Аналіз загальногосподарських адміністративних витрат

Вступ

В умовах трансформації економіки України та проведення масштабної реформи системи бухгалтерського обліку особливої ваги набуває формування на підприємствах дієвої системи обліку витрат, що базується на власній обліковій політиці. Така політика має забезпечувати всі рівні управління достовірною інформацією щодо фінансового стану та перспектив розвитку суб’єкта господарювання. Реалізація цього завдання можлива лише за умови впровадження у практику сучасних підходів до обліку та контролю адміністративних витрат. У цьому контексті особливої актуальності набувають наукові дослідження, які враховують галузеву специфіку національної економіки та орієнтовані на її технологічні й економічні особливості.

Стійка тенденція до зростання обсягів та частки адміністративних витрат у структурі сукупних витрат лісогосподарських підприємств зумовлює потребу у пошуку ефективних методик їх обліку та контролю, адаптованих до інформаційних запитів менеджменту та інших стейкхолдерів. Удосконалення системи бухгалтерського обліку й аудиту адміністративних витрат у лісовому господарстві є невід’ємною частиною підвищення ефективності управління господарською діяльністю підприємств у ринкових умовах та покращення їхніх фінансових результатів.

Питання організації та розвитку фінансового й управлінського обліку адміністративних витрат, а також їх аналізу та контролю знайшли відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, серед яких: М. Білуха, І. Бланк, О. Бородкін, Ф. Бутинець, С. Голов, З. Гуцайлюк, В. Єфименко, М. Кужельний, В. Лінник, Є. Мних, М. Пушкар, В. Рудницький, В. Сопко, Б. Усач, М. Чумаченко, В. Швець, С. Шкарабан, І. Басманов, В. Івашкевич, В. Палій, Я. Соколов, Дж. Рісс, Дж. Фостер, К. Друрі, Д. Хігінс, Ч. Хорнгрен, П. Фрідман та інші.

1. Економічна природа адміністративних витрат та їх класифікація

Сучасні умови господарювання вимагають перегляду підходів до визначення класифікаційних ознак адміністративних витрат, що дозволяє побудувати ефективну систему управління ними. До ключових чинників, які впливають на формування класифікації адміністративних витрат підприємства певної галузі, а також на систему їх обліку та калькулювання собівартості, належать: сфера господарської діяльності; організаційна структура підприємства; галузева приналежність; асортимент продукції; методи оцінки об’єктів обліку; характер внутрішньогосподарських зв’язків; способи формування собівартості.

Аналіз спеціальної літератури та практичного досвіду дозволив виокремити основні критерії та запропонувати оптимальну класифікацію адміністративних витрат для підприємств лісогосподарського профілю за такими ознаками:

• ступінь комплексності (відповідно до номенклатурних статей);
• центри відповідальності;
• залежність від обсягів виробництва;
• можливість регулювання;
• відношення до основних процесів діяльності лісогосподарських підприємств.

Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у складі адміністративних витрат доцільно виокремлювати змінні, постійні та змішані витрати залежно від їх реакції на зміну рівня ділової активності підприємства.

На сьогодні однією з невирішених проблем залишається розподіл адміністративних витрат для цілей управлінського обліку відповідно до сучасних вимог та обраних баз розподілу.

Оптимальна база розподілу має відповідати таким критеріям:

Математичним — зв’язок між величиною, що розподіляється, та базою розподілу має бути максимально тісним.

Економічним — забезпечення точності калькулювання, економічної однорідності витрат, що розподіляються, та баз розподілу; визначення тісноти зв’язку витрат з обсягами випуску продукції.

До складу адміністративних витрат включаються:

• витрати на основну та додаткову заробітну плату, включаючи всі види грошових і матеріальних доплат згідно зі штатним розписом та прийнятими будівельною організацією системами оплати праці:

• працівників апарату управління (керівників, спеціалістів, службовців) та робітників, зайнятих господарським обслуговуванням (телефоністів, телеграфістів, радіооператорів, операторів зв’язку, операторів ЕОМ, двірників, прибиральниць, гардеробників, кур’єрів тощо);

• оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, оплату за невідпрацьований час, оплату щорічних та навчальних відпусток, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності тощо;

• відрахування на соціальні заходи за нормами, встановленими законодавством;

• витрати на транспортне обслуговування працівників будівельної організації, пов’язане з управлінням підприємством;

• витрати на утримання та експлуатацію службових легкових автомобілів, що перебувають на балансі будівельної організації (або орендуються) та обслуговують працівників апарату управління, зокрема:

• основну та додаткову заробітну плату водіїв та інших працівників, що обслуговують легкові автомобілі;

• вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, вартість та ремонт автомобільної гуми;

• витрати на утримання гаражів та місць стоянки легкових автомобілів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо);

• амортизаційні відрахування (орендну плату), витрати на поточний ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування легкових автомобілів та поточний ремонт гаражів і місць стоянки;

• витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління будівельної організації;

• витрати на придбання канцелярських товарів та приладів, бланків обліку та звітності; витрати на виготовлення та придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов’язані з емісією цінних паперів;

• витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт будинків, споруд, приміщень, що використовуються для апарату управління;

• амортизаційні відрахування за основними фондами, призначеними для обслуговування апарату управління (крім легкових автомобілів);

• вартість швидкозношуваного інвентаря та малоцінних предметів, що використовуються в управлінні підприємством;

• витрати на утримання та експлуатацію всіх видів зв’язку та радіо, що використовуються для управління та перебувають на балансі будівельної організації; оплату послуг зв’язку, обчислювальних центрів, засобів сигналізації та інших технічних засобів управління;

• витрати, пов’язані з нарахуванням та виплатою дивідендів учасникам та засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у ЗМІ, конвертів, послуг зв’язку);

• витрати на утримання, ремонт та експлуатацію лічильно-обчислювальної, машинописної, розмножувальної та іншої оргтехніки, що перебуває на балансі будівельної організації;

• оплату консультаційних та інформаційних послуг, аудиторських перевірок;

• оплату вартості ліцензій та інших державних дозволів на провадження господарської діяльності будівельної організації;

• оплату передбаченого законодавством збору за реєстрацію будівельної організації в органах державної виконавчої влади;

• витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, здійснення факторингових та довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов’язань, включаючи цінні папери, надання поштово-телеграфних послуг та інші витрати, пов’язані з грошовим обігом;

• витрати на оприлюднення річного звіту;

• витрати на службові відрядження працівників апарату управління; одноразова допомога, що виплачується працівникам згідно з чинним законодавством під час переведення, прийому та направлення на роботу в іншу місцевість;

• відрахування структурних підрозділів на утримання апарату управління будівельної організації.

У сучасних умовах внутрішній аудит адміністративних витрат є економічно виправданим та має активно розвиватися, оскільки апробовані на практиці методи його проведення сприяють удосконаленню системи управління адміністративними витратами, дозволяють впорядкувати документообіг та суттєво покращити фінансову дисципліну на підприємстві.

2. Методика побудови обліку адміністративних витрат

Загальний підхід до побудови обліку адміністративних витрат за елементами є подібним до методики обліку виробничих витрат або витрат на збут. На першому етапі формуються елементи витрат — матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо, а на другому — здійснюється їх списання на фінансові результати. Такий порядок характерний для фінансового обліку. У внутрішньогосподарському обліку передбачається можливість їх групування за ознакою прямого або непрямого відношення до конкретного виду продукції чи за іншими критеріями.

Інструкцією не визначено порядок розподілу адміністративних витрат між окремими видами основної діяльності підприємства для визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності. Тому підприємство при веденні управлінського обліку має вирішувати це питання самостійно, враховуючи специфіку своєї діяльності та використовуючи аналогію з розподілом загальновиробничих витрат.

У процесі господарської діяльності виникають витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Вони поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Адміністративні витрати обліковуються на окремому рахунку та відображаються окремою статтею у Звіті про фінансові результати. Склад адміністративних витрат визначено П(С)БО 16 «Витрати».

Як організувати аналітичний облік адміністративних витрат

До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг), відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати», рекомендується вести аналітичний облік адміністративних витрат за наведеною нижче номенклатурою статей.

За дебетом:

1) загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

2) витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

3) витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

4) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

5) витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

6) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

7) витрати на врегулювання спорів у судових органах;

8) податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

9) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

10) інші витрати загальногосподарського призначення.

За кредитом: списання сальдо адміністративних витрат на фінансові результати.

До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління проектною організацією, а саме:

1. Витрати на заробітну плату, включаючи всі види грошових і матеріальних доплат, відповідно до штатного розкладу та встановлених проектною організацією систем оплати праці (передбачені чинним законодавством надбавки та доплати, виплати компенсаційного характеру, премії, одноразові заохочення, матеріальна допомога тощо):

адміністративно-управлінського персоналу проектної організації (керівників організацій, їх заступників, головних інженерів, працівників планового відділу, бухгалтерії, відділу кадрів, постачання тощо);

робітників, які здійснюють загальногосподарське обслуговування проектної організації (телефоністів, телеграфістів, радіооператорів, операторів зв’язку, операторів ЕОМ, двірників, прибиральниць тощо);

іншого загальногосподарського персоналу.

2. Відрахування за встановленими законодавством нормами на соціальні заходи, передбачені пунктом 4 розділу ІІІ Методичних рекомендацій, від витрат на оплату праці працівників, зазначених у пунктах 1 та 4.1 цього Переліку.

3. Витрати на службові відрядження працівників апарату управління проектної організації та робітників, зайнятих господарським обслуговуванням.

4. Витрати на транспортне обслуговування працівників проектної організації, пов’язане з її управлінням (витрати на утримання та експлуатацію службових легкових автомобілів, що перебувають на балансі проектної організації (орендуються) та обслуговують працівників апарату управління), а саме:

4.1 заробітна плата водіїв та інших робітників, що обслуговують легкові автомобілі;

4.2 вартість паливних і мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, знос і ремонт автомобільної гуми;

4.3 витрати на утримання гаражів та місць стоянки легкових автомобілів (енергопостачання, водопостачання, каналізація тощо);

4.4 амортизаційні відрахування (орендна плата), витрати на поточний ремонт, технічний огляд, технічне обслуговування легкових автомобілів та поточний ремонт гаражів і місць стоянки автомобілів.

5. Витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління проектної організації та інші загальногосподарські витрати, а саме:

5.1 витрати на придбання канцелярських товарів і приладів, бланків обліку, звітності;

5.2 витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт будинків, споруд, приміщень, що використовуються для апарату управління;

5.3 витрати на утримання основних засобів, інших нематеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

5.4 амортизаційні відрахування від первісної або справедливої вартості основних фондів, призначених для обслуговування апарату управління (крім легкових автомобілів) проектної організації, обчислені за їх первісною вартістю відповідно до встановлених норм;

5.5 знос і ремонт швидкозношуваного інвентаря та малоцінних предметів загальногосподарського використання;

5.6 витрати на утримання та експлуатацію всіх видів зв’язку та радіо, що використовуються для управління проектною організацією і перебувають на її балансі, оплата послуг зв’язку (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо), обчислювальних центрів, засобів сигналізації та інших технічних засобів управління;

5.7 витрати на утримання, ремонт та експлуатацію лічильно-обчислювальної, машинописної, розмножувальної та іншої оргтехніки, якою користується апарат управління;

5.8 оплата послуг, що надаються сторонніми організаціями апарату управління, якщо у штатному розкладі не передбачено відповідних функціональних служб, включаючи витрати на обчислювальні, друкарські, розмножувальні та інші роботи;

5.9 оплата послуг консультаційного та інформаційного характеру (у тому числі витрати на придбання літератури та передплату спеціалізованих періодичних видань), пов’язаних із забезпеченням поточної господарської діяльності, виготовленням та зберіганням продукції допоміжних служб організації, додержанням законодавства.

6. Винагороди за професійні послуги (юридичні, з оцінки майна, аудиторські — оплата за проведення обов’язкових аудиторських перевірок, передбачених законодавством).

7. Витрати на врегулювання спорів у судових органах.

8. Загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, на оприлюднення річного звіту, представницькі витрати тощо).

9. Оплата передбаченого законодавством збору за реєстрацію проектної організації або її філій в органах державної виконавчої влади.

10. Витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків або інших кредитно-фінансових установ за розрахунково-касове обслуговування.

11. Одноразова допомога, що виплачується працівникам згідно з чинним законодавством під час переведення, прийому і направлення на роботу в іншу місцевість.

12. Відрахування філій (відособлених структурних підрозділів) на утримання апарату управління проектної організації, а також витрати безпосередньо проектної організації на утримання корпорації, асоціації тощо.

13. Податки, збори та інші обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до собівартості проектних робіт), передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України, — у частині, що відноситься до адміністративно-управлінського персоналу: плата за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; плата за забруднення навколишнього природного середовища; державне мито; комунальний податок тощо.

14. Витрати на сплату відсотків за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних фондів і нематеріальних активів для поточної діяльності, незалежно від терміну кредитування.

15. Витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг) для загальногосподарського користування.

Аналітичний облік витрат до рахунку 92 «Адміністративні витрати» рекомендується вести у спеціальній відомості (книзі), як показано в таблиці 1.

Як свідчать дані таблиці, в аналітичному обліку до рахунку 92 «Адміністративні витрати» протягом звітного року накопичуються витрати підприємства на управління для заповнення відповідної статті звіту (рядок 070) за кожний квартал і за звітний рік. Дані аналітичного обліку адміністративних витрат необхідні також для їх контролю та аналізу, при якому, в першу чергу, суми фактичних витрат порівнюються із сумами адміністративних витрат за кошторисом.

Для відображення загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства, призначений рахунок 92 «Адміністративні витрати».

На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображають і накопичують протягом року витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати на управління та обслуговування підприємства (загальногосподарські витрати), на відміну від попереднього порядку, не розподіляються між реалізованою та нереалізованою продукцією, а списуються щомісяця або наприкінці року на фінансові результати основної діяльності в загальній сумі наростаючим підсумком з початку року з кредиту рахунку 92 на дебет субрахунку 791 «Результати основної діяльності».

Раціональна організація аналітичного обліку витрат загалом та аналітичний облік адміністративних витрат зокрема мають важливе значення для визначення їх рівня, контролю й аналізу, а також об’єктивного відображення фінансових результатів діяльності підприємства.

Організація і порядок ведення аналітичного обліку витрат підприємства розглядаються на прикладі аналітичного обліку до рахунку 92 «Адміністративні витрати» (табл. 1). Аналітичний облік до синтетичних рахунків 23, 91, 93, 94 та інших рахунків витрат доцільно вести аналогічно рахунку 92 «Адміністративні витрати», пам’ятаючи, що витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) та загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) щомісяця.

Аналітичний облік витрат до рахунку 92 «Адміністративні витрати» рекомендується вести у спеціальній відомості (книзі), як показано в таблиці 2.

Як видно із даних таблиці, в аналітичному обліку до рахунку 92 «Адміністративні витрати» протягом звітного року накопичуються витрати підприємства на управління для заповнення відповідної статті звіту (рядок 070) за кожний квартал і за звітний рік. Дані аналітичного обліку адміністративних витрат необхідні також для контролю та аналізу, передусім для порівняння сум фактичних витрат із сумами адміністративних витрат за кошторисом.

Аналітичний облік до всіх інших синтетичних рахунків витрат доцільно вести аналогічно аналітичному обліку адміністративних витрат.

Порядок розподілу адміністративних витрат на окремі види основної діяльності підприємства з метою визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності інструкцією не встановлений. Тому підприємство під час ведення управлінського обліку повинно розв’язувати це питання самостійно, з урахуванням специфіки діяльності за аналогією з розподілом загальновиробничих витрат.

За дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображають суму визнаних адміністративних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за статтями витрат або в розрізі елементів витрат.

Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунок, авансовий звіт, ВКО, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Дані по рахунку 92 відображаються в журналі-ордері № 10.

Бухгалтерські проводки по рахунку 92 наведені нижче (табл. 3).

Дані аналітичного обліку адміністративних витрат необхідні також для їх контролю та аналізу, при якому, в першу чергу, суми фактичних витрат порівнюються із сумами адміністративних витрат за кошторисом.

Аналітичний облік до всіх інших синтетичних рахунків витрат виробничих і торговельних підприємств доцільно вести аналогічно, як рекомендовано вести аналітичний облік адміністративних витрат.

Порядок розподілу адміністративних витрат на окремі види основної діяльності підприємства з метою визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності Інструкцією не встановлений. Тому підприємство при веденні управлінського обліку повинно вирішувати це питання самостійно з врахуванням специфіки діяльності за аналогією з розподілом загальновиробничих витрат.

Суму адміністративних витрат по закінченні фінансового року списують на фінансовий результат від операційної діяльності.

Аналітичний облік адміністративних витрат здійснюють у розрізі номенклатури статей, встановлених підприємством.

Адміністративний бюджет, або бюджет адміністративних витрат, являє собою той обсяг засобів, що необхідний організації для підтримки організаційної структури в робочому стані незалежно від кількості здійснюваних проектів.

Складання адміністративного бюджету й розподіл накладних витрат по проектах є важливою функцією організаційного розвитку (Рис. 1).

Наприклад, організація може встановити ліміт адміністративних витрат на всі проекти — іншими словами, визначити відсоток накладних витрат у цілому по організації. Затвердивши бюджет адміністративних витрат і ліміт накладних витрат, легко визначити мінімальний розмір річного бюджету організації в цілому, а також кількість і суми фінансування розроблюваних проектів.

Кожна некомерційна організація може легко визначити середній відсоток адміністративних витрат шляхом розподілу адміністративних витрат за рік на суму річного обороту засобів або на обсяг притягнутих засобів за рік. Більш точний показник можна одержати, якщо розрахувати відсоток адміністративних витрат за ряд років. Знання й уміле застосування даного показника допомагає НКО ефективно використовувати ресурси організації, підвищувати конкурентоспроможність своїх проектів, планувати бюджет у цілому по організації, визначаючи мінімально необхідні засоби для ефективного функціонування НКО.

Крім простого визначення суми загального фінансування, створення адміністративного бюджету може служити способом для визначення кількості приваблюваних проектів і необхідного обсягу фінансування по кожному з них.

Бюджет адміністративних витрат являє собою деталізований план поточних операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов’язаних з виробництвом і збутом, необхідних для підтримки діяльності підприємства загалом. Бюджет необхідний для контролю адміністративних витрат. Велику частину цього бюджету складають постійні витрати.

Як вже згадувалось раніше, до загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов’язкових платежів).

У фінансовому обліку загальногосподарські витрати не розподіляють, а списують загальною сумою на рахунок 79 «Фінансові результати».

Загальногосподарські витрати в управлінському обліку можна включати до собівартості продукції основного виробництва (включаючи товари народного споживання, що виготовляються з відходів) і до собівартості тієї частини продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, що виконується для реалізації, капітального будівництва або для непромислових господарств підприємства розрахунковим шляхом, тобто без складання кореспонденції рахунків. До собівартості міжцехових замовлень та до собівартості забракованої продукції загальногосподарські витрати не включають.

Загальногосподарські витрати у промисловості можна розподілити між окремими видами продукції пропорційно до суми основної заробітної плати працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), і витрат на утримання та експлуатацію устаткування. На тих підприємствах, що застосовують попередільний метод обліку витрат на виробництво, загальногосподарські витрати розподіляють пропорційно до витрат на переділ.

Загальногосподарські витрати в акціонерних товариствах сільського господарства включають у витрати відповідних галузей основного виробництва шляхом розподілу пропорційно до загальної суми витрат за виключенням вартості насіння у рослинництві, кормів — у тваринництві, сировини, матеріалів і напівфабрикатів — у промисловому виробництві.

Висновки

У сучасних економічних умовах актуальним є розроблення та впровадження у практику обліку й контролю нових підходів до ефективного управління непрямими витратами, важливе місце серед яких посідають адміністративні.

Проведення національної реформи бухгалтерського обліку та введення в дію П(С)БО 16 «Витрати» внесло докорінні зміни до складу і формування собівартості промислової продукції (робіт, послуг) та зумовило появу адміністративних витрат, що прийшли на зміну загальногосподарським. Дослідженням встановлено, що не можна ставити знак рівності між загальногосподарськими та адміністративними витратами, оскільки між ними існує низка відмінностей.

З метою забезпечення одностайності методологічних і методичних принципів обліку та контролю адміністративних витрат велике значення має розробка їх раціональної класифікації.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

· загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

· витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

· витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

· винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

· витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

· амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

· витрати на врегулювання спорів у судових органах;

· податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

· плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

· інші витрати загальногосподарського призначення.

Узагальнення спеціальної літератури і господарської практики дозволило виділити найважливіші ознаки та визначити більш раціональну класифікацію адміністративних витрат для підприємств лісогосподарської галузі за ознаками: комплексності витрат (за номенклатурними статтями); центрів відповідальності; відношення до обсягів виробництва; можливості регулювання; відношення до основних процесів діяльності лісогосподарських підприємств.

Список використаної літератури

1. Артюшок К.А. Основні напрями еволюції адміністративних витрат у незалежній Україні // Психолого-педагогічні та економічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі: Збірник наукових праць Міжнародного університету «РЕГІ» імені академіка Степана Дем’янчука. Випуск 4. Частина II. — Рівне: Волинські обереги, 2003. — С. 105-110.

2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник / Т. Д. Костенко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 398 с.

3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній; Ред. А. Г. Загородній. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 426 с.

4. Кислиця О. Економічний аналіз: Курс лекцій / Олена Кислиця, Ірина Мягких; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. — 170 с.

5. Ковальчук М. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник / Михайло Ковальчук; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2005. — 390 с.

6. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Євгенія Кожанова, Ірина Отенко; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. — 2-е вид., допрац. і доп. — Харків: ВД «ІНЖЕК», 2005. — 340 с.

7. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.

8. Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник / Глафіра Савицька. — К.: Знання, 2004. — 653 с.

9. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Ніна Тарасенко. — 4-те вид. стереотип. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. — 341 с.

10. Череп А. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Алла Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. — К.: Кондор, 2005. — 159 с.