Бухгалтерський баланс

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика, предмет і метод бухгалтерського балансу

2. Бухгалтерський баланс та основи його побудови

3. Господарські операції та їх вплив на статті Балансу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Перш ніж заглибитись у вивчення бухгалтерського обліку, варто спершу ознайомитися із загальними засадами господарського обліку. Це дозволить глибше зрозуміти специфіку обліку та його особливості.

Господарський облік, як випливає з його назви, є обліком господарства, тобто обліком діяльності підприємств та суспільства загалом. Така діяльність охоплює виробництво, реалізацію та розподіл матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб у їжі, одязі, житлі тощо.

Економіка України представлена різними галузями — промисловістю, сільським господарством, будівництвом, торгівлею, транспортом тощо. Кожна галузь, своєю чергою, складається з окремих підприємств та організацій: заводів, фабрик, шахт, фермерських господарств, торговельних установ тощо.

Діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, а також наданням і використанням послуг, прийнято називати господарською діяльністю.

Для провадження такої діяльності кожне підприємство володіє необхідними господарськими засобами — будівлями, машинами, матеріалами, товарами, грошовими коштами, а також має джерела їх утворення.

Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку та Положень (стандартів) 1—6, затверджених наказами Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня та № 137 від 28 травня 1999 року і зареєстрованих у Мін'юсті України № 392/3685 від 21 червня 1999 року, на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 року.

Окрім господарських засобів, невід'ємною умовою господарювання є праця. Витрати праці, разом із матеріальними затратами та іншими засобами виробництва, включаються до вартості виготовленої продукції, уречевлюючись у ній.

Господарська діяльність складається з господарських процесів, які, у свою чергу, поділяються на господарські операції.

Наприклад, на виробничому підприємстві (фабриці чи заводі) операції із закупівлі сировини та інших матеріалів у сукупності формують процес заготівлі; операції з виготовлення виробів із сировини становлять процес виробництва; а операції з продажу готових виробів належать до процесу реалізації.

Кожне підприємство здійснює господарську роботу відповідно до власного або встановленого державою плану.

Господарська діяльність будь-якого підприємства потребує планування, управління та контролю. Для ефективного керівництва підприємствами різних форм власності та всім народним господарством України необхідно мати інформацію про діяльність кожного суб'єкта господарювання: розміри та склад його засобів, коштів, розвиток окремих галузей тощо. Отримати такі відомості можна лише завдяки обліку.

Облік має давню історію. Він виник у процесі розвитку людського суспільства, яке для задоволення своїх потреб здійснює господарську діяльність, тобто матеріальне виробництво, що потребує управління та контролю. Саме з цією метою і було створено облік.

Протягом історичного розвитку, разом із загальним зростанням матеріально-технічної культури, змінювалися та вдосконалювалися методи, техніка і форми обліку. Від примітивних засобів до складних сучасних комп'ютерних систем — таким є шлях розвитку облікової техніки.

1. Загальна характеристика, предмет і метод бухгалтерського балансу

Єдина система обліку на підприємстві, в галузі чи державі забезпечується трьома нерозривно пов'язаними видами обліку: оперативно-технічним, статистичним та бухгалтерським.

Оперативно-технічний облік ведеться безпосередньо на місці (у цеху, на складі тощо) і забезпечує оперативне спостереження та реєстрацію окремих виробничих і комерційних операцій, а також інших факторів діяльності підприємства, організації чи установи. Його мета — швидке отримання інформації про хід виробництва та реалізацію продукції (робіт, послуг).

Оперативно-технічний, або оперативний, облік слугує для оперативного планування та поточного спостереження за розвитком виробництва, виконанням робіт і послуг. Він охоплює ті господарські й виробничі операції, які не знаходять безпосереднього відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За допомогою цього виду обліку отримують дані про щоденний випуск продукції, її відвантаження та реалізацію, витрати сировини та інших матеріальних цінностей, трудові витрати, дотримання умов договірних поставок тощо. Інформація для оперативно-технічного обліку збирається шляхом безпосереднього спостереження за фактами господарської та виробничо-фінансової діяльності.

Водночас оперативно-технічний облік охоплює й ті операції, які не відображаються у бухгалтерському чи статистичному обліку. Наприклад, за його допомогою контролюють явку працівників на підприємство та їх повернення після робочого часу, роботу верстатів і машин, їх простої, режим технологічного процесу, стан розрахунків з іншими підприємствами тощо.

Показники оперативного обліку використовуються для контролю. Часто ці показники не документуються, а передаються усно.

Оперативний облік характеризується швидкістю отримання облікових відомостей.

Для отримання необхідної інформації дані оперативного обліку часто збираються шляхом спостереження, але сьогодні все ширше використовується сучасна техніка, зокрема комп'ютери, телефакси тощо.

В оперативному обліку застосовуються всі три види вимірників, але частіше — натуральні й трудові.

Деякі показники оперативного обліку передаються до вищих організацій, наприклад, дані про випуск продукції чи збір урожаю зернових. Такі показники узагальнюються і включаються до оперативної звітності, яка слугує для спостереження за відповідними процесами в масштабі окремих галузей і народного господарства України в цілому.

Оперативно-технічним обліком мають займатися працівники всіх служб підприємства — виробничої, технічної, бухгалтерської, постачання, праці, кадрів тощо.

Статистичний облік — це планомірне збирання та вивчення масових кількісних і якісних явищ та закономірностей їх розвитку в конкретних умовах місця й часу (перепис обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників за категоріями, кількість і якість продукції, використання робочого часу, чисельність населення тощо). Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік отримує з оперативно-технічного та бухгалтерського обліку. Наприклад, на основі статистичних даних можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати їх подальший розвиток.

Таким чином, на основі статистичного обліку визначаються кількісні та якісні показники роботи кожного підприємства. Операції та явища підлягають статистичному спостереженню, групуванню, обчисленню середніх і відносних величин, індексів, побудові рядів динаміки, аналізу тощо. Отже, статистичний облік є системою вивчення, узагальнення та контролю за масовими явищами, що мають загальнодержавний характер.

Бухгалтерський облік — це спосіб документального спостереження, відображення та контролю за господарською і фінансовою діяльністю підприємств (організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник), малих підприємств. Побудова бухгалтерського обліку залежить від розвитку всіх чинників, що зумовлюють його суть. Так, застосування ПЕОМ дає можливість одному працівникові оперувати нормативною, технологічною, обліковою, правовою інформацією, що підносить інтегрованість бухгалтерського обліку в системі управління на вищий рівень, породжуючи нову якість обліку й нові чинники його побудови.

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. На відміну від інших видів обліку, бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів первинного обліку. Він базується на документуванні всіх господарських процесів і проведенні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Основними умовами правильної організації бухгалтерського обліку є використання найбільш раціональних форм і методів обліку, підвищення його технічного озброєння.

Усі три види господарського обліку тісно пов'язані між собою та доповнюють один одного.

2. Бухгалтерський баланс та основи його побудови

У бухгалтерському обліку для відображення руху засобів, коштів і господарських процесів використовуються три види вимірників — натуральні, трудові та грошові (вартісні). Натуральні вимірники застосовуються для отримання даних про кількість однорідних об'єктів обліку в одиницях виміру (за об'ємом, площею, вагою, довжиною). В обліку використовуються такі натуральні вимірники: міри довжини (сантиметри, метри, кілометри тощо), ваги (грами, кілограми, тонни тощо), площі (квадратні метри, гектари тощо), об'єму (літри, кубічні метри тощо) та інші. Натуральні вимірники використовуються для обліку кількості матеріальних цінностей. Застосування матеріальних показників до сортів і сортиментів дає змогу отримувати дані про кількість та якість відповідних матеріальних цінностей. Натуральні вимірники використовуються в аналітичному обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів та інших об'єктів.

Трудові вимірники використовуються для обліку кількості відпрацьованого часу та праці, витраченої на виготовлення продукції, і виражаються в одиницях часу — днях, годинах, хвилинах. Ці вимірники застосовуються при нарахуванні заробітної плати працівникам підприємства, визначенні середньоспискового складу працівників, рівня продуктивності праці тощо.

Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) є універсальними. За допомогою грошового вимірника узагальнюються всі господарські операції та явища, що раніше виражалися в натуральних і трудових вимірниках. Грошовий вимірник використовується поряд з натуральними та трудовими при обліку заробітної плати, матеріалів, готової продукції, її реалізації, доходів, збитків, у розрахунково-кредитних операціях тощо, а також для узагальнення та визначення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства за звітний період при складанні поточних і річних фінансових звітів, планів розвитку підприємства. Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу в процесі виробництва. Головне завдання кожного підприємства — випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основними завданнями бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Виходячи з цього, завданнями бухгалтерського обліку є:

• дотримання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1-6 (накази Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р. і № 137 від 28.05.99 р.) та інших;
• облік, аналіз і контроль за необоротними активами;
• облік, аналіз і повсякденний контроль за виконанням завдань виробництва в розрізі кількості, якості та асортименту продукції згідно з вимогами замовників;
• облік, аналіз і контроль за оборотними активами, за правильними й економними витратами ресурсів;
• облік, аналіз і контроль за власним капіталом, за забезпеченням наступних витрат і платежів;
• облік, аналіз і визначення витрат за елементами та витрат діяльності підприємства;
• облік, аналіз і контроль за мірою праці та її оплати;
• своєчасне документальне оформлення випущеної з виробництва продукції;
• облік, аналіз і контроль за довгостроковими зобов'язаннями;
• облік, аналіз і контроль за поточними зобов'язаннями;
• облік, аналіз і контроль за коштами, розрахунками та іншими активами;
• облік, аналіз і контроль за формуванням доходів і результатів діяльності підприємства;
• контроль за станом рентабельності виробництва продукції і рентабельності підприємства;
• виявлення резервів подальшого збільшення ефективності виробництва;
• забезпечення наявності первинної документації щодо кожної господарської операції та своєчасної обробки первинних документів, яка б давала змогу в будь-який момент визначити кількість, терміни надходження й витрат сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних цінностей, випуск і реалізацію готової продукції тощо, відповідність фактичних даних бухгалтерського обліку завданням;
• забезпечення повного відображення всіх витрат підприємства за їхніми складовими частинами, а також всіх доходів підприємства і повсякденне співставлення витрат з доходами, виявлення результатів кожного господарського процесу і загальних фінансових результатів діяльності підприємства;
• побудова обліку на кожному підприємстві відповідно до особливостей його технології та організації виробництва, особливостей його організаційної структури;
• ведення обліку кожного виду господарських коштів, закріплених за матеріально відповідальними особами.

Бухгалтерський облік у промисловості, як і в інших галузях народного господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності.

Дані поточного бухгалтерського обліку (облікові документи, записи) потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі; також вони є основою для складання фінансової звітності підприємств.

Структура та основи побудови Балансу. Актив, пасив, статті Балансу

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України № 396/3689 від 21 червня 1999 року, діє Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс".

Цим Положенням (стандартом) визначені зміст і форма Балансу (табл. 2.1) та загальні вимоги до розкриття його статей.

Баланс складається з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).

За вищезазначеним стандартом Актив Балансу складається з трьох розділів:

1. Необоротні активи.
2. Оборотні активи.
3. Витрати майбутніх періодів.

Пасив Балансу складається з п'яти розділів:

1. Власний капітал.
2. Забезпечення наступних витрат і платежів.
3. Довгострокові зобов'язання.
4. Поточні зобов'язання.
5. Доходи майбутніх періодів.

Оскільки у Балансі відображаються активи (ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому), зобов'язання (заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди) та власний капітал (частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань), то підсумок Активу Балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу, тобто Пасиву Балансу.

Статті бухгалтерського Балансу — це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Загальним принципом оцінки засобів для Балансу є оцінка за їх фактичною собівартістю, згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку.

Розглянемо статті Активу і Пасиву Балансу.

Актив Балансу

І розділ Активу Балансу "Необоротні активи".

У статті "Нематеріальні активи" відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартості нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

У статті "Незавершене будівництво" показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. Окремо у цій статті наводяться первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

У статті "Довгострокова дебіторська заборгованість" показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати складання Балансу.

У статті "Відстрочені податкові активи" відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".

II розділ Активу Балансу "Оборотні активи".

У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

У статті "Незавершене виробництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті "Готова продукція" показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

У статті "Товари" показується вартість товарів, придбаних підприємствами для наступного продажу.

У статті "Векселі одержані" показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). До підсумку Балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками":

• з бюджетом — показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата по податках, зборах та інших платежах до бюджету;
• за виданими авансами — показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;
• з нарахованих доходів — показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню;
• із внутрішніх розрахунків — показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. (Пов'язані сторони — це підприємства, стосунки між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною).

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати Балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".

III розділ Активу Балансу "Витрати майбутніх періодів" (статті відсутні).

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Пасив Балансу

І розділ Пасиву Балансу "Власний капітал"

У статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті "Пайовий капітал" наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

У статті "Інший додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

У статті "Резервний капітал" наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Неоплачений капітал" відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Вилучений капітал" господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

II розділ Пасиву Балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів"

У статті "Забезпечення виплат персоналу" відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання Балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозованих) оцінок.

У статті "Цільове фінансування" відображаються залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отримані з бюджету та інших джерел.

III розділ Пасиву Балансу "Довгострокові зобов'язання"

У статті "Довгострокові кредити банків" показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

У статті "Довгострокові фінансові зобов'язання" наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

У статті "Відстрочені податкові зобов'язання" показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті "Інші довгострокові зобов'язання" показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання".

IV розділ Пасиву Балансу "Поточні зобов'язання"

У статті "Короткострокові кредити банків" відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками по отриманих від них позиках.

У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" показується сума довгострокових зобов'язань, що підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати складання Балансу.

У статті "Векселі видані" показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті "Поточні зобов'язання за одержаними авансами" відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" показується заборгованість підприємства по всіх видах платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з позабюджетних платежів" показується заборгованість по внесках до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування" відображається сума заборгованості по відрахуваннях до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті "Поточні зобов'язання з оплати праці" відображається сума заборгованості підприємства по оплаті праці працівникам свого підприємства (на дату складання Балансу).

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.

У статті "Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків" відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість по внутрішньовідомчих розрахунках.

У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей, наведених у IV розділі "Поточні зобов'язання".

V розділ Пасиву Балансу "Доходи майбутніх періодів" (статті відсутні).

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

У Балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

3. Господарські операції та їх вплив на статті Балансу

Господарська операція — це діяльність, яка зумовлює зміни у фінансовому стані, активах та пасивах підприємства, установи, організації. Кошти цих підприємств, що беруть участь у господарських операціях, постійно змінюються й переходять з однієї форми до іншої. Тому стан коштів, засобів та їх джерел, що відображені в Балансі на початок звітного періоду, постійно змінюється. Але ці зміни не порушують рівності між загальною сумою видів коштів, засобів і загальною сумою їх джерел, тому що зміни різних статей Балансу виражаються в однакових сумах. Збереження такої рівності є основним змістом балансового узагальнення. Це забезпечує в системі бухгалтерського обліку безперервне охоплення всіх об'єктів спостереження і створює можливість здійснення постійного контролю за коштами підприємства та їх джерелами.

Вплив на зміни коштів та їх джерел внаслідок господарських операцій наведено на прикладі балансового узагальнення.

Баланс акціонерного товариства (початковий)

АКТИВ				ПАСИВ
Назва статті		Сума, тис. грн.		Назва статті		Сума, тис. грн.
1		2		3		4
Основні засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво		5690 1975 2910		Статутний капітал Резервний капітал Прибуток		200 8750 2450
Готова продукція	2050		Розрахунки з постачаль-		2725
			никами та підрядниками
Грошові кошти в національній валюті	1600		Розрахунки з оплати		100
			праці
Баланс	14225		Баланс		14225

Операція першого типу. Відпущено зі складу основні матеріали для виготовлення продукції на суму 250 тис. грн. Ця операція зменшить запаси основних матеріалів на 250 тис. грн., і після зменшення залишок виробничих запасів становитиме (1975 — 250) = 1725 тис. грн. Одночасно використані матеріали збільшать незавершене виробництво на 250 тис. грн. (2910 + 250), і воно дорівнюватиме 3160 тис. грн.

Відображення господарських операцій першого типу змінює розмір окремих статей активу Балансу шляхом переміщення однієї й тієї ж суми з однієї статті активу в іншу статтю без зміни підсумку активу Балансу. Ця господарська операція зачепила лише активні статті Балансу, після чого підсумок активу Балансу не зміниться, рівність між активом і пасивом не порушиться.

Баланс акціонерного товариства після першої операції виглядатиме так:

АКТИВ		ПАСИВ
Назва статті	Сума, тис. грн.	Назва статті	Сума, тис. грн.
1	2	3	4
Основні засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво Готова продукція Грошові кошти в національній валюті	5690 1725 3160 2050 1600	Статутний капітал Резервний капітал Прибуток Розрахунки з постачальниками та підрядниками Розрахунки з оплати праці	200 8750 2450 2725 100
Баланс	14225	Баланс	14225

Операція другого типу. Відраховано до резервного капіталу за рахунок прибутку 950 тис. грн. Ця господарська операція збільшить резервний капітал і на ту ж суму зменшить прибуток. Сума резервного капіталу становитиме (8750 + 950) = 9700 тис. грн., прибутку — (2450 - 950) = 1500 тис. грн.

Внаслідок другої операції змінюється розмір окремих статей пасиву Балансу за рахунок перегрупування джерел коштів підприємства. За рахунок зменшення одного джерела (прибутку) збільшується інше джерело (резервний капітал) на одну й ту ж суму. Ця операція зачепила лише пасивні статті Балансу, після чого підсумок пасиву Балансу не зміниться, рівність між активом і пасивом Балансу також не порушиться. Баланс акціонерного товариства після другої операції матиме такий вигляд:

АКТИВ		ПАСИВ
Назва статті	Сума, тис. грн.	Назва статті	Сума, тис. грн.
1	2	3	4
Основні засоби	5690	Статутний капітал	200
Виробничі запаси	1725	Резервний капітал	9700
Незавершене виробництво	3160	Прибуток	1500
Готова продукція	2050	Розрахунки з постачаль-	2725
		никами та підрядниками
Грошові кошти в національ-	1600	Розрахунки з оплати	100
ній валюті		праці
Баланс	14225	Баланс	14225

Операція третього типу. На склад акціонерного товариства надійшли основні матеріали від постачальників на суму 35 тис. грн. Внаслідок дії господарської операції збільшуються виробничі запаси — стаття активу Балансу становитиме (1725 + 35) = 1760 тис. грн. Оскільки матеріали надійшли від постачальників, а оплату постачальникам не здійснено, то в пасиві Балансу заборгованість постачальникам за матеріали збільшиться і дорівнюватиме (2725 + 35) = 2760 тис. грн. Відображення господарських операцій такого типу збільшує балансові статті засобів (коштів) підприємства та їх джерел на однакову суму, а внаслідок цього збільшиться підсумок активу і пасиву Балансу на одну й ту ж суму, але рівність між активом і пасивом не порушиться.

Складемо Баланс після третьої операції:

АКТИВ		ПАСИВ
Назва статті	Сума, тис. грн.	Назва статті	Сума, тис. грн.
1	2	3	4
Основні засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво	5690 1760 3160	Статутний капітал Резервний капітал Прибуток	200 9700 1500
Готова продукція	2050	Розрахунки з постачальниками та підрядниками	2760
Грошові кошти в національній валюті	1600	Розрахунки з оплати праці	100
Баланс	14260	Баланс	14260

Операція четвертого типу. Акціонерне товариство перерахувало з розрахункового рахунку заборгованість постачальникам у сумі 1450 тис. грн. Внаслідок відображення четвертої господарської операції зменшуються балансові статті коштів підприємства з одночасним зменшенням їх джерел на однакову суму, а також зменшується підсумок Балансу по активу і пасиву. Рівність між активом і пасивом не порушиться. Внаслідок цієї операції в Балансі по статті активу "Грошові кошти в національній валюті" відбудеться зменшення на суму 1450 тис. грн., і залишок дорівнюватиме (1600 - 1450) = 150 тис. грн., а в пасиві Балансу стаття "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" зменшиться на 1450 тис. грн. і становитиме (2760 - 1450) = 1310 тис. грн.

Баланс після четвертої операції матиме такий вигляд:

АКТИВ		ПАСИВ
Назва статті	Сума, тис. грн.	Назва статті	Сума, тис. грн.
1	2	3	4
Основні засоби	5690	Статутний капітал	200
Виробничі запаси	1760	Резервний капітал	9700
Незавершене виробництво	3160	Прибуток	1500
Готова продукція	2050	Розрахунки з постачаль-	1310
		никами та підрядниками
Грошові кошти в національ-	150	Розрахунки з оплати	100
ній валюті		праці
Баланс	12810	Баланс	12810

Складання Балансу на 1-ше число кожного місяця, класифікація активу і пасиву за розділами і групами створюють можливість контролю за станом коштів, джерел акціонерного товариства, а також будь-якого іншого підприємства. Якщо позначити підсумок активу Балансу на початок звітного періоду "А", підсумок пасиву — "П", а зміни, що відбуваються у бухгалтерському Балансі внаслідок проведених господарських операцій, — "З" з цифровими індексами, відповідними до типів цих операцій, то одержимо таке. Висхідне положення на початок операцій: А = П. Це положення зумовлене рівністю засобів господарства і джерел їх утворення в грошовому вимірнику.

Зміни в активі і пасиві Балансу підприємства, виражені у загальному вигляді за допомогою прийнятих позначень і цифрових індексів, після проведення кожного типу господарських операцій.

Висновки

Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення — тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Так, на цукровому заводі предметом бухгалтерського обліку є процес виробництва, реалізації цукру тощо; на машинобудівельному підприємстві — процес виробництва машин, обладнання тощо та їх відтворення. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення.

Отже, встановлено, що господарські операції акціонерного товариства за їхнім впливом на зміни активу і пасиву Балансу можуть бути зведені в чотири типи (типи балансових змін). Кожна господарська операція обов'язково відображається у двох статтях Балансу. Перший і другий типи господарських операцій впливають на зміни тільки активу і тільки пасиву, не змінюючи підсумків Балансу. Операції третього і четвертого типів балансових змін водночас зачіпають статті активу і пасиву Балансу, при цьому внаслідок операцій третього типу збільшуються як статті активу, пасиву Балансу, так і підсумки Балансу, а внаслідок операцій четвертого типу зменшуються як статті, так і підсумки Балансу активу і пасиву. У всіх випадках змін зберігається рівність підсумків активу і пасиву Балансу, оскільки зміни різних статей активу і пасиву Балансу виражаються в однакових сумах.

Список використаної літератури

1. Белебеха І.О. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах : Навч. посібн. для сер. спец. навч. закладів по спец. "Бух. облік у с.-г. вир-ві". — К.: Вища школа, 1987. — 279 с.

2. Дерій В. Організація бухгалтерського обліку в підприємстві : Курс лекцій. — Тернопіль: Джура, 2003. — 91 с.

3. Організація бухгалтерського обліку : Навч. посібн. для студ. вузів / Франц Бутинець, Оксана Олійник, Марія Шигун, Світлана Шулепова ; За ред. Ф.Ф. Бутинця ; М-во освіти України. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Житомир: ПП "Рута", 2001. — 574 с.

4. Павлюк І. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і в організаціях : Навчальний посібник / Іван Павлюк ; Мін-во освіти і науки України, Івано-Франківський ін-т менеджменту та економіки "Галицька Академія". — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 304 с.

5. Плаксієнко В. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України : Підручник / Валерій Плаксієнко, Людмила Пісьмаченко, Євген Рябий ; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 489 с.

6. Ткаченко Н. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : Підручник для вузів / Надія Ткаченко. — 6-те вид. — К.: А.С.К., 2002. — 771 с.

7. Ткаченко Н. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність : Підручник / Надія Ткаченко ; М-во освіти і науки України. — К.: Алерта, 2006. — 1079 с.