за міжнародною номенклатурою, умови звільнення від мита та преференції для країн-партнерів. Матеріал стане корисним керівникам імпорту, експорту та митним брокерам для розуміння правового режиму торгівлі.

Опубліковано 25 вересня 2026 р.Економіка

Вступ.

1. Мито та його різновиди.

2. Звільнення від мита, тарифні пільги та преференції.

3. Товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Єдиний митний тариф України являє собою упорядкований перелік ставок мита, що застосовуються до товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України у напрямку ввезення або вивезення.

Порядок формування та використання Єдиного митного тарифу України, а також правила оподаткування митом товарів та інших предметів при їх переміщенні через митний кордон визначаються Законом «Про Єдиний митний тариф».

Дія зазначеного Закону поширюється на всю митну територію України.

Для територій спеціальних митних зон питання митного оподаткування регулюються Законом «Про Єдиний митний тариф», іншими законодавчими актами України та міжнародними угодами, які для кожної такої зони встановлюють особливий правовий режим.

Отже, Єдиний митний тариф України — це систематизований звід ставок мита, що застосовуються до товарів та інших предметів, які ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі.

Цей тариф забезпечує на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що переміщуються через митний кордон.

1. Мито та його види

Основними інструментами регулювання зовнішньоекономічної діяльності виступають мито та митні збори. Ключовими складовими митного тарифу є мито, його ставки, митна вартість товару, а також тарифні пільги (преференції та привілеї). Усі платежі, що стягуються митними органами України під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, а також в інших випадках, визначених митним законодавством, об'єднуються поняттям «митні платежі».

Мито, яке стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України.

Види та ставки мита

В Україні застосовуються такі види мита:

· адвалерне — нараховується у відсотковому відношенні до митної вартості товарів та інших предметів, що підлягають оподаткуванню;

· специфічне — нараховується у визначеному грошовому розмірі на одиницю товару або іншого предмета;

· комбіноване — поєднує обидва вищезазначені підходи до оподаткування.

Ввізне мито

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети в момент їх ввезення на митну територію України.

Ввізне мито має диференційований характер:

· для товарів та інших предметів, що походять з держав, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони, а також у випадках встановлення спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

· для товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, яким в Україні надано режим найбільшого сприяння (що передбачає пільги щодо мит для іноземних суб'єктів господарювання цих країн, за винятком випадків встановлення спеціального преференційного митного режиму), застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

· до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Нарахування вивізного мита здійснюється за ставками, визначеними Єдиним митним тарифом України.

Сезонне мито

Для окремих товарів та інших предметів може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито, термін дії якого не перевищує чотирьох місяців з моменту його введення.

Особливі види мита

З метою захисту економічних інтересів України та вітчизняних виробників, у випадках, передбачених законами України, при ввезенні на митну територію України та вивезенні за її межі товарів, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

· спеціальне мито;

· антидемпінгове мито;

· компенсаційне мито.

Спеціальне мито

Спеціальне мито застосовується у таких випадках:

· як засіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за умов, що завдають значної шкоди або створюють загрозу її заподіяння вітчизняному виробнику;

· як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у цій сфері;

· як захід у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, що обмежують законні права та інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або ущемляють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом демпінгу та завдають шкоди національному товаровиробнику, а також у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, значно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент такого вивезення, якщо це завдає шкоди.

Компенсаційне мито застосовується відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об'єктом субсидованого імпорту та завдають шкоди національному товаровиробнику, а також у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких прямо чи опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди.

Митна вартість

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, здійснюється на основі їх митної вартості.

Митна вартість — це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент перетину митного кордону України.

До митної вартості включаються:

· ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі;

· фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що стосується даних товарів та інших предметів і має бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

У разі явної невідповідності заявленої митної вартості вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або неможливості перевірки її обчислення, митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах таких товарів.

Країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.

Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари:

а) корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;

б) рослинна продукція, вирощена на її грунті;

в) живі тварини, вирощені в ній;

г) продукція, одержана в ній від живих тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

е) продукція морського промислу, видобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

є) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

ж) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах «а» — «є».

Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:

  • декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;
  • у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менш як 50 відсотків.

Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:

  • щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;
  • підготовка товарів для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);
  • прості складальні операції;
  • змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Таким чином, вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Для окремих товарів та інших предметів може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

В окремих випадках при ввезенні товарів на митну територію України та вивезенні їх за межі цієї території, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися спеціальне, антидемпінгове і компенсаційне мито.

Коли ж і в яких випадках застосовуються ці особливі види мита?

Спеціальне мито застосовується: 1) як захисний захід, коли товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають шкоди чи загрожують її завдати вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, котрі порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України; 3) як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їхніх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Зміни ставок мита, передбачені Єдиним митним тарифом України, здійснюються Кабінетом Міністрів України. Згідно із законом зміни та доповнення до Єдиного митного тарифу повинні бути офіційно опубліковані у загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше як за 45 днів до дати введення їх у дію. У випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, вони чинності не набувають. Якщо зазначені документи будуть опубліковані несвоєчасно, датою початку чинності буде вважатися 46-й день із моменту офіційної публікації. Офіційною публікацією вважається публікація в періодичному офіційному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу у світ відповідного номера цього видання.

2. Звільнення від сплати мита, тарифні пільги та преференції

Від сплати мита звільняються:

а) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів;

б) валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

в) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України;

г) товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;

д) товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;

е) товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території України та тимчасово ввозились на цю територію;

є) товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки;

ж) товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;

и) товари (крім підакцизних), що імпортуються всеукраїнськими та міжнародними об'єднаннями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у статутній діяльності яких передбачено надання соціальної і медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємствами та організаціями, засновниками яких є ці об'єднання, за умови, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять не менше 75 відсотків загальної чисельності членів об'єднань і працюючих на цих підприємствах.

Перелік всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх підприємств і організацій, перелік імпортованих ними товарів і граничні обсяги їх ввезення в Україну затверджуються Кабінетом Міністрів України;

й) документи, що надсилаються у рамках міжнародного документообміну до бібліотек, що є в державній і комунальній власності, бібліотек Національної академії наук України та інших самоврядних організацій.

Перелік цих бібліотек затверджується Кабінетом Міністрів України.

к) товари, що ввозяться на митну територію України відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона", "Інститут монокристалів».

к) товари та інші матеріальні цінності, включаючи будь-які предмети, майно, продукцію, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інші речі майнового характеру, що ввозяться на митну територію України, призначені для виконання угоди про розподіл продукції, а також продукція, що вивозиться інвестором з України відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та угоди про розподіл продукції.

Допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів:

а) відремонтованих та раніше ввезених на митну територію України або вивезених за межі цієї території;

б) пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як вироби або матеріали;

в) в інших випадках, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Допускається безмитне ввезення та вивезення або пільгове обкладення митом товарів, які:

- ввозяться у спеціальні митні зони на території України для кінцевого споживання в цих зонах;

- вивозяться із спеціальних митних зон для споживання за межами митної території України та походять з цих зон.

Розмір пільг, передбачених цією статтею, і порядок їх надання встановлюються Верховною Радою України згідно з законами України про спеціальні митні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної з таких зон.

На період функціонування спеціальної економічної зони «Яворів» справляння ввізного та вивізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальну економічну зону "Яворів».

На період функціонування спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець».

На період функціонування спеціальної економічної зони «Славутич» справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальну економічну зону "Славутич».

На період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області».

На період функціонування спеціальних економічних зон «Азов» і «Донецьк» та дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області ввізне та вивізне мито справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області».

На період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області».

На період функціонування спеціальної економічної зони «Рені» справляння ввізного та вивізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальну економічну зону "Рені».

На період функціонування спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко», створеної на території Одеського морського торговельного порту, справляння ввізного та вивізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту».

На період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова».

ввезення щодо товарів та інших предметів, які:

- походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі;

- обертаються в прикордонній торгівлі.

Товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним кодексом України.

Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України для складання, монтажу, переробки або обробки з подальшим зворотним вивезенням протягом одного року, може бути повністю або частково повернуто власнику товарів при їх вивезенні за межі митної території України та пред'явленні свідоцтв про використання цих товарів для цілей, зазначених у цій статті.

Сума надміру стягненого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочки, включаючи день сплати.

Закон України «Про Єдиний митний тариф» передбачає випадки звільнення від сплати мита. Так, відповідно до ст. 19 цього Закону від сплати мита звільняються:

а) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, у пунктах проміжної зупинки або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів;

б) предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозиться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами й організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їхнього промислу, що ввозиться на митну територію України;

в) валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

г) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України;

д) товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними до використання як вироби або матеріали;

е) предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів України та законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких предметів;

є) товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;

ж) товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, за які було сплачене мито при первісному ввезенні їх на митну територію України та які тимчасово вивозилися за її межі;

з) товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, за які було сплачено мито при первісному вивезенні за межі митної території України та які тимчасово ввозилися на цю територію;

и) інші товари та інші предмети, що визначаються законами України.

Вказаний закон передбачає випадки, коли допускається зниження рівня митного оподаткування, а також безмитне ввезення та вивезення або пільгове оподаткування товарів та інших предметів. Так, допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів: а) відремонтованих та раніше ввезених на митну територію України або вивезених за межі цієї території; б) пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як вироби або матеріали;

в) в інших випадках, що визначаються законами України (ст. 20).

Допускається безмитне вивезення або пільгове митне оподаткування товарів, які ввозяться у спеціальні митні зони на території України для кінцевого споживання в цих зонах; вивозяться зі спеціальних митних зон для споживання за межами митної території України та походять з цих зон; вивозяться із спеціальних митних зон на митну територію України та походять з цих зон.

Розмір пільг, передбачених цією статтею, і порядок їх надання встановлюються Верховною Радою України згідно із законами України про спеціальні митні зони через прийняття окремого закону для кожної з таких зон (ст. 20).

Закон встановлює у ряді випадків і тарифні преференції. Так, допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення товарів та інших предметів, які: 1) походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі; 2) походять з країн, що розвиваються і користуються Загальною системою преференцій; 3) обертаються в прикордонній торгівлі.

В окремих випадках допускається умовно-безмитне ввезення і вивезення предметів. Так, товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі в установлені строки в незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним кодексом України.

Законодавством передбачені випадки повернення сплаченого мита. У ст. 24 Закону України «Про Єдиний митний тариф» зазначено, що мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України для складання, монтажу, перероблення або оброблення з подальшим зворотним вивезенням протягом одного року, може бути повністю або частково повернуто власникові товарів при їх вивезенні за межі митної території України та пред'явленні свідоцтв про використання цих товарів для зазначених цілей.

У ряді випадків виникає необхідність повернення надміру стягненого мита. Так, сума надміру стягненого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а також не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку. Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 % суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Законом України «Про єдиний митний тариф» Кабінету Міністрів України було доручено розробити Єдиний митний тариф. Відповідно до цього 11 січня 1993 р. Кабінет Міністрів України прийняв Декрет «Про Єдиний митний тариф». Цим Декретом було встановлено, що мито сплачується у національній валюті України. Крім того, було визначено, що при ввезенні товарів у межах державного контракту та державного замовлення мито не стягується, а при ввезенні предметів дитячого асортименту ставка на мито зменшується на 50 %.

Законом України «Про внесення змін до Декретів Кабінету Міністрів з питань митного регулювання» до Декрету Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. було внесено таке доповнення: «Зміна ставок мита, передбачених Єдиним митним тарифом України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Змінювати ставки мита Кабінет Міністрів України має право тільки щодо об'єктів митного оподаткування — товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України».

3. Товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України

Товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України (товарна номенклатура) ґрунтується на Гармонізованій системі (ГС) опису та кодування товарів. Усі предмети, що підлягають контролю, систематизовано у 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях, найменування і цифрові коди яких уніфіковано за Гармонізованою системою.

У чотиризначний цифровий код товарної номенклатури закладено основні відомості про товар та його місце в товарній номенклатурі. Перші два знаки означають товарну групу, другі два — відповідно товарну позицію. Чотиризначний цифровий код уніфіковано за Гармонізованою системою. У разі застосування детальнішої товарної класифікації за межами чотиризначного цифрового коду використовуються п'ятий, шостий і подальші знаки цифрового коду.

Узагальнена систематизація товарів у Єдиному митному тарифі зроблена через їх поділ на 21 групу, кожну з яких виділено в окремий розділ, а саме:

Розділ І. Живі тварини і продукція тваринництва.

Розділ II. Продукти рослинного походження.

Розділ III. Жири і масла тваринного або олії рослинного походження, продукти їх розщеплення; приготовлені харчові жири; віск тваринного або рослинного походження.

Розділ IV. Продукція харчової промисловості: алкогольні і безалкогольні напої та оцет; тютюн і його замінники.

Розділ V. Мінеральні продукти.

Розділ VI. Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості.

Розділ VII. Пластмаси і вироби з них: каучук і гумові вироби.

Розділ VIII. Шкіряна сировина, хутро, сировина і вироби з них; шорно-сідельні вироби та упряж; дорожні речі, сумки і подібні їм товари; вироби з кишок (за винятком кетгуту з натурального шовку).

Розділ IX. Деревина і вироби з деревини: деревне вугілля; пробка і вироби з неї; вироби із соломи, альфи та інших матеріалів для плетіння; корзинні та інші плетені вироби.

Розділ X. Паперова маса з деревини або інших волокнистих рослинних матеріалів; паперові і картонні відходи та макулатура; папір, картон і вироби з них.

Розділ XI. Текстиль і текстильні вироби.

Розділ XII. Взуття, головні убори, парасольки, сонцезахисні парасольки, тростини складні, хлисти, батоги та їх частини, оброблене пір'я та вироби з нього, штучні квіти, вироби з людського волосся.

Розділ XIII. Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди і подібних матеріалів; керамічні вироби; скло і вироби з нього.

Розділ XIV. Перли, природні чи культивовані, дорогоцінне чи напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, плаковані дорогоцінними металами, вироби з них: біжутерія, монети.

Розділ XV. Недорогоцінні метали і вироби з них.

Розділ XVI. Машини, устаткування і механізми; електротехнічне устаткування, їх частини; звукозаписуюча і звуковідтворювальна апаратура; апаратура для запису і відтворення телевізійних зображень і звуків; їх частини.

Розділ XVII. Засоби наземного, повітряного і водного транспорту, їх частини і приналежності.

Розділ XVIII. Прилади й апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні, контрольні, прецизійні, медичні та хірургічні; годинники, музичні інструменти, їх частини і приналежності.

Розділ XIX. Зброя і боєприпаси, їх частини.

Розділ XX. Різні промислові товари.

Розділ XXI. Твори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріат.

Вказані вище розділи поділяються на відповідні групи — від однієї до декількох. Так, розділ XVII «Засоби наземного, повітряного і водного транспорту, їх частини і приналежності» об'єднує чотири групи: 86, 87, 88, 89. Наприклад, група 88 «Літальні апарати, космічні апарати, їх частини» у Єдиному митному тарифі України має такий вигляд:

З наведеного прикладу видно, що ставки ввізного мита поділяються на три різновиди: преференційні, пільгові та повні ставки. Преференційні ставки, у тому числі звільнення від сплати мита, застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і при встановленні будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України. Преференційні ставки застосовуються до товарів та інших предметів, які походять з країн, що розвиваються.

Пільгові ставки застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Повні (загальні) ставки застосовуються до решти товарів та інших предметів.

Висновки

Аналіз змісту Єдиного митного тарифу дає підстави зробити висновок про його надзвичайну важливість у справі митного обкладення товарів та інших предметів.

Єдиний митний тариф України (General Tariff Schedule of Ukraine) – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Єдиний митний тариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено Законом «Про Єдиний митний тариф».

Єдиний митний тариф затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Встановлення пільг і зміну ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Список використаної літератури

  1. Закон України "Про Єдиний митний тариф" від 5.02.92 р. № 2097-XII.
  2. Закон України "Про Митний тариф України" від 5.05.01 р. № 2371-III.
  3. Злобина Л. А., Стажкова М. М. Оптимизация налогообложения экономического субъекта. – М.: Академический проект, 2005. – 240 с.
  4. Алиев Б. Х., Абдулгалимов А. М. Теоретические основы налогообложения. – М., 2004. – 159 с.
  5. Бобоев М. Р., Мамбеталиев Н. Т., Тютюрюков Н. Н. Налоги и налогообложение в СНГ. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 424 с.
  6. Владимирова М.П., Теунаев Д.М., Стажкова М.М. Офшоры: инструмент международного налового планирования., 2005. – 88 с.
  7. Крисоватий А.І. Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331 с.
  8. Міжнародне оподаткування:Навчальний посібник / за ред. Козака Ю.Г., Сліпа В.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 550 с.
  9. Соколов А.А. Теория налогов. – М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2003. – 512 с.
  10. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – К.: Знання, 2004. – 454 с.