1.2.1. Структура, напрями діяльності та завдання Держспоживзахисту України

Розбудова незалежної держави, впровадження в її економіку ринкових відносин зумовили необхідність розробки в Україні ефективного механізму захисту прав та законних інтересів споживачів.

Реалізація загальнодержавної політики впровадження і розвитку консюмеризму в Україні почалися із забезпечення правової й організаційно-структурної бази. Як уже зазначено, першою серед колишніх республік СРСР Верховна Рада України 12 травня 1991 р. прийняла Закон "Про захист прав споживачів". Наступного року Постановою Кабінету Міністрів від 1 липня 1992 р. (№ 297) був створений Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист). З 1997 р. Держспоживзахист став членом СІ. Держспоживзахист став основним органом серед тих, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів. Рішення Держспоживзахисту, як центрального органу виконавчої влади, підвідомчого Кабінету Міністрів України, стали обов´язковими для центральних і місцевих органів державної влади, а також підприємств і організацій.

Основні завдання Держспоживзахисту:

- Забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів на всій території України.

- Сприяння виконанню в Україні Керівних принципів захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 9.04.85 р.

- Узагальнення практики застосування законодавства з питань, які входять до його компетенції; розробка пропозицій щодо його удосконалення, подання їх на розгляд до Кабінету Міністрів України.

- Визначення основних напрямків та координація здійснення заходів міждержавного та міжнародного співробітництва у сфері захисту прав споживачів.

- Здійснення методичного керівництва та координація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в Україні з питань захисту прав споживачів у разі придбання або використання ними товарів, робіт, послуг.

- Здійснення державного контролю за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів центральними та місцевими органами виконавчої влади та господарюючими суб´єктами-підприємствами (об´єднаннями), установами, організаціями, незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України.

- Прийняття рішень про зняття з виробництва та вилучення з обігу товарів, що не відповідають вимогам нормативної документації. Заборона господарюючим суб´єктам реалізації товарів, на які відсутні документи, що підтверджують їх якість.

- Здійснення контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства України про рекламу в сфері захисту прав споживачів.

- Захист споживачів від порушень рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства України про рекламу.

- Захист інтересів і прав громадян як споживачів у разі придбання замовлення або використання ними товарів, робіт, послуг для власних потреб.

- Вжиття заходів впливу до господарюючих суб´єктів, які порушують права споживачів, а також до рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, які порушують законодавство про рекламу, передбачених законодавством.

- Направлення матеріалів перевірок за фактами зловживань до відповідних органів, до компетенції яких входить прийняття щодо них рішень.

- Висвітлення у засобах масової інформації результатів роботи державних органів у справах захисту прав споживачів, інформування населення про порядок реалізації прав споживачів та законодавства про рекламу.

- Проведення роботи щодо освіти споживачів.