Розділ книги
2.7. Зберігання речей у готелі
Збереження речей у готелі є одним із видів готельних послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі.
Правове регулювання відносин щодо зберігання речей у готелях здійснюється, в першу чергу, ст. 975 ЦК України та Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19 (далі - Правила користування готелями). На ці правовідносини поширюється також дія Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р.
Цей договір є двостороннім, реальним (набуває чинності з моменту вселення в готель) та відплатним (оплата за збереження входить у вартість основних готельних послуг).
Сторонами договору зберігання речей у готелі є готель, який виступає як зберігач, і споживач, який є поклажодавцем.
Готель - це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з номерів, надає готельні послуги, які не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів (п. 1.3 Правил користування готелями).
Споживачем може бути тільки фізична особа, яка розміщується в готелі шляхом надання їй номера (місця) для тимчасового проживання.
Предметом зберігання є речі, внесені до готелю споживачем, який проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для споживача приміщенні (номері, місці тощо). Виходячи з цього, предметом зберігання за цим договором може бути, зокрема річ, яка не вибуває із-під володіння споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 975 ЦК України та п. 4.11 Правил користування готелями готель відповідає за схоронність таких речей. Проте готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання, тобто передані адміністратору готелю під опис для поміщення у сейф чи камеру схову готелю. Окрема передача грошей та інших цінностей на зберігання готелю оформлюється видачею відповідної квитанції, жетона або іншого легітимаційного знаку.
У разі втрати чи пошкодження речі споживач зобов´язаний негайно повідомити про це готель. Законодавець не уточнює поняття негайно, проте з цього приводу діє правило, за яким якщо до закінчення строку проживання споживач не пред´явив свої вимоги до готелю, вважається, що його речі не були втрачені чи пошкоджені (ч. З ст. 975 ЦК України). Таким чином, споживач може заявити про втрату чи пошкодження речі, що знаходилась в готелі, до моменту виселення з готелю.
Правила користування готелями зобов´язують готель у разі виявлення забутих речей негайно повідомити про це власника речей (за умови, що їх власник відомий). Забуті речі зберігаються у готелі протягом шести місяців, після чого передаються у відповідні державні органи для реалізації або знищуються, про що складається акт установленої форми.
Готель відповідно до чинного законодавства України несе відповідальність за шкоду, заподіяну майну споживача, що виникла в зв´язку з недоліками при наданні послуг. Порядок і обсяг відшкодування визначаються відповідно до загальних положень про відповідальність за договором зберігання.
Положення ст. 975 ЦК України застосовуються і до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.
