Реферат

Договір прокату та його характеристика

Договір прокату регулює передачу рухомого майна у тимчасове користування професійним наймодавцем за плату. Матеріал розкриває правову суть угоди, особливості оплати та обов'язки сторін щодо ремонту предметів. Окремий акцент зроблено на процедурах видачі техніки, вимогах до приміщення пункту прокату та правилах патентування діяльності.

Опубліковано 5 вересня 2026 р.Право

Вступ.

1. Характерні риси договору прокату.

2. Процедура передачі речей у прокат.

3. Патентування діяльності з прокату.

4. Вимоги до приміщення пункту прокату.

Висновки.

Перелік використаних джерел.

Вступ

Прокат — це угода, згідно з якою наймодавець, що професійно займається передачею майна в найм, передає або бере на себе зобов'язання передати наймачеві рухоме майно в користування на визначений термін за встановлену плату. Виокремлення цього типу угоди зумовлено особливостями сторін: роль наймодавця може виконувати виключно суб'єкт господарювання.

Для окремих категорій речей можуть діяти спеціальні правові норми, що регулюють прокат. Наприклад, відповідно до ст. 9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. № 113/98, наказом Держстандарту України від 12 травня 1999 р. № 220 затверджено «Порядок обліку підприємств (їх об'єднань), установ, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки».

Прокат є різновидом найму і за своєю правовою суттю належить до договорів приєднання. Згідно зі ст. 634 ЦК України, договором приєднання вважається угода, умови якої визначаються однією зі сторін у формулярах чи інших стандартних формах і яка може бути укладена лише шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого тексту в цілому. Отже, наймач не може пропонувати власні умови. Наймодавець має право розробляти типові умови прокату, однак вони не повинні обмежувати права наймачів, передбачені законом. Умови, що погіршують становище наймача порівняно з типовими, визнаються нікчемними.

Мета: надати характеристику договору прокату.

1. Характерні риси договору прокату

Прокат є різновидом майнового найму, тому значна частина норм Цивільного кодексу України, що регулюють майновий найм, застосовується і до прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність із передачі речей у найм, передає або зобов'язується передати наймачеві рухому річ у користування за плату на певний строк.

Предметом прокату виступають індивідуально визначені рухомі речі, призначені для задоволення побутових, невиробничих потреб. Такі речі можуть використовуватися і для виробничих цілей, якщо це передбачено угодою.

Залежно від типу предмета прокату коло потенційних наймачів може бути обмеженим. Наприклад, для отримання напрокат автомобіля чи катера, окрім паспорта, потрібне посвідчення водія. Наймач не має права передавати річ у піднайм, а також не отримує переважного права на її придбання у разі продажу наймодавцем.

Договір прокату належить до договорів приєднання. Він укладається усно, проте зазвичай наймодавець видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату надаються в погодинне користування після пред'явлення паспорта (або іншого документа) чи під грошову заставу.

Письмова форма є обов'язковою, якщо це передбачено типовими договорами прокату. Наймодавець може встановлювати типові умови, але вони не повинні порушувати права наймачів, визначені Цивільним кодексом України.

Розмір плати за користування річчю визначається тарифами наймодавця. Якщо договір укладається на строк до 30 діб, наймач сплачує повну вартість прокату згідно з прейскурантом. Для довших термінів передбачена помісячна оплата, а для прокату на місці — погодинний графік.

Для побутового прокату характерно, що під час укладення угоди наймодавець зобов'язаний у присутності наймача перевірити справність майна та ознайомити його з правилами експлуатації складних предметів. Це підвищує гарантії наймача щодо отримання якісної та придатної для використання речі.

Сторони, визначаючи строки договору прокату, можуть орієнтуватися на відповідні типові договори та Правила побутового прокату.

На відміну від звичайного майнового найму, наймач за договором прокату може в будь-який час без пояснення причин розірвати угоду та повернути майно. У такому разі плата, сплачена за весь строк, перераховується пропорційно до фактичного часу користування.

Капітальний і поточний ремонт речі здійснюється наймодавцем за його рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження сталося з вини наймача.

Побутовий прокат регулюється статтями 273-276 ЦК України, а окремі його види — додатково Типовими договорами та Правилами побутового прокату.

Оскільки прокат є різновидом майнового найму, на нього поширюються норми ЦК про найм (ст. 262, 263, п. 1, 2, 3 і 5 ст. 265, ст. 269, 271 і 272).

За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації передають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар та інше майно.

З цього визначення випливає, що наймодавцем може бути лише організація, а наймачем — виключно громадянин. Предметом прокату можуть бути тільки індивідуально визначені та неспоживні речі. Залежно від предмета не всі громадяни можуть бути наймачами: для отримання напрокат мотоцикла, моторного човна чи катера потрібне посвідчення на право керування. Речі передаються для задоволення побутових або культурних потреб наймача та членів його сім'ї, тому передача майна в піднайм заборонена (ст. 276 ЦК України).

Договір прокату укладається усно, але зазвичай організація видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення паспорта (іншого документа) або під грошову заставу.

Письмова форма є обов'язковою, коли цього вимагають типові договори прокату (частина друга ст. 274 ЦК України).

Організації зобов'язані надавати громадянам предмети прокату за плату, розмір якої визначається згідно з установленими тарифами (прейскурантами). При укладенні договору на строк до 30 діб наймач вносить повну вартість прокату за прейскурантом. Для довших термінів оплата проводиться помісячно, а за прокат на місці — за погодинним графіком.

Для побутового прокату характерно, що при укладенні договору організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна (частина третя ст. 274 ЦК України) та ознайомити його з правилами технічної експлуатації складних предметів. Це посилює гарантії наймача щодо отримання якісної речі.

Зі статті 275 ЦК України випливає, що до договору прокату не застосовуються загальні строки майнового найму (ст. 258 цього кодексу). Сторони, визначаючи строки, керуються типовими договорами та Правилами побутового прокату.

На відміну від звичайного майнового найму, наймач за договором прокату може в будь-який час без пояснення причин розірвати договір і повернути майно організації.

Дострокове розірвання договору з ініціативи наймодавця можливе в судовому порядку, якщо наймач:

1) використовує майно не за призначенням;

2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;

3) не вніс плату протягом місяця після закінчення строку платежу.

Наймодавець зобов'язаний за свій рахунок проводити капітальний і поточний ремонт предмета прокату. У разі виходу предмета з ладу наймодавець повинен протягом трьох днів усунути пошкодження або замінити його справним аналогом. За час ремонту плата не стягується. Якщо несправність виникла через порушення правил експлуатації, наймач оплачує ремонт і транспортування.

Після закінчення строку договору наймач повинен повернути майно у справному стані. У разі пошкодження він відшкодовує вартість ремонту або збитки, завдані псуванням майна.

2. Процедура передачі речей у прокат

Кожен вид побутових послуг має свої особливості організації та обліку. Розглянемо ті, що стосуються роботи пунктів прокату.

Громадянам предмети прокату видаються за пред'явленням паспорта громадянина України з позначкою про прописку; військовослужбовцям — за наявності посвідчення особи або документа, що його замінює, та довідки з місця служби.

Пункти прокату, розташовані в місцях масового відпочинку, видають предмети на погодинний або разовий (у межах доби) термін за пред'явленням паспорта або під заставу майна, вартість якого не перевищує вартості предмета прокату.

Громадянам, які відпочивають у санаторіях чи будинках відпочинку, предмети видаються на термін перебування в цих установах за пред'явленням паспорта та санаторно-курортної книжки.

Наймачам із позначкою про тимчасову прописку предмети видаються на термін, що не перевищує терміну прописки. Особам у відрядженні предмети можуть видаватися під заставу майна на термін, що не перевищує терміну тимчасової реєстрації (відрядження). У договорі прокату (замовленні-зобов'язанні) зазначаються постійна та тимчасова адреси наймача.

При отриманні напрокат водного транспортного засобу з двигуном внутрішнього згоряння наймач зобов'язаний пред'явити посвідчення на право керування.

Представникам підприємств, організацій та установ предмети прокату видаються за пред'явленням довіреності та документа про оплату рахунка за наймання.

Надання предметів у тимчасове користування оформлюється договором (замовленням-зобов'язанням) за формою ПО-П1, затвердженою наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. №8, зі змінами та доповненнями, яка є документом суворої звітності.

У формі ПО-П1 зазначаються дані про отримані напрокат речі, їх стан, кількість і вартість. Також вносяться дані паспорта (посвідчення) замовника, який підписом підтверджує зобов'язання дотримуватися порядку користування, зберігати отримані речі та повертати їх у справному стані у встановлений термін. У першому примірнику форми представник господарюючого суб'єкта робить позначки про сплату за продовження терміну прокату та доплату за невчасне повернення.

Замовлення-зобов'язання виписується у двох примірниках, підписується наймачем та уповноваженою особою наймодавця. Другий примірник видається наймачу.

При поверненні предмета наймодавець робить запис у двох примірниках замовлення-зобов'язання, які підписуються обома сторонами із зазначенням дати повернення.

Наймодавець зобов'язаний видавати предмети, придатні для експлуатації. Справність перевіряється в присутності наймача.

При видачі предметів наймодавець:

- знайомить наймача з правилами експлуатації або видає керівництво з експлуатації;

- знайомить наймача з Порядком №46;

- попереджає про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення з порушенням терміну чи не в комплекті.

Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інша побутова техніка, що видається напрокат, повинна мати пломби на відповідних вузлах, деталях, агрегатах, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач. Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, що працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються повністю укомплектованими новими елементами живлення.

Якщо під час прокату апаратури, що перевищує двотижневий термін, елементи живлення вийшли з ладу, наймач замінює їх за власний кошт.

Наймодавець забезпечує безкоштовне встановлення, технічне обслуговування та ремонт предметів прокату протягом усього періоду прокату.

Порядок розрахунку за користування предметами прокату:

Якщо предмет повертається раніше обумовленого терміну, з наймачем проводиться перерахунок за фактичний термін за тарифами, згідно з якими була здійснена оплата при оформленні замовлення.

За прострочення платежу наймач сплачує вартість прокату за тарифами, чинними на момент сплати, а також пеню: для юридичних осіб і суб'єктів підприємницької діяльності — у розмірі, встановленому договором, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня; для фізичних осіб — у розмірі, встановленому договором, але не більше облікової ставки НБУ. Якщо прострочення сталося з причин, що не залежать від наймача (відрядження, госпіталізація, форс-мажорні обставини), плата здійснюється за тарифами, що діяли в термін прострочення.

Кількість днів використання предметів розраховується за календарними днями. Якщо день повернення збігається з вихідним днем підприємства, предмет повинен бути повернений у перший після вихідного робочий день (це не вважається простроченням).

3. Патентування діяльності з прокату

Відповідно до Закону про патентування, діяльність із надання побутових послуг підлягає патентуванню. Патентуються не всі побутові послуги, а лише ті, що включені до Переліку послуг, які належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженого Постановою КМУ від 27.04.98 р. №576.

Якщо суб'єкт підприємництва здійснює перераховані види прокатних послуг, йому необхідно придбати торговий патент для діяльності з надання побутових послуг, незалежно від форми розрахунків із замовниками (готівкової чи безготівкової).

Інші види прокатних послуг (не включені до переліку) не патентуються.

Якщо суб'єкт підприємництва в пункті прокату здійснює також торговельну діяльність за готівку, йому потрібно придбати торговий патент на торговельну діяльність.

Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.98 р. №1077, у разі здійснення в одному пункті двох або більше видів діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля і побутові послуги), суб'єкт підприємництва придбаває два торгових патенти — на торговельну діяльність і на діяльність із надання побутових послуг.

Таким чином, якщо в пункті прокату весільних суконь здійснюється ще й продаж їх за готівку, необхідно придбавати два торгові патенти.

Відображення операцій прокату через РРО

Згідно зі ст. 1 Закону №1776, РРО застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже, через РРО потрібно провести всі суми готівки, пов'язані з наданням послуг. Це означає, що в РРО має бути відображена не лише сума за послугу прокату, а й заставна сума (якщо вона вноситься), оскільки внесення застави є розрахунком, здійснюваним при наданні послуг.

Приймання заставних сум не можна провести з використанням операції «службове введення». Це випливає з п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування і застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614, де зазначено, що внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків реєструються через РРО з використанням операцій «службове введення» і «службова видача», якщо таке внесення або видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Оскільки внесення заставної суми пов'язане з розрахунковими операціями, його потрібно провести з видачею фіскального чека, внаслідок чого такі суми потрапляють до фіскальної пам'яті РРО.

Щодо видачі сум застави, слід керуватися п. 4.7 зазначеного Порядку, згідно з яким реєстрація видачі коштів здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, дозволяється реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».

4. Вимоги до приміщення пункту прокату

У пунктах прокату (на підприємстві, в організації) у зручному для огляду місці повинні бути розміщені:

- правила побутового обслуговування населення;

- Порядок №46 або витяг з нього;

- тарифи на прокат предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку;

- асортимент (перелік) предметів прокату;

- журнал обліку запитів і пропозицій на предмети прокату;

- перелік осіб, які мають право на позачергове та першочергове обслуговування;

- зразки заповнення бланків установленої форми;

- повне найменування суб'єкта підприємницької діяльності, прізвище, ім'я та по батькові керівника (власника), інформація про персонал, що обслуговує замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади та відповідних державних органів, які здійснюють захист прав споживачів;

- книга заявок і пропозицій;

- витяг із Закону України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів», зі змінами та доповненнями, у частині надання послуг.

На фасаді приміщення наймодавця повинні бути зазначені державною мовою його найменування, найменування власника або уповноваженого ним органу.

На зовнішньому боці вхідних дверей вивішується державною мовою інформація про режим роботи, а також про місце розташування (адресу) та час роботи найближчих пунктів (підприємств, організацій) прокату.

Цивільний кодекс України (витяг)

Стаття 273.

Договір побутового прокату

За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно.

Умови та порядок надання майна за договором побутового прокату визначаються загальними правилами про договір майнового найму (статті 262, 263, пункти 1, 2, 3 і 5 статті 265, статті 269, 271 і 272 цього Кодексу).

За окремими видами побутового прокату Рада Міністрів Української РСР затверджує типові договори побутового прокату.

Відступи від умов типових договорів, що обмежують права користувачів, є недійсними.

Стаття 274.

Укладення договору побутового прокату

Зазначені в статті 273 цього Кодексу організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів.

Договір побутового прокату укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимагають письмової форми.

При укладенні договору побутового прокату організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм.

Стаття 275.

Строк договору побутового прокату

Строк договору побутового прокату не повинен перевищувати строків, встановлюваних відповідними типовими договорами.

Наймач вправі в будь-який час розірвати договір побутового прокату і повернути майно організації.

Стаття 276.

Здача в піднайняття за договором побутового прокату

Здача в піднайняття майна, отриманого за договором побутового прокату, не допускається.

Нормативна база

Порядок №46 — Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку, затверджений наказом Української спілки об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16.12.99 р. №46.

Закон про патентування — Закон України від 23.03.96 р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зі змінами та доповненнями.

Закон №1776 — Закон України від 01.06.2000 р. №1776-III «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

Висновки

Договір прокату є публічним договором, тобто угодою, в якій одна сторона — підприємець — взяла на себе зобов'язання надавати послуги кожному, хто до неї звернеться (ст. 633 ЦК України).

Предметом договору прокату є рухома річ, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб (телевізор, холодильник тощо).

Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це передбачено договором. Зокрема, це можуть бути вимірювальні прилади.

Оскільки договір прокату є договором приєднання та публічним договором, плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця і є однаковою для всіх наймачів.

Договір прокату має особливості щодо прав наймача:

1) наймач має право відмовитися від договору прокату та повернути річ наймодавцеві в будь-який час. Плата, сплачена за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України);

2) наймач не має права на укладення договору піднайму та переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем (пункти 1, 2 ст. 791 ЦК України);

3) на наймача не можна покладати проведення капітального та поточного ремонту речі, оскільки це є обов'язком наймодавця, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (п. 3 ст. 791 ЦК України).

Список використаних джерел

1. Краснокутська Л. Прокат товарів: організація та оподаткування // Бухгалтерія. — 2006. — № 23. — С. 64-66

2. Краснокутська Л. Прокат речей особистого користування та побутових товарів // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006. — № 4. — С. 62-64

3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: закони і законодавчі акти / Ю. Б. Бек, Й. Г. Богдан, Л. В. Григоровська та ін.; За ред. В. М. Коссака. — К. : Істина, 2004. — 975, с.

4. Послуги прокату: бухгалтерський і податковий облік // Бизнес. — 2000. — № 28: Бухгалтерія. — С. 50-54

5. Про господарську діяльність: Збірник законів станом на 15 квітня 2005 року. — Харків : ІГВІНІ, 2005. — 526, с.

6. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов'язання: Підручник / С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик та ін. — К. : КНТ, 2006. — 496, с.

7. Цивільне право України: підручник: У 2 т. / За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького; М-во освіти і науки України. — К. : Юрінком Інтер, 2007 — Т. 2. — 2007. — 549, с.