Аналіз прибутку

План

Вступ

1. Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку

1.1 Формування доходів комерційного банку

1.2 Формування витрат комерційного банку

1.3 Процентна маржа

1.4 Формування і використання прибутку комерційного банку

2. Характеристика АКБ “УКРСОЦБАНК”

2.1. Аналіз структури активів та пасивів

2.2 Характеристика операцій, які здійснює АКБ “УКРСОЦБАНК”

2.3. Діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК" на ринку цінних паперів

2.4. Міжнародна діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК"

3. Аналіз доходів, витрат та прибутку АКБ “Укрсоцбанк”

3.1. Структурний аналіз доходів комерційного банку

3.2. Структурний аналіз витрат комерційного банку

3.3 Аналіз динаміки доходів та витрат АКБ “Укрсоцбанк

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Банківська система є однією з ключових та невід'ємних складових ринкової економіки. Історично розвиток банків, товарного виробництва та обороту відбувався паралельно і був тісно взаємопов'язаний. Виконуючи грошові розрахунки, кредитуючи господарство та виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, банки значною мірою підвищують загальну ефективність виробництва та сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Фінансовий стан банку — це комплексне поняття, що відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

В умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виникла необхідність швидко та своєчасно реагувати на зовнішні фактори, що впливають на результати діяльності комерційного банку.

В Україні на сьогодні склалися специфічні умови як в економічній сфері загалом, так і в банківській системі зокрема. Саме тому збереження належного фінансового стану банку та забезпечення його прибуткової діяльності є досить складним завданням, що потребує особливих зусиль як від керівництва, так і від кожного працівника.

Однією з головних цілей комерційних банків є отримання прибутку, який слугує джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), формування фондів банку, основою підвищення добробуту працівників тощо. Прибуток банку являє собою різницю між валовим доходом та витратами.

Прибутковість та надійність є основними факторами, що впливають на вибір клієнтом банку.

Метою курсової роботи є дослідження та аналіз доходів, витрат і прибутку комерційного банку, а також виявлення факторів, що вплинули на їх розмір та зміну. Під час аналізу структури доходів необхідно виявити стабільні доходи, які слід зберігати, та нестабільні, на які варто звернути увагу.

При дослідженні теми використано законодавчі акти Верховної Ради та Уряду, нормативні акти Національного Банку України, спеціальні банківські документи, а також періодичні видання та спеціальну літературу з даної тематики.

Курсова робота має обсяг 34 сторінки та містить два додатки. При її написанні використано 30 літературних джерел. У роботі представлено 8 діаграм (5 кругових, 3 стовпчикових) та 3 таблиці.

Аналіз комерційного банку проведено на основі даних АКБ “Укрсоцбанк”.

1. Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку

1.1 Формування доходів комерційного банку

Джерелами доходів комерційного банку є різні види банківського бізнесу. До елементів банківського бізнесу можна віднести: позичковий бізнес, дисконт-бізнес, охоронний бізнес, гарантійну діяльність, бізнес з цінними паперами, бізнес, заснований на прийомі внесків та здійсненні операцій за дорученням вкладників, на кореспондентських відносинах з іншими банками, а також на наданні нетрадиційних банківських послуг.

Позичковий бізнес включає два складові елементи: надання позичок клієнтам (юридичним і фізичним особам) та передачу в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у вигляді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв'язку між кредитними установами, поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне управління коррахунком. Дохід від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка.

Дисконт-бізнес заснований на операціях з купівлі банком неоплачених векселів, чеків та вимог з певною знижкою — дисконтом. Різновидом цього бізнесу є факторингові операції банку, які можуть бути двох видів: з правом регресу (з оборотом) та без права регресу (без обороту). У першому випадку банк має право стягнути непогашене платником зобов'язання з одержувача коштів (постачальника). У другому випадку такого права банк не має, тому ризикує більше та вимагає соліднішу винагороду. Винагорода банку за факторингову операцію зменшує дохід постачальника від проданої продукції та є знижкою з її вартості. Її розмір складається з двох елементів: 1) відсотка за використання кредитних ресурсів банку за період від покупки неоплаченої вимоги до надходження платежу та 2) комісійної винагороди за послугу, величина якої коливається залежно від ризику, пов'язаного з видом факторингової операції. Оскільки комісія при факторингових операціях поєднана з процентними платежами за вартість ресурсів, а розмір дисконту встановлюється у відсотку від вартості вимоги, дохід від факторингових операцій зазвичай відносять до процентних доходів банку.

Охоронний бізнес заснований на трастових (довірчих) та агентських послугах, яким відповідають відповідні банківські операції. Цей бізнес приносить банку дохід у формі комісії за управління майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, коштами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій за дорученням, пов'язаних з цим майном. Наприклад, на основі трастового договору банк бере на себе зобов'язання щодо розміщення коштів клієнта, забезпечуючи останньому визначений рівень доходу. При агентських послугах клієнт чітко обумовлює зміст операції з розміщення своїх коштів. При трастових операціях ризик більший, оскільки дохід клієнта, визначений договором, може бути меншим за дохід банку. Відповідно, комісія за трастові послуги вища, ніж за агентські операції. Ця особливість визначає структуру комісійної винагороди за трастові послуги, яка зазвичай включає фіксовану винагороду за управління майном та винагороду за результатами роботи, якщо дохід від трастової операції перевищує договірний дохід клієнта та фіксовану винагороду банку.

Бізнес з цінними паперами складається з таких елементів, як випуск самим банком цінних паперів та їх реалізація на ринку, операції на вторинному ринку з цінними паперами інших емітентів, а також послуги, пов'язані з приватизацією підприємств. Дохід банку від цього виду діяльності складається з курсової різниці при продажу власних цінних паперів та паперів інших емітентів, комісії за послуги з приватизації (доведення звітності приватизованого підприємства до необхідних стандартів, оцінка його вартості, випуск та розміщення акцій, ведення реєстру).

Гарантійна діяльність банку приносить дохід у прямій грошовій формі або пов'язана з опосередкованою вигодою. За видачу в різних формах гарантій та порук своїм клієнтам для здійснення розрахунків і отримання кредиту банк може отримувати комісійну винагороду в грошовій формі. Можлива і безкоштовна гарантійна діяльність, коли клієнт вигідний для банку з точки зору підтримки іміджу, отримання вигідних послуг тощо. /8/

Бізнес, пов'язаний із залученням внесків та здійсненням операцій за дорученням вкладників, дає можливість отримувати дохід у таких формах:

· комісійна винагорода за:

а) відкриття рахунку;

б) ведення рахунку;

· фіксована комісія за період (у грошових одиницях);

· комісія з обороту (% від обороту);

в) надання виписок про операції по рахунку:

г) закриття рахунку;

д) здійснення операцій з видачі готівки або розрахункового характеру.

Доходи банку можуть складатися з усіх або частини перерахованих форм винагород.

Джерелом доходу можуть бути кореспондентські відносини, коли банк отримує відсоток від кредитового сальдо на коррахунку в іншому банку або банківському об'єднанні. Дохід залежить від рівня процентної ставки, порядку нарахування відсотків, розміру та тривалості кредитового сальдо.

Дохід від нетрадиційних послуг банку складається з доходу від лізингових, інформаційних, консультаційних послуг, послуг з обміну валюти, навчання клієнтів та інших. Дохід від лізингових операцій включає лізингові платежі, процентні платежі та комісію за послуги.

Доходи неординарного (непередбаченого) характеру, пов'язані з разовими угодами з реалізації майна банку. Дохід утворюється у випадку перевищення ринкової ціни над балансовою оцінкою. У протилежному випадку операції пов'язані з витратами, що утворюють прямий збиток банку. /4/

Таким чином, усі види доходів комерційного банку за формою можна розділити на три групи:

1) процентний дохід;

2) дохід у формі комісій від послуг банку;

3) інші види (доходи від операцій на ринку у вигляді курсових різниць, різниці між балансовою та ринковою ціною проданого майна, переоцінка номіналу цінних паперів та інших активів, отримані штрафи, пені, неустойки).

Процентний дохід може поєднуватися з комісією. Наприклад, при кредитних та факторингових операціях банк може отримувати одночасно процентні платежі та комісію. Комісії за різні послуги також можуть поєднуватися. Наприклад, комісійні за організацію позики або розміщення облігацій можуть включати плату за консультування. Остання буде отримана банком тільки в тому випадку, якщо угода відбудеться.

Доходи від послуг у всіх перерахованих формах повинні відшкодовувати витрати банку, покривати ризики та створювати прибуток. Іншою загальною рисою всіх форм доходу є їх ціновий характер. Ціна на банківському ринку, як і на будь-якому іншому, формується під впливом попиту та пропозиції. Водночас кожна з форм доходу має свою специфіку.

Позичковий відсоток є своєрідною ціною вартості, що позичається в тимчасове користування. Класифікація видів позичкового відсотка ґрунтується на формах кредиту (комерційний відсоток, банківський, споживчий тощо), видах кредитних установ (обліковий відсоток Центрального банку, банківський, ломбардний), термінах позичок (по короткострокових позичках або ставки грошового ринку, по довгострокових позичках або ставки по облігаційних позиках), видах позичок (відсоток по позичках в оборотні кошти, по овердрафті, по обліку векселів, по цільових позичках тощо), видах операцій (відсоток по позичках, по міжбанківських кредитах, депозитний), за способом нарахування (прості та складні відсотки, звичайні та точні тощо).

Незалежно від виду, договірний позичковий відсоток формується на основі ціни кредитних ресурсів та маржі, необхідної для даного комерційного банку. При цьому ціна кредитних ресурсів повинна враховуватися не ринкова (ціна залучення ресурсів), а реальна. Відхилення реальної ціни ресурсів від ринкової відбувається під впливом норми обов'язкових резервів, порядку віднесення процентних витрат банку на собівартість та діючої системи оподаткування. Достатня для банку процентна маржа повинна покривати загальнобанківські витрати та створювати прибуток. Крім того, договірний відсоток повинен враховувати темпи інфляції та банківські ризики. /9/

Комісія — це назва винагороди за банківські операції (послуги), що походить від латинського слова "comissio" (доручення). В основі визначення її розміру лежить собівартість послуги та необхідний прибуток. Але залежно від попиту та пропозиції на ринку даного виду банківських послуг комісія (тариф) може бути вищою або нижчою від собівартості. Необхідний регулярний контроль за фактичною собівартістю послуг та відхиленням цієї собівартості від ринкової ціни. На цій основі вирішується питання про заходи щодо зниження собівартості послуг, напрямків розвитку послуг тощо.

За способом обліку всі доходи можна розділити на дві групи:

1. доходи, що враховуються на дохідних рахунках;
2. доходи, які відносяться на рахунок "Прибутки та збитки звітного року".

Джерела доходу поділяються на стабільні та нестабільні. До відносно стабільних джерел доходу відносять процентний дохід та безпроцентний дохід від банківських послуг, до нестабільних — доходи від операцій з цінними паперами на вторинному ринку, від непередбачених (неординарних) операцій. У наших умовах багато банків можуть включати в групу нестабільних джерел доходи від валютних операцій. Бажаним напрямком розвитку банку є зростання доходів за рахунок стабільних джерел та відсутність значного впливу нестабільних джерел доходу на зростання чистого прибутку. /1/

1.2 Формування витрат комерційного банку

Витрати комерційного банку можна класифікувати за формою та способом обліку.

За формою розрізняються процентні витрати, безпроцентні та інші витрати.

Процентні витрати складаються з відсотків, сплачених клієнтам по вкладах до запитання та термінових депозитах, депозитах інших банків, за кредитні ресурси, куплені в інших банків, та випущеним цінним паперам.

Безпроцентні витрати включають частину загальнобанківських операційних витрат та всі витрати на утримання апарату управління.

Інші витрати пов'язані зі створенням резервів, які відносяться на собівартість банківських операцій, сплатою податків, збитками від спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, валютному ринку, від продажу майна банку тощо.

За способом обліку виділяють три групи витрат:

1) операційні та різні витрати банку;

2) витрати на утримання апарату управління;

3) штрафи, пені та неустойки, сплачені банком.

До операційних та різних витрат банку відноситься частина податків, що сплачуються банком, відсотки за залучені ресурси, амортизація основних фондів, знос МБП та нематеріальних активів, витрати на оренду, рекламу, оплату послуг обчислювальних центрів, поштові та телеграфні витрати, плата за навчання, за бланки, магнітні носії інформації, пакувальні матеріали та деякі інші витрати некапітального характеру. Як видно з цього переліку, операційні витрати поділяються на процентні, безпроцентні та інші.

До операційних витрат банку відноситься тільки частина податків: податок на майно, податок на користувачів автомобільних доріг, податок із власників транспортних засобів, податок на придбання автотранспортних засобів, податок на землю, податок на додану вартість, спеціальний податок у фонди фінансової підтримки найважливіших галузей народного господарства. Усе це — податки, які відносяться на собівартість банківських операцій. Податок на прибуток, на відміну від перерахованих, сплачується з балансового прибутку банку, тобто є одним із напрямків її розподілу.

До другої групи — витрати на утримання апарату управління — відносяться зарплата, премії та інші виплати стимулюючого та компенсуючого характеру, перерахування у фонди соціального призначення, витрати на утримання будинків, обладнання та легкових автомобілів, на охорону, представницькі, командировочні та канцелярські витрати тощо. За характером ця група витрат відноситься до безпроцентних витрат.

Деякі витрати можуть відноситися на видаткові рахунки банку, тобто на собівартість його операцій, у межах законодавчих норм. Це — витрати на відрядження, компенсації за службові поїздки на особистих автомобілях, представницькі витрати, витрати на рекламу, процентні витрати на оплату міжбанківського кредиту.

Виділяється також група витрат, що відноситься безпосередньо на рахунок "Прибутки та збитки звітного року": збитки від розкрадань, прорахунки та нестачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних та фальшивих грошових знаків і монети. Усі ці витрати за змістом представляють прямі збитки банку. /8/

1.3 Процентна маржа

Процентна маржа — це різниця між процентним доходом та витратами комерційного банку, між відсотками отриманими та сплаченими. Вона є основним джерелом прибутку банку та покликана покривати податки, збитки від спекулятивних операцій і так званий "тягар" — перевищення безпроцентного доходу над безпроцентними витратами, тобто частину загальнобанківських витрат та банківські ризики. /26/

Розмір маржі може характеризуватися абсолютною величиною в грошових одиницях, а також поруч фінансових коефіцієнтів.

Абсолютна величина маржі може розраховуватися як різниця між загальною величиною процентного доходу та витратами банку, а також між процентним доходом по окремих видах активних операцій та процентними витратами, пов'язаними з ресурсами, що використані для цих операцій. Наприклад, між процентними платежами по позичках та процентними витратами по кредитних ресурсах.

Динаміка абсолютної величини процентної маржі визначається декількома факторами:

· обсягом кредитних вкладень та інших активних операцій, що приносять процентний дохід;

· процентною ставкою по активних операціях банку;

· процентною ставкою по пасивних операціях банку;

· різницею між процентними ставками по активних і пасивних операціях (СПРЕД);

· часткою безпроцентних позичок у кредитному портфелі банку;

· часткою ризикових активних операцій, що приносять процентний дохід;

· співвідношенням між власним капіталом та залученими ресурсами;

· структурою залучених ресурсів;

· способом нарахування та стягнення відсотка;

· системою формування й обліку доходів і витрат;

· темпами інфляції.

Існують значні розходження між вітчизняними та закордонними стандартами обліку процентних доходів і витрат банку, що впливають на розмір процентної маржі.

Процентні доходи та витрати за нашою системою обліку відображаються у звітності за моментом надходження на рахунок або списання з рахунку банку. За закордонними стандартами у звітності повинні відображатися доходи та витрати, що відносяться виключно до звітного періоду, незалежно від часу відображення операцій.

Доходи та витрати, що відносяться до даного звітного періоду, але не отримані або не виплачені до кінця звітного періоду, називаються нарощеними. Розмір нарощених відсотків визначається наступним чином:

Процентна ставка * Період нарощування

річна. * Залишок позичкової (1) 360 заборгованості або депозиту

Різниця між процентною маржею при українській та закордонній системах обліку складе: (відсотки нараховані та отримані банком, що відносяться до попереднього періоду, мінус відсотки, фактично сплачені банком, що відносяться до попереднього періоду) — (відсотки нарощені та належні банку за звітний період мінус відсотки нарощені та що підлягають сплаті банком) + (відсотки нараховані, але не сплачені клієнтами у звітному періоді через відсутність коштів).

Нарощені відсотки не можуть розглядатися як реальний дохід або витрата банку. Це тільки право на дохід або зобов'язання щодо сплати коштів на користь іншої особи. Тому зростання процентної маржі за рахунок нарощених відсотків не може розглядатися як позитивне явище. Потрібен ретельний критичний аналіз форм організації кредитних відносин, що призводять до значного розміру нарощених відсотків. У закордонній практиці при простроченій більш ніж 90 днів заборгованості по процентних платежах нарощування відсотків припиняється. У нашій практиці на розмір нарощених відсотків впливає прострочена заборгованість, пролонгація боргу банку (основного та процентного платежів), стягнення відсотків наприкінці терміну користування позичкою. /6/

Коефіцієнти процентної маржі можуть показувати її фактичний та достатній рівень у даного банку. Коефіцієнт фактичної процентної маржі характеризує відносну фактичну величину процентного джерела прибутку банку. Він розраховується наступним чином:

1 варіант

Відсотки, отримані в періоді (факт) —

К_{факт. процентної маржі} = - Відсотки, сплачені за період (факт) (2)

Сер. залишок у періоді активів, що приносять дохід

Активи, що приносять дохід, — усі види кредитів юридичним та фізичним особам, банкам, вкладення коштів у цінні папери, у факторингові та лізингові операції, в інші підприємства.

2 варіант

Відсотки, отримані по позичках —

К_{факт. процентної маржі} = - Відсотки, сплачені за кредитні ресурси (3) по позичкових операціях Середній залишок позичкової заборгованості в періоді

Аналогічно розраховується коефіцієнт процентної маржі по кредитних операціях на міжбанківському ринку (валютному та гривневому), ринку цінних паперів. Наведений варіант 3 розрахунку передбачає вибір принципу розподілу ресурсів між активними операціями банку. У великих та середніх банків це можуть бути: 1) принцип загального "казана" ресурсів та 2) принцип, заснований на реструктуризації балансу з урахуванням ліквідності активів та необхідності пасивів. /29/

Інші доходи — це комісійний дохід від послуг банку некредитного характеру, тобто плата за розрахунково-касове обслуговування, інкасацію, інформаційні та консультаційні послуги банку, за інші послуги, відшкодування клієнтами поштових, телеграфних та інших витрат банку, відсоток та комісія, доотримані за минулі періоди, штрафи, пені, неустойки.

Достатня маржа може розраховуватися на основі фактичних даних за минулі періоди та прогнозних величин на планований період.

До останнього часу достатня маржа у великих та середніх банків незначно перевищувала нульову оцінку. Це означало, що багато кредитних установ могли беззбитково функціонувати при дуже низькому процентному доході, не особливо турбуючись про зворотний рух позичок та якість кредитного портфеля. Така ситуація пояснювалася поганою матеріально-технічною базою, низькими витратами на охорону банку, навчання персоналу, високими валютними доходами інфляційного характеру, низькою якістю обслуговування клієнтів. Розвиток ринкових відносин, боротьба за клієнта, криміногенна ситуація, введення валютного коридору змінили розмір необхідної процентної маржі.

Порівняння достатньої маржі, розрахованої на основі звітних даних, та фактично отриманої маржі за цей період у цілому по банківських операціях або окремих їх видах дозволяє оцінити управління доходом та виявити тенденції, що характеризують фінансову стійкість банку. Тенденція падіння фактичної маржі, скорочення різниці між нею та маржею достатньою є тривожним сигналом ("критичним" фактором).

Розрахунок прогнозної достатньої маржі необхідний, насамперед, для формування договірної процентної ставки на майбутній період. Мінімально необхідний банку відсоток по активних операціях складається з реальної вартості ресурсів, достатньої маржі та виправлення на очікувані темпи інфляції.

Порівняння коефіцієнта фактичної маржі по окремих активних операціях (позичковим, на ринку міжбанківських кредитів (МБК) та цінних паперів) дозволяє оцінити рентабельність напрямків роботи комерційного банку. /8/

1.4 Формування і використання прибутку комерційного банку

Однією з основних цілей комерційних банків є отримання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, основою підвищення добробуту працівників банку тощо. Прибуток банку являє собою різницю між його валовим доходом та витратами.

Відповідно до діючої методики комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності щокварталу, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу доходи та витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку. Протягом року прибуток, як правило, розподіляється у вигляді авансу на основі встановлених зборами акціонерів (пайовиків) пропорцій. /23/

Залежно від податкового законодавства банки сплачують податки до державного та місцевих бюджетів з прибутку або з доходу. Природно, застосовувана методика стягнення податків впливає як на розмір, так і на порядок розподілу прибутку.

Після сплати податків та штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України та іншими органами, з прибутку банку виробляються відрахування до його резервного фонду в розмірі не нижче 5% прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Потім виробляються відрахування у фонди економічного стимулювання банку, на благодійні та спонсорські заходи, на виплату винагороди (тантьєм) керівництву банку. Із суми, що залишилася, виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо і після цього залишається нерозподілений прибуток, він може бути спрямований на індексацію акцій (паїв) або на приріст статутного фонду банку.

Збитки банку за підсумками діяльності за рік покриваються за рахунок його резервного фонду, а при його недостатності — за рахунок зменшення статутного фонду. У такому випадку відрахування у фонди банку не виробляються, а фактично зроблені за рахунок авансових відрахувань від прибутку являють собою іммобілізацію власних коштів банку та підлягають відшкодуванню за рахунок прибутку банку в наступному році. При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування — збереження, реорганізації або ліквідації.

Формування прибутку комерційного банку визначається специфікою цього комерційного підприємства, колом операцій, а також діючою системою обліку.

За закордонними стандартами обліку та звітності кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є чистий прибуток. Він являє собою залишок доходу після покриття всіх загальнобанківських витрат, сплати податків, відрахувань у фонди. Відмінності чистого прибутку від балансового пов'язані також з іншою методикою відображення в доході та витраті банку процентних платежів (див. поняття нарощених відсотків у пункті 1.3).

У формі звіту про прибуток за світовими стандартами доходи та витрати, що формують прибуток, групуються не тільки за змістом, але й за принципом стабільності. Виділяються блок процентної маржі, блок безпроцентних доходів і витрат, блоки нестабільних джерел прибутку. Така форма звітності про прибуток дозволяє бачити динаміку кінцевого фінансового результату, виявити основний фактор приросту або падіння прибутку, оцінити джерела збільшення чистого прибутку з якісної сторони. Позитивні висновки можна зробити у випадку приросту чистого прибутку за рахунок стабільних джерел. У протилежному випадку рейтинг банку не збільшується, незважаючи на кількісне зростання кінцевого фінансового результату.

Відповідно до світових стандартів розроблена і форма звіту про прибутки та збитки (Додаток А).

Прибуток є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Він використовується аналітиками для визначення рейтингів банків на основі їх балансів. Нині ні в нас, ні за кордоном поки немає загальноприйнятої методики обчислення рейтингів комерційних банків. Тому рейтинги, розраховані за різними методиками, можуть істотно відрізнятися, а отже, різними будуть оцінки діяльності банків.

Оскільки кожна методика має свої позитивні та негативні сторони, необхідно відібрати з них такі, що найбільш повно характеризують діяльність банків. Для цього насамперед варто встановити загальну для всіх банків форму балансу, які публікуються в ЗМІ. Правильно визначені рейтинги банків дозволять клієнтам обрати ті з них, у які можна буде без ризику поміщати та вкладати свої капітали.

2. Характеристика АКБ “УКРСОЦБАНК”

2.1. Аналіз структури активів та пасивів

Аналіз структури активів та пасивів АКБ "УКРСОЦБАНК" за даними балансу на 01.01.2000-01.01.2001 рр. (Додаток Б) свідчить, що за рахунок проведення цілеспрямованої та більш виваженої кредитно-ресурсної політики Банку структура балансу суттєво поліпшилась.

Активи Банку станом на 01.01.2001 р. склали 1705,9 млн. грн., що порівняно з початком року зросло майже на 40%.

Зокрема, в активі балансу кошти на коррахунку в НБУ склали 111,5 млн. грн. та збільшились порівняно з початком року на 17,3 млн. грн., або в 1,2 рази, а гривневий еквівалент коштів на коррахунках в інших (закордонних) банках зріс майже в 4 рази. Розмір готівкових коштів збільшився на 12,3 млн. грн., або 23,8%, що дозволило Банку забезпечити безперебійне проведення внутрішньодержавних і міжнародних розрахунків та готівково-касове обслуговування клієнтів. Кошти, розміщені в короткострокові депозити (в тому числі овернайт) і кредити в інших банках, станом на 1 січня 2001 року порівняно з початком року збільшились в 1,5 рази і становили 137,1 млн. грн. Кредитні вкладення Банку (без міжбанківських кредитів) станом на 01.01.2001 року склали 1017,1 млн. грн., або 59,6% сукупних активів Банку. Заборгованість за кредитами з урахуванням вексельних операцій зросла на 265,9 млн. грн., або в 1,4 рази. Обсяг цінних паперів у портфелі Банку на продаж та інвестиції на 1 січня 2001 року складав 62,1 млн. грн. та порівняно зі станом на 1 січня 2000 року виріс на 10,0 млн. грн., або 19,2%.

Позитивні зрушення відбулися у структурі пасивів — зобов'язань і капіталу Банку. Пасиви Банку зросли порівняно з початком року на 37,6% і склали 1705,9 млн. грн., в основному за рахунок приросту коштів клієнтів. Кошти на кореспондентських рахунках банків протягом року збільшилися на 1,5 млн. грн. та складали 1,7 млн. грн. станом на 01.01.2001 року. Одночасно депозити та кредити банків зросли на 238,5% та складали 100,5 млн. грн., що є забезпеченням під міжбанківські кредити іншим банкам та свідчить про зростання активності на грошовому ринку. Приріст коштів до запитання клієнтів (без бюджетних) склав 60,9% та дорівнював станом на 1 січня 2001 року 756,1 млн. грн. Одночасно з цим строкові депозити клієнтів Банку (без бюджетних) склали 292,5 млн. грн.

Протягом 2000 року АКБ "УКРСОЦБАНК" вживав додаткові заходи щодо залучення на обслуговування ресурсоємких клієнтів та мобілізації коштів населення. Проявом цього стало розширення продуктового ряду, створення пільгових умов та переваг в обслуговуванні клієнтів, що призвело до підвищення їх довіри до Банку, задоволення позитивними зрушеннями та впевненості у перспективності відносин. Станом на 1 січня 2001 року порівняно з початком звітного року залишки коштів на рахунках підприємств і організацій зросли на 47% і склали 806,6 млн. грн., їх питома вага у загальній структурі ресурсів зросла до 47,3%. Зростає довіра до Банку з боку громадян України, про що свідчить збільшення коштів фізичних осіб за звітний рік на 28,3%. Загальна їх сума склала 242 млн. грн. — 14,2% у загальній сумі пасивів, з них 88,3% — строкові вклади.

2.2 Характеристика операцій, які здійснює АКБ “УКРСОЦБАНК”

Кредитні операції

Кредитна політика АКБ "УКРСОЦБАНК" у 2000 році була спрямована на формування якісного та збалансованого "кредитного портфеля" шляхом забезпечення оптимального співвідношення рівня ризику та дохідності від проведення всіх типів кредитних операцій. Доступність, ефективність та надійність дозволили суттєво збільшити обсяг кредитного портфеля і підвищити його якість.

Головними принципами кредитної політики у 2000 році були:
• вкладення коштів у високоякісні активи з метою захисту інтересів вкладників та акціонерів Банку;
• надання кредитів на умовах забезпеченості, платності, терміновості, повернення та цільового використання;
• здійснення диверсифікації ризиків шляхом додержання прийнятного рівня концентрації кредитних вкладень на одного позичальника, на різні галузі економіки, регіони, типи кредитних операцій тощо;
• проведення всіх кредитних операцій відповідно до вимог діючого законодавства України, нормативних актів Національного банку та внутрішніх положень АКБ "УКРСОЦБАНК".

За цей рік Банком проведена значна робота з розробки та впровадження ряду окремих кредитних продуктів, спрямованих на найбільш привабливі для потенційних позичальників типи кредитування. Особлива увага при цьому приділялася розвитку кредитування фізичних осіб, яке на даний час є вельми актуальним та перспективним з точки зору потенційного обсягу кредитних вкладень та доходу від них у поєднанні з їх високою якістю.

За цей період Банк направив в економіку держави понад 3,1 млрд. грн. кредитних коштів, які сприяли зміцненню економічного потенціалу країни, збереженню і збільшенню робочих місць та задоволенню соціальних потреб населення. Кредитні вкладення склали 59,6% у загальній сумі операцій Банку і дали змогу отримати в 2000 році доходи в сумі 201,4 млн. грн., або майже 45,5% загальної суми доходів Банку.

Кредитний портфель Банку майже на 87% сформовано за рахунок короткострокових позик. Практично всі кредити забезпечені гарантіями повернення — переважно заставою майна, майнових прав та договорами поруки.
З метою запобігання ризиків можливих втрат від кредитних операцій та своєчасного і повного виконання зобов'язань перед вкладниками, Банк за рахунок доходів формує необхідний рівень резервів на їх відшкодування.

Вексельні операції

У результаті розвитку в 2000 році вексельних операцій в системі АКБ "УКРСОЦБАНК" було досягнуто позитивних результатів. Обсяги вексельних операцій (за номінальною вартістю векселів) у 2000 році склали 619 294,5 тис. грн. Всього по системі АКБ "УКРСОЦБАНК" було отримано доходу від проведення вексельних операцій у сумі 8 613,9 тис. грн., що на 27,6% вище, ніж за період 1999 року.

У структурі обсягів проведених у 2000 році вексельних операцій найбільша частка припадала на такі операції:
доміциляція векселів — 47,8%
врахування векселів — 40,8%

У структурі доходів, отриманих від проведення вексельних операцій, превалюють доходи від врахування векселів — 85,7% від усіх отриманих доходів за вексельними операціями.

Депозитні операції

Депозитні кошти юридичних осіб є одним із основних і найбільш стабільних джерел формування ресурсної бази АКБ "УКРСОЦБАНК". Для їх залучення в умовах досить високої конкуренції на українському ринку банківських послуг Банк протягом звітного року застосував єдину систему тарифних ставок і пільг, здійснював активний пошук нових ефективних інструментів і методів стимулювання депозитних вкладень. Проведення політики, орієнтованої на клієнта, безумовне виконання взятих на себе зобов'язань дозволило Банку збільшити порівняно з 2000 роком обсяги залучених коштів від юридичних осіб майже на 47,4%.
На 1 січня 2001 року загальна сума розміщених в АКБ "УКРСОЦБАНК" коштів підприємств і організацій різних форм власності становила 806,6 млн. грн. Їх питома вага у загальній сумі депозитів юридичних і фізичних осіб — 64,3%.

Приватні клієнти

Згідно з опублікованими рейтинговими оцінками станом на 1 січня 2001 року Банк увійшов у шістку українських банків за обсягами вкладів громадян у національній та іноземній валюті. Банк також є одним із лідерів за загальною чисельністю клієнтів — фізичних осіб, кількістю банківських продуктів, що їм пропонуються, та обсягами їх продажу. У 2000 році кількість рахунків приватних клієнтів збільшилась на 14% і становить майже 193 тис. Саме у 2000 році було впроваджено єдину систему роботи з фізичними особами — вкладниками із застосуванням типових договорів та єдиних тарифів по всій мережі АКБ "УКРСОЦБАНК". У липні 2000 року було впроваджено систему грошових переказів "СОФТ", яка дозволяє переказати кошти будь-якій особі без відкриття банківського рахунку по всій території України протягом 10-15 хвилин. Враховуючи попит клієнтів на послуги з термінового переказування грошових коштів, Банк продовжував розвивати мережу пунктів світової системи Western Union.

Кількість трансакцій у 1999 р. склала 71 696, а в 2000 р. — 120 289. Темпи зростання кількості трансакцій по виплатах і відправленню грошових переказів за 2000 р. мають позитивну динаміку, і за минулий рік приріст кількості трансакцій склав 48 593 (68%).

Операції з пластиковими картками

У 2000 році банк активно працював над тим, щоб запропонувати своїм клієнтам більше нових послуг на вигідних для них умовах. Була розпочата робота з реалізації програми розвитку операцій з картками міжнародних платіжних систем VISA International та Europay International.
Плани розвитку Банку в цьому напрямку досить амбіційні, але для цього є всі підстави. У 2000 році АКБ "УКРСОЦБАНК" вийшов на п'яте місце за обсягами видачі готівки. Це перша умова, а інша — це розгалужена філіальна мережа. Банк планує емітувати декілька десятків тисяч карток VISA, більшу частину з яких будуть складати VISA Electron. Це є основною базою для реалізації зарплатних проектів.
Саме 2000 рік став стартовим для розвитку карткового бізнесу в АКБ "УКРСОЦБАНК". Все підготовлено, щоб у 2001 році встановити щонайменше 30 банкоматів та 500 POS-терміналів.

Вкладні операції

Безумовне виконання своїх зобов'язань перед вкладниками-приватними особами дозволило Банку істотно збільшити обсяги залучених коштів. Висока конкурентність на цьому сегменті ринку банківських послуг сприяла розширенню асортименту депозитних продуктів для фізичних осіб. Протягом звітного року було впроваджено 14 нових видів вкладів у національній та іноземній валютах, які надають клієнтам можливості вибору найбільш оптимальних і привабливих умов заощадження та примноження власних коштів. На кінець звітного періоду загальні обсяги зобов'язань Банку за залученими коштами населення склали 242 млн. грн., тобто зросли за рік на 28,3%. При цьому кошти на рахунках до запитання зросли на 84,5%, кошти на строкових рахунках приватних клієнтів зросли на 23,4%.
Розмір середнього вкладу приватних клієнтів зріс за звітний рік на 20,7%.
За рік вкладення приватних клієнтів у депозити до запитання в національній валюті зросли на 227%, в іноземній — на 150%, строкові депозити в національній та іноземній валюті збільшилися на 123%. Це свідчить, що Банк і надалі підтримує свій імідж фінансово стійкого та надійного Банку серед своїх приватних вкладників.

Розвиток інформаційних систем

Завдяки вкладанню великих коштів у розвиток Банку, впровадженню передових програмних продуктів і технічних заходів наші клієнти мають можливість у будь-якому місці отримати повний спектр банківських послуг.
Головне завдання банківських технологій — забезпечити клієнту максимальну оперативність та зручність. Так, у рамках єдиної стратегії розвитку АКБ "УКРСОЦБАНК" одним із ключових моментів визначена програма довгострокового інформаційного переоснащення Банку.
У 2000 році розпочато роботу з уніфікації апаратного та програмного забезпечення. Банк уклав угоду з фірмою IBM на поставку комп'ютерної техніки (що займає друге місце серед контрактів фірми IBM та її контрагентів). Протягом року запущена в промислову експлуатацію Внутрішня Платіжна Система. Цей інструмент дозволяє прискорити проходження безготівкових розрахунків усередині Банку, одночасно забезпечуючи процедуру безпеки. У 2000 році було також здійснено перехід на систему банківського обслуговування населення "СБОН+", підключено до системи "Клієнт-Банк" Центрального апарату — 98 клієнтів, по філіях — більш 3000 клієнтів, розроблено програмне забезпечення задачі "Операції банку з векселями".

У Запорізькій обласній філії працює пілотний проект АБС "Профікс-Банк". Проведення даної роботи дозволить скоротити внутрішні недоліки Банку при обслуговуванні клієнтів. Це, перш за все, повинно позитивно відобразитись на тарифній політиці Банку. Для поліпшення матеріально-технічної бази у 2000 році придбано 146 серверів та 3000 робочих станцій фірми IBM. Проводяться роботи з модернізації локальної та телефонної мережі Центрального апарату та філій Банку.
У 2000 році Банк будував лише фундамент інформаційної системи. Але результати проведеної роботи доводять, що, взявши курс на освоєння та впровадження найсучасніших банківських технологій, АКБ "УКРСОЦБАНК" за технічними можливостями та рівнем послуг впевнено йде до рівня світової банківської системи.

2.3. Діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК" на ринку цінних паперів

АКБ "УКРСОЦБАНК" є на сьогоднішній день одним із провідних в Україні незалежних реєстраторів цінних паперів. Мережа підрозділів Банку, які здійснюють ведення реєстрів власників цінних паперів, включає головний офіс та 17 філій Банку. Послуги незалежного реєстратора надаються 311 емітентам. Загальна кількість зареєстрованих Банком акціонерів — власників іменних цінних паперів перевищує 130 тисяч.

Зберігач цінних паперів АКБ "УКРСОЦБАНК" на сьогоднішній день обслуговує більше 19 тисяч рахунків клієнтів у цінних паперах. На даних рахунках обліковуються цінні папери 21 емітента. У 2000 році АКБ "УКРСОЦБАНК" розпочав операції з випуску фінансових векселів банку. Станом на 01.01.2001 року випущено векселів на загальну суму 6801,6 тис. грн. Протягом поточного року Банком здійснювалися заходи з випуску ощадних сертифікатів АКБ "УКРСОЦБАНК" на пред'явника, номінованих як у національній, так і в іноземній валюті. Зазначені операції будуть здійснюватися всіма установами банку з початку 2001 року.

Банк, маючи ліцензію Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на право здійснення діяльності торговця цінними паперами, активно приймає участь у здійсненні угод з цінними паперами за рахунок та за дорученням клієнтів. Так, у 2000 році було укладено та виконано більше 4 000 комісійних угод з цінними паперами на загальну суму більш як 20 млн. гривень.

2.4. Міжнародна діяльність АКБ "УКРСОЦБАНК"

АКБ "УКРСОЦБАНК" вважає співробітництво зі своїми іноземними партнерами однією з умов успішного розвитку. Маючи велику кількість клієнтів — експортерів та імпортерів, Банк намагається всіляко сприяти їхній зовнішньоторговій діяльності, здійснюючи пре-експортне та пост-експортне фінансування, надаючи послуги з проведення розрахунків і пошуку іноземних партнерів, допомогу та консультації щодо укладання зовнішньоторгових контрактів та оформлення відповідних документів. Кваліфіковані спеціалісти відділу документарних операцій допомагають клієнтам структурувати трансакції з використанням акредитивів, інкасо, банківських гарантій таким чином, щоб забезпечити їм найбільшу захищеність та сприятливі фінансові умови. Кількість акредитивів та інкасо, оброблених банком у другій половині 2000 р., зросла порівняно з першою половиною року на 35%. Виходячи з потреб своїх клієнтів, Банк зацікавлений у розвитку співробітництва у сфері фінансування торгівлі з банками-кореспондентами, з якими вже налагоджені добрі стосунки, а також у пошуку нових іноземних партнерів. Беручи до уваги стабільні фінансові показники Банку, а також оптимістичні показники розвитку економіки у 2000 — на початку 2001 рр., він розраховує на встановлення кредитних ліній з боку іноземних банків та інших фінансових інститутів, а також міжнародних організацій. Банком вже розпочато роботу з приєднання до програми Європейського банку реконструкції і розвитку кредитування малого та середнього бізнесу, на черзі — нова програма ЄБРР сприяння торгівлі для банків у Центральній і Східній Європі та СНД, програми Світового банку, Німецько-українського фонду та іноземних державних і приватних фінансових інститутів. Ще одним перспективним напрямком міжнародної діяльності є співробітництво з іноземними банками та інвестиційними компаніями у галузі проектного фінансування. Банком ведеться активна робота з пошуку та аналізу перспективних проектів українських компаній, що бажають залучити фінансування або знайти інвестора, з метою залучення іноземних фінансових установ до участі в цих проектах.

3. Аналіз доходів, витрат та прибутку АКБ “Укрсоцбанк”

3.1. Структурний аналіз доходів комерційного банку

Як основні способи оцінки доходів і витрат комерційного банку виділяються структурний аналіз, аналіз динаміки доходів і витрат, включаючи окремі їх види, розрахунок фінансових коефіцієнтів, що характеризують відносний рівень доходів і витрат. Сукупність прийомів дозволяє дати кількісну та якісну оцінку доходів і витрат банку.

Метою структурного аналізу доходів банку є виявлення основних їх видів для оцінки стабільності джерел доходу та збереження їх у майбутньому. Аналіз проводиться на основі фактичних даних за минулі роки. У закордонній практиці береться період тривалістю як мінімум три роки.

За даними Звіту про прибутки та збитки АКБ “Укрсоцбанк” на 01.01.2000. Спочатку розглянемо структуру доходів комерційного банку у вигляді діаграми (рис 3.1.1.)

Для оцінки стабільності доходи поділяються на дві групи. До першої групи відносяться операційні доходи — процентний дохід і безпроцентний дохід у вигляді комісій за банківські послуги, що за своєю природою є стабільними. У нашому випадку вони займають найбільшу частку в структурі доходів банку: 45,38% — чистий процентний дохід та 26,69% — комісійний дохід.

До другої групи відносяться доходи від операцій на ринку, тобто доходи спекулятивного характеру, а також доходи від переоцінки активів і неординарні, що носять разовий характер, є нестабільними. За цей період їх питома вага склала: дивідендний дохід 0,0004%; чистий торговельний дохід 22,84%; прибуток/збиток від інвестиційних цінних паперів 0,35%; інший операційний дохід 1,74%.

Ми бачимо, що їх вага не значна, крім торгівельного доходу. Небажано, щоб ця друга група надходжень коштів визначала розмір і темпи зростання загального доходу банку, тому що вони не стабільні.

Тепер розрахуємо динаміку зміни доходів за періодами, що дасть нам змогу оцінити структуру доходів та тенденцію її зміни. Дані наведені в Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Динаміка структури доходів за 01.01.2000 – 01.01.2001 (%)

Показники	01.01.2000	01.01.2001	Динаміка
1. Чистий процентний дохід	45,38	55,3	9,92
2. Чистий комісійний дохід	29,69	37,98	8,29
3. Дивідендний дохід	0,0004	0	-0,0004
4. Чистий торговельний дохід	22,84	5,3	-17,54
5. Прибуток/збиток від інвестиційних цінних паперів	0,35	0,08	-0,27
6. Прибуток від довгострокових вкладень в асоційовані компанії й дочірні установи та інших інвестицій	0	0,0004	0,0004
7. Інший операційний дохід	1,74	1,34	-0,40

З таблиці 3.1 ми можемо простежити позитивне збільшення чистого процентного та комісійного доходів відповідно на 9,92% та 8,29% і зменшення нестабільних доходів.

Ми виявили, що стабільні доходи займають значну вагу в структурі доходів комерційного банку та продовжується тенденція їх зростання. Тепер необхідно намагатися зберегти їх подальше зростання за рахунок введення нових послуг клієнтам та подальшого розгалуження філіальної мережі банку.

3.2. Структурний аналіз витрат комерційного банку

Структурний аналіз витрат банку проводиться для виявлення основних видів витрат, темпів і факторів їх зростання.

На основі загальних висновків структурного аналізу проводиться більш поглиблене дослідження основних видів доходів і витрат банку.

Наприклад, при аналізі процентного доходу вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його розмір обсягу виданих позичок і процентних ставок, відносний рівень процентного доходу по окремих видах операцій, динаміка процентної маржі. Тенденція падіння процентної маржі є одним із показників того, що банк вступив на шлях банкрутства.

Аналіз непроцентного доходу включає такі елементи, як вивчення його структури в розрізі окремих видів некредитних послуг, імовірності збереження і зміцнення позицій банку на ринку цих послуг, співвідношення собівартості і ціни послуг, причин зміни величини елементів непроцентного доходу. /8/

Особлива увага при детальному аналізі витрат приділяється співвідношенню процентних і непроцентних витрат, частці витрат, пов'язаних із забезпеченням функціонування банку, включаючи адміністративно-господарські витрати, витрати, пов'язані з покриттям ризиків, причинам зміни величини окремих видів витрат.

Спочатку розглянемо питому вагу всіх витрат у загальній структурі витрат на 01.01.2000 р. (Рис 3.2.1.) та на 01.01.2001 р. (Рис 3.2.2.). Розрахуємо динаміку та отримані дані зведемо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

Динаміка структури витрат за 2000-2001 рр. (%)

Показники	01.01.00	01.01.01	Динаміка
1. Процентні витрати	34	27	-7
2. Комісійні витрати	2	2	0
3. Загальноадміністративні витрати	23	21	-2
4. Витрати на персонал	22	24	2
5. Витрати на безнадійні та сумнівні борги	19	26	7
Разом	100	100	0

З даної таблиці ми бачимо, що в структурі витрат переважають процентні витрати, які є стабільними, але в 2001 році порівняно з 2000 вони зменшились на 7%. Але збільшились на 7% витрати на безнадійні та сумнівні борги, що свідчить про неповернення кредитів або їх прострочку. Потрібно поліпшити контроль за видачею кредитів. Комісійні витрати не змінились узагалі, в той час як загальноадміністративні витрати в структурі зменшились на 2%, а витрати на персонал збільшились на 2%.

Необхідне подальше зменшення загальноадміністративних витрат та зменшення витрат на персонал, що буде сприяти збільшенню прибутку та загальному поліпшенню стану комерційного банку.

3.3 Аналіз динаміки доходів та витрат АКБ “Укрсоцбанк”

За даними звіту про прибутки та збитки розрахуємо динаміку зміни доходів та витрат АКБ “Укрсоцбанк” за 2000-2001 рр. Дані зведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Динаміка доходів та витрат (тис. грн)

Показники	Період		Динаміка	Динаміка у відсотках
-	01.01.00	01.01.01	-	-
1.1 Процентний дохід	237342	256 207	18865	7,95
1.2 Процентні витрати	116724	104 350	-12374	-10,60
1. Чистий процентний дохід	120618	151 857	31239	25,90
2.1 Комісійний дохід	84245	111 009	26764	31,77
2.2 Комісійні витрати	5320	6 727	1407	26,45
2. Чистий комісійний дохід	78925	104 282	25357	32,13
3. Дивідендний дохід	1	0	-1	-100,00
4. Чистий торговельний дохід	60705	14 558	-46147	-76,02
5. Прибуток/збиток від інвестиційних цінних паперів	924	218	-706	-76,41
6. Прибуток від довгострокових вкладень в асоційовані компанії й дочірні установи та інших інвестицій	0	1	1	100
7. Інший операційний дохід	4613	3 667	-946	-20,51
8. Операційний дохід	263938	274 583	10645	4,03
9. Загальноадміністративні витрати	75866	80 201	4335	5,71
10. Витрати на персонал	73635	91 291	17656	23,98
11. Прибуток від операцій	114437	103 091	-11346	-9,91
12. Витрати на безнадійні та сумнівні борги	61843	98 032	36189	58,52
13. Прибуток до оподаткування	52594	5 059	-47535	-90,38
14. Податок на прибуток	28627	1 012	-27615	-96,46
15. Прибуток після оподаткування	23697	4 046	-19651	-82,93
16. Непередбачені доходи/витрати	4652	794	-3858	-82,93
17. Чистий прибуток/збиток банку	19315	4 840	-14475	-74,94

Як видно з таблиці 3.3, чистий прибуток комерційного банку зменшився на 14475 тис. грн (74,94%), хоча майже по всіх видах операційних доходів помітне збільшення, про що свідчить загальний підсумок операційних доходів та його динаміка. У 2001 році операційні доходи зросли на 10645 тис. грн (4,03%) загалом за рахунок операційних та комісійних доходів.

Зменшення ж чистого прибутку було зумовлено зміною загальноадміністративних витрат, які зросли порівняно з 2000 роком на 4335 тис. грн (5,71%); витрати на персонал — 17656 тис. грн (23,97%) та витрати на безнадійні та сумнівні борги зросли на 36189 тис. грн (58,52%). Саме за рахунок цих витрат та податків прибуток зменшився з 19315 тис. грн у 2000 році до 4840 тис. грн у 2001 році.

Виходячи з цього, можна зробити висновки, що процентні та комісійні доходи є основними й найбільш стабільними джерелами формування доходів банку, які було збільшено завдяки розширенню послуг, що пропонуються клієнтам. Своєю чергою, прибуток від інвестиційних паперів та торговельний дохід мають нестабільний характер, і на їх розмір потрібно звернути увагу, оскільки їх питома вага небажана в структурі доходів комерційного банку.

Прослідивши динаміку витрат, можна зробити висновки, що операційні витрати відносно стабільні, але значно вплинуло на прибуток зростання адміністративних витрат комерційного банку, що було зумовлено розширенням кадрового апарату та відкриттям нових філій банку.

Загальна динаміка свідчить, що в наступні роки очікується подальше зростання процентних та комісійних доходів.

Капітал Банку на 1 січня 2001 року склав 333,3 млн. грн., у т.ч. статутний — 48,6 млн. грн. Загальна сума капіталу збільшилась за рік на 4,5 млн. грн. за рахунок прибутку. У 2000 році Банк проводив стабільну діяльність, зберігаючи при цьому темпи зростання прибутку. Прибуток Банку, скоригований на суму сформованих резервів під кредитні операції, зріс порівняно з минулим роком на 24,6 млн. грн., або на 30%, та склав 105,9 млн. грн. При цьому чистий прибуток отримано в розмірі 4,84 млн. грн.
Сума процентних доходів, отриманих у 2000 році, зросла порівняно з минулим роком на 7,6 млн. грн. Намагаючись максимально знизити ризик від проведення активних операцій, Банк дотримується політики збільшення питомої ваги комісійних доходів у їх загальній сумі. У 2000 році комісійні операції забезпечили Банку 25% доходів проти 18,9% у минулому році.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи таку цікаву і складну тему в банківській діяльності, як оцінка фінансового стану комерційного банку, у курсовій роботі ми намагались вивчити і проаналізувати теоретичні аспекти та прослідкувати їх практичне застосування в діяльності одного з відділень Укрсоцбанку.

Керуючись у своїй роботі нормативними та інструктивними матеріалами, ми прагнули якомога повніше виявити різні тенденції та спрогнозувати на майбутнє діяльність банку.

У своїй роботі ми не претендуємо на вичерпність, тому що така тема є дуже багатогранною, зачіпає багато аспектів банківської діяльності, які тут не були розглянуті. Але ми старались висвітлити один бік цієї глибокої теми, аналізуючи фінансовий стан Укрсоцбанку та порівнюючи дані з даними минулих років і загальноукраїнською банківською статистикою.

У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку. У другому розділі ми охарактеризували діяльність Укрсоцбанку, провели аналіз активів і пасивів. У третьому розділі ми провели аналіз доходів, витрат та прибутку, їх динаміку за 2000–2001 роки, а також проаналізували їх структуру.

Оскільки банки України, та й узагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, тут важко планувати і прогнозувати конкретно на певні періоди. Завдяки проведеному аналізу легше буде передбачити, які фактори можуть вплинути на розмір доходів, витрат, і можливо уникнути негативного впливу деяких факторів на кінцевий результат діяльності банку — прибуток.

Також для українських банків зараз актуально забезпечити ринкову дисципліну. Дотримання її має бути обов'язковим для всіх суб'єктів ринку. Адже тільки діючи за правилами, які встановлено, можливо стабілізувати банківську діяльність і сприяти економічному зростанню. Адже банки — "кровоносні судини" економічного організму.

Життєздатність і процвітання економіки не може бути без добре налагодженої банківської системи, яка буде обов'язково працювати прибутково та надійно з постійним зростанням прибутків, як це ми мали можливість бачити на прикладі роботи АКБ „Укрсоцбанк”.

Список використаної літератури

1. Банки и банковские операции: Учебник/ Под ред. Проф. Е. Ф. Жукова.- М: Банки и биржи, Юнити, 1998.
2. Банковский портфель. М.: изд-во Соминтек, 1994-1995. -.1-2,3
3. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк. Управление и операции.- М. Все для Вас, 1993.
4. Банки и банковское дело/ Под ред. Балабанова И.Т. СПб: Питер, 2000.
5. Банковское дело: Учебник/ Под ред. Кроливицкой Л.П., Белоглазовой Е.Н. М.: Финансы и статистика, 2000.
6. Банківська енциклопедія/ За ред. Д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. –К: Ельтон, 1993.
7. Банковское дело: Справ. пособие/ Под ред. Ю.А. Бабичевой. – М.: Экономика, 1994.
8. Банковское дело. Под редакцией Лаврушина О.И. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992 г.
9. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том 1: Теория и концепции. Часть 1. Под ред. Н. Брука. Институт Экономического развития Всемирного банка, 1995 г.
10. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том 2: Политика и стратегия. Часть 1. Под ред. Н. Брука. Институт Экономического развития Всемирного банка, 1995 г.
11. Бор М.3., Пятенко В.В. Стратегическое управление банковской деятельностью. - М.: "Приор", 1995 г.
12. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996 г.
13. Винсент Дж. Лав. Пособия Эрнст энд Янг. "Как анализировать финансовую отчетность." / пер. с англ. с дополнениями. - М.: "Джон Уайли энд Санз", 1996 г.
14. Веселовский А. "Совершенствование надзора за деятельностью коммерческих банков": Вестник НБУ, февраль 1997 г.
15. Долан Эдвин Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - Санкт-Петербург: "Санкт-Петербург оркестр", 1994 г.
16. Закон Украины "О банках и банковской деятельности" № 878-12 от 20 марта 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины, 1991, № 25.
17. Закон Украины "О залоге" № 2654-XII от 2 октября 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 48.
18. Закон Украины "О ценных бумагах и фондовой бирже" № 636-12 от 27 апреля 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины, 1991, № 26.
19. Закон Украины "Об информации" № 2657 от 2 октября 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 48.
20. Закон Украины "О собственности" № 697-12 от 7 февраля 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1991, № 16.
21. Закон Украины "О предприятиях в Украине" № 888-12 от 27 марта 1991 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1991, № 24.
22. Закон Украины "Об ограничении монополизма и недопущения недобросовестной конкуренции в предпринимательской деятельности" № 2132-XII от 18 февраля 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 15.
23. Основы банковского дела/ Под ред. Мороза А.Н. Либра: К, 1994.
24. Положение Национального банка Украины "О кредитовании", утверждено постановлением Правления НБУ № 246 от 28 сентября 1995 г.
25. Рекомендации по поводу оценки коммерческими банками кредитоспособности и финансовой стабильности заемщика. Национальный банк Украины. № 23011/79 от 02.06.94 г.
26. Савлук М.І., Мороз А.И., Коряк А.А. Вступ до банківської справи – К.: Либра, 1998.
27. Степаненко А. "Системная перестройка банковских учреждений и работа с проблемными банками": Банковское дело, январь 1997 г.
28. Фетисов Г.Г. Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки. М.: Финансы и статистика, 2000.
29. Шеремет А.Д. Финансовый анализ в коммерческом банке. М: Финансы и статистика, 2000.
30. Ширинская Е.Б. Операции коммерческого банка, российский и зарубежный опыт. –М: Финансы и статистика, 1993.