Реферат
Альбер Камю “Чума”
Роман-притча «Чума» Альбера Камю розкриває метафору фашизму через призму медичної катастрофи. Автор детально описує симптоми пандемії та історичні паралелі, щоб підкреслити небезпеку тоталітарних режимів. Прислухаючись до оповіді Ріє, ми дізнаємося про те, що чумна бацила може довго спати й раптово знову залягти в людське життя.
Альбер Камю “Чума”
Роман-притча “Чума” Альбера Камю ґрунтується на літописі “чумного року” в Орані. Сам митець зазначав: “Прямий сенс “Чуми” — це боротьба європейського Опору проти фашизму”. Він ставив собі за мету “відтворити атмосферу задухи, в якій ми задихалися, атмосферу загрози й вигнання, в якій ми існували”. Чому для позначення фашизму автор обрав саме таку недугу, як чума, я намагалася зрозуміти, зіставивши чуму як медичний феномен із чумою ХХ століття — фашизмом, а також враховуючи авторське трактування цього синтезованого образу.
Чума — це гостре інфекційне захворювання, що вражає людей і тварин і належить до карантинних інфекцій. Збудником є чумна паличка, відкрита 1894 року французьким дослідником А. Йерсеном та японським науковцем С. Кітазато. Це яйцеподібна бактерія з біполярним забарвленням; вона добре розмножується на звичайних харчових середовищах, чутлива до хімічних і фізичних впливів та стандартних дезінфектантів: за температури 1000С гине впродовж однієї хвилини.
Спалахи чуми періодично виникають у різних куточках світу. Перша пандемія, відома як “Юстиніанова чума”, спалахнула у VІ столітті у Східній Римській імперії: за пів століття жертвами стало близько 100 мільйонів осіб. Друга пандемія, названа “чорною смертю”, розпочалася у XIV столітті. Наприкінці ХІХ століття вибухнула третя пандемія, коли інфекцію розносили морські щури, що спричинило зараження у понад 100 морських портах.
Перебіг хвороби зазвичай розпочинається раптово: з’являється сильний головний біль, збудження, можлива втрата свідомості, температура піднімається до 40 0С, обличчя червоніє, нерідко уражаються мозкові оболонки. При бубонній формі виникають болючі бубони в різних ділянках тіла, при легеневій — ознаки пневмонії. Хвороба зазвичай перебігає у тяжкій формі.
Для лікування застосовують стрептоміцин та інші антибіотики.
Профілактичні заходи включають епідеміологічний моніторинг у природних осередках. Для екстреного захисту в польових умовах і помешканнях проводять знищення гризунів.
Фашизм — це відкрита терористична диктатура найбільш реакційних і шовіністичних кіл. Його встановлення свідчить про нездатність влади втримати контроль демократичними методами. Уперше фашистський режим утвердився в Італії (1922), згодом — у Німеччині (1933) та інших державах. У Німеччині фашизм прикривався націоналістичними гаслами. Фашизм був ударною силою міжнародної реакції: саме фашистські країни, насамперед гітлерівська Німеччина, розв’язали Другу світову війну, в результаті якої німецький фашизм зазнав поразки.
У деяких країнах фашизм виявляється у формах ірраціоналізму, крайнього націоналізму та расизму (міф про вищу расу, покликану панувати над “нижчими” і “неповноцінними” народами), антигуманізму, культу родини та особистої влади, а також пропаганди війни як природного стану людини.
І справді, прислухаючись до радісних вигуків, що лунали з центру міста, Ріє згадував: будь-яка радість перебуває під загрозою. Адже він знав те, чого не відала ця щаслива юрба і про що написано в книжках: чумна бацила не вмирає ніколи, не зникає назавжди, вона може десятиліттями дрімати десь у кутку меблів або в стосі білизни, терпляче чекаючи своєї години в спальні, у підвалі, у валізі, в хустинках, серед паперів, і, можливо, настане день, коли на лихо і для науки людям чума розбудить пацюків і відправить їх гинути на вулицях щасливого міста.
