Розділ книги
3.2.4. Міжнародна конфедерація товариств споживачів. Стратегія та напрямки діяльності
Сучасна стратегія КонфТС передбачає перехід від створення власних підроздільних структур до сприяння у формуванні постійних спеціалізованих організацій та кооперації з ними. Так, активно розвивається співробітництво з Громадською Радою з реклами, Бюро конкретного бізнесу, Лігою захисників споживачів, Центром банкрутств, Асоціацією споживчої освіти тощо.
Ефективність політики КонфТС відтворена у багатьох громадських компаніях. Так, у 1993 р. Адвокат Діана Сорк, яка згодом очолила фірму "Адвокат потребителя", виграла перший в Росії позов щодо компенсації моральних збитків. Споживач-потерпілий не тільки отримав нову мікрохвильову піч замість дефектної, але й половину її вартості як компенсацію за моральні збитки. До кінця 1993 р. на рахунку лише московських юристів КонфТС було близько 4 тис. виграних судових процесів, а також 8 тис. врегульованих ще до суду справ.
Оперативність професійних служб КонфТС разом з організація- ми-членами виявилася також в кампанії 1993 р. за відміну постанови уряду щодо підвищення акцизних ставок на деякі товари, у тому числі на автомобілі. Громадський тиск сприяв тому, що уряд РФ відмовився від підвищення тарифів на ввезення продуктів харчування, автомобілів та ін., як міри, що не відповідає інтересам споживачів. Певних покращань споживачам принесли також такі акції КонфТС: компанія за визнання банкрутами деяких фінансових компаній і повернення грошей їх власникам (літо 1995 р.); кампанія на захист споживачів з метою зниження розцінок на доставку поштою передплатних видань (осінь 1995 р.); кампанія на захист власників валютних збережень (весна 1996 р.), кампанія на захист власників автомобілів, що постраждали в Москві від діяльності "евакуаторів´" (осінь 1996 р.); кампанія проти фірм, які користуються недоброякісною рекламою (березень 1997 р.); кампанія за зміни у політиці сертифікації, яка передбачала дорогі та неефективні заходи щодо обов´язкового маркування споживчих товарів голографічними знаками (липень-вересень 1997 р.) та ін.
Зберігаючи неполітичний характер своєї діяльності. КонфТС в той же час взаємодіє з різними політичними силами: вона веде діалог як з урядом, так і з опозицією, як з виконавчою, так і з законодавчою владою. Відмова від прямої співдії з політичними партіями, від прив´язки до будь-якої партійної ідеології зовсім не означає, що Конфедерація уникає участі в різного роду комітетах та комісіях, що розробляють консюмерське законодавство. Вона наполягає на розширенні такої співпраці. Одночасно КонфТС звертається до політиків, які претендують на презентацію інтересів виборців, з вимогою включати у свої передвиборні програми питання захисту прав й інтересів споживачів тощо.
Важливу допомогу КонфТС надають досвідчені консюмерські організації Англії, Німеччини, США, а також міжнародний консюмеризм, особливо СІ, членом якої КонфТС стала в 1994 р. Як вже було сказано, в рамках СІ розроблена спеціальна програма "РRОЕСТ", націлена на сприяння розвитку консюмеризму в Центральній та Східній Свропі. Заслуговує на увагу також допомога, що надається колишнім республікам СРСР з боку Європейського Союзу. Зокрема, розроблена Програма Технічної допомоги в галузі захисту прав споживачів, що фінансується Програмою ТАСК. ТАСК - це програма, яка реалізується з 1991 р. і запроваджена для 12-ти країн колишнього Радянського Союзу: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Російської Федерації, Таджикистану, Туркменистану, України та Узбекистану. В 1994 р. ще однією країною-партнером по ТАСК стала Монголія. Мета ТАСК - сприяння розвитку гармонійних та міцних економічних та політичних зв´язків між Євросоюзом і країнами-партнерами, а також підтримка зусиль країн-партнерів у створенні суспільства, заснованого на політичних свободах та економічному процвітанні. ТАСК прямує до мети шляхом надання субсидій (безвідплатного фінансування) для передачі "ноу-хау", підтримуючи таким чином процес демократизації суспільства і переходу до ринкової економіки. Наприклад, тільки в перші чотири роки своєї діяльності, 1991-1994 рр., ТАСК безвідплатно надала своїм партнерам 1 млрд 757 млн екю, що дало можливість фінансувати 2 тис. проектів, у тому числі консюмерського напрямку. Важливим наслідком співдії з міжнародним консюмеризмом стало також підписання між органами Євросоюзу та урядами країн - членів СНД - "Угоди про партнерство та співробітництво". У 1994 і 1995 рр. були узгоджені два довгострокових проекти консультацій з Європейською службою експертизи з метою зробити певний внесок у розвиток законодавства в сфері захисту прав й інтересів споживачів тощо.
Курс на розбудову незалежних держав у колишніх республіках Радянського Союзу, активна допомога міжнародного співтовариства у справі створення демократичного суспільства, заснованого на принципах ринкової економіки, зумовили в 90-х рр. необхідність розробки і реалізації в них ефективного механізму захисту прав та законних інтересів споживачів. Створення такого механізму в регіоні розпочалося з розробки і прийняття відповідного консюмерського законодавства. Так, у травні 1991 р. першою серед колишніх республік СРСР Верховна Рада України прийняла Закон "Про захист прав споживачів"(нова редакція - 15 грудня 1993 р.). Закони на захист прав споживачів були прийняті в Російській Федерації (1992 р.), Казахстані (1991 р.), Киргизстані (1992 р.), Білорусі (1993 р.), Молдові (1993 р.). В структурі СНД кожні два роки відбуваються наради на вищому рівні з питань консюмерської політики. Між країнами СНД розроблений типовий проект Закону "Про захист прав споживачів". Спостерігається пожвавлення взаємодії на двосторонній основі. До прикладу, між консюмерськими організаціями України і Росії 24 травня 1994 р. був укладений Договір про співробітництво в сфері захисту прав споживачів.
Одним з найважливіших напрямків консюмерського співробітництва в рамках СНД є проведення узгодженої політики в галузі стандартизації і сертифікації. Так, в березні 1992 р. Головами Урядів країн - членів СНД - була підписана "Угода про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології й сертифікації". Відповідно до цієї Угоди була створена Міжнародна Рада з стандартизації, метрології й сертифікації(МДР), засідання якої відбуваються двічі на рік. Як міжнародний орган МДР бере участь в роботі Міжпарламентської Асамблеї держав-членів СНД по розробці модельних законодавчих актів і рекомендацій в сфері стандартизації, метрології й сертифікації.
В рамках МДР працюють понад 300 міждержавних технічних комітетів із стандартизації. Сьогодні ними розроблено, а МДР прийнято понад 1000 міждержавних стандартів, порядків та рекомендацій в сфері міждержавної стандартизації. Важливим є рішення МДР щодо визначення діючих раніше в СРСР стандартів «ГОСТ» як міждержавних в рамках СНД. Це надало можливість використання як міждержавних понад 20 тис. державних стандартів колишнього Радянського Союзу.
В жовтні 1995 р. Міжнародна організація з стандартизації (КО) визнала МДР як міждержавну регіональну організацію з стандартизації.
Таким чином, у державах СНД існували історичні традиції споживчого руху та системи контролю якості продукції (XVIII - початок ХХст.).
У колишньому СРСР не було єдиної державної політики, а також законодавства і спеціалізованих відомств на захист прав споживачів. Однак існували певні доробки в галузі запровадження систем якості, радянського варіанта "гуртків якості", роботи відповідних державних контролюючих структур, що займалися перевіркою якості продукції, додержанням правил торгівлі і громадського харчування, побуту тощо.
У державах - колишніх республіках СРСР - з кінця 80-х рр. реально існує і розвивається консюмерський рух. Із "екзотичної" теми, яким він був в регіоні ще на початку 90-х рр., консюмеризм перетворився в предмет зацікавленості державних структур і спеціалізованих громадських організацій. Сотні товариств, асоціацій, клубів, союзів споживачів діють на місцях. Консюмерські проблеми знаходяться в центрі уваги центральної та місцевої преси, радіо, телебачення. З консюмерської тематики організуються наукові іпрактичні семінари, конференції (часто за участю міжнародного консюмеризму). Ефективно діє в регіоні міжнародна структура, яка об´єднує консюмерські організації країн СНД - КонфТС.
Консюмеризм країн регіону набув міжнародного визнання і отримує солідну підтримку і допомогу міжнародного співтовариства. Він всіляко підкреслює своє намагання слідувати Керівним принципам ООН, використовувати великі доробки міжнародного консюмеризму.
Даний етап розвитку консюмеризму в регіоні можна кваліфікувати як початковий (або як перехідний), тому що не можна ще говорити про вироблення й функціонування в цих країнах ефективного національного механізму захисту прав і законних інтересів громадян-споживачів. Як в самих концепціях консюмеризму, так і в заходах щодо їх впровадження в країнах СНД існують поки що безліч недоробок. Вони пов´язані насамперед з неконтрольованим ринком, слабкою інформативною, освітянською та законотворчою основами подальшого розвитку цивілізованого консюмерського руху з регіоні. Відіграє свою негативну роль в цьому плані і низька купівельна спроможність основної маси громадян.
