3.4 Роль і значення товарознавства у вирішенні соціально - економічних завдань щодо захисту прав споживачів

Товарознавство є однією з наук, що найбільшою мірою соціально затребувана саме на сучасному етапі. Для акцентування позицій наукового товарознавства є необхідність розглянути основні напрямки його застосування.

Традиційно науковці - товарознавці беруть активну участь у розробці нових товарів, починаючи з його „ідеї”, через створення певної наукової концепції, дослідження споживчих властивостей до впровадження у виробництво. Враховуючи свідомий та комплексний підхід до цього процесу, можна з певністю стверджувати, що товари, створені за цією схемою, максимально адаптовані до споживацьких вимог.

Однією з важливих складових товарознавства є розробка заходів щодо забезпечення якості товарів (як нових, так і традиційного асортименту):

- пошук та дослідження нових сировинних компонентів, встановлення шляхів їх застосування в харчових системах;

- визначення ступеня відповідності специфіці товару певних пакувальних матеріалів;

- розробка причинно - наслідкових залежностей факторів, які формують якість товарів;

- прогнозування її під час всього процесу товаропросування, що реалізує право споживача на гарантовану якість.

Дослідження якості товарів, яке може здійснюватися шляхом

проведення комплексних товарознавчих експертиз, дозволяє встановити основні позитивні та негативні аспекти товару, в тому числі ті, що не очікуються або не властиві аналогічним товарам.

Визначення показників нешкідливості, розробка критеріїв потенційної небезпеки товарів для споживача, дослідження профілактичних властивостей - одні з актуальніших на сьогодні функцій науки про якість товару.

Україна була і залишається унікальною за традиціями харчування державою. Багато десятиріч в країні споживали тільки натуральні продукти, вітчизняна промисловість була позбавлена будь-яких синтетичних, штучних добавок і залучала до харчового обігу тільки природні барвники, ароматизатори, стабілізатори, емульгатори тощо. Сучасний стан товарного ринку, на якому представлені товари, по-перше, традиційного асортименту, по-друге, нові за рецептурою та технологією, по-третє, товари - сурогати, призвів до дезорієнтації українського невибагливого споживача майже до повного знищення „вітчизняної якості”. Відродження та пропаганда цієї товарної категорії - одне з пріоритетних напрямків розвитку товарознавства. Небувалого розвитку набула проблема виявлення фальсифікації товарів. Якщо десять років тому, крім пересортиці товару, фальсифікація нічим себе не „виявила”, сьогодні ми складаємо класифікації її видів.

Відносна прозорість наших кордонів та недосконалість законодавства спровокували виникнення порочної практики імпорту в Україну товарів, які не можуть бути реалізованими на території країни-виробника, а благополучно, іноді з позначкою „для країн третього світу”, надходять до нас. При цьому великі вітчизняні підприємства харчової промисловості за економічних обставин не здатні випускати такого обсягу та асортименту продукції, як за часів планової економіки. Конкуренцію їм склали фірми, для яких характерні мобільність змін та гнучкість асортименту, значна пристосованість до вимог ринку. З точки зору ліквідації товарного дефіциту їм немає рівних, але виробництво є низькокваліфікованим, хаотичним, часто не відповідає технологічним нормам.

Крім того, присвоєння марок, товарних знаків для продукції таких підприємств є процедурою не тільки дорогою, але й не бажаною із-за потенційної можливості апеляції споживачів на неякісність, підробку, тому і виглядає вона знеособленою. Створення нових або аргументоване застосування існуючих методик визначення фальсифікації товарів, відбір та систематизація інформації про факти фальсифікації, запровадження практики антиреклами фальсифікованих товарів з наданням компетентного коментарю - все це функції товарознавства.

Крім того, товарознавство може і повинно відігравати ключову роль у розробці сучасних науково-практичних критеріїв ідентифікації як сукупної якості товарів, так і окремих її ознак.

Однією з найгостріших потреб сьогодення є організація широкомасштабних заходів щодо створення сучасних норм стосовно товарів. Враховуючи бурхливі ринкові перетворення, певної раціоналізації потребують існуючі класифікації груп товарів з урахуванням реального асортименту, змін та доповнень в стандартах, внесені за останні роки. Самі стандарти та товари теж повинні бути переглянуті в аспекті їх актуалізації виходячи із набутого практичного досвіду, сучасних уявлень науки про харчування, безпеки тощо.

Неприпустимим є ігнорування компетентності науковців- товарознавців при розробці законодавчої бази щодо товарів. Підтвердженням цього є очевидні для більшості спеціалістів недоліки нових законів.

Неоціненним за значенням може стати перспективний внесок товарознавства у реалізацію одного з основних прав споживачів - права на інформацію. Добутки товарознавства можуть бути направлені на:

- раціоналізацію інформації на упакуванні товарів;

- розробку змісту інформаційного забезпечення просування товарів (анотації, листівки, буклети тощо);

- інформування споживачів через засоби масової інформації;

- висвітлення позитивних та негативних аспектів щодо товарів;

- акцентвіння проблем, пов’язаних з товаром;

- роз’яснювання специфічних ознак сучасного товарного ринку;

- формування громадської думки щодо підтримання українського товаровиробника.

Реклама як один із ефективних засобів забезпечення „успіху” товару на ринку теж потребує втручання товарознавців в питанні:

- розробки змісту реклами товарів для максимізації ступеня захисту прав споживачів;

- експертизи змісту існуючої та нової реклами на відповідність чинним нормам і споживацьким вимогам.

Освіта була, є і залишається надовго одним з поширених, впливових та ефективних засобів підвищення свідомості споживача, вміння приймати компетентне рішення про вибір товарів та послуг на ринку. Вона дозволяє створювати умови для забезпечення як здоров’я та безпечності самого споживача, так і „здоров’я ” суспільства в цілому. На сьогодні положення із споживацькою освітою можна характеризувати як незадовільне. Існує нагальна потреба у кваліфікованих фахівцях, які б могли не тільки особисто передавати свої знання іншим, але й вміти організувати осередки створення та поширення таких знань серед значної кількості споживачів.

Таким чином, хотілося б зазначити актуальність та соціальну затребуваність товарознавства як науки; звернути увагу на небувалий за всю історію його розвитку інтеграційний характер сучасного етапу (необхідність широкомасштабного співробітництва з державними і недержавними органами у справах захисту прав споживачів, Держстандартом, МОЗ України, Митним комітетом та іншими); зазначити життєво важливу для країни потребу в міжнародній співпраці за консумерськими напрямками; наголосити на освітянській для споживача функції сучасного товарознавства.