2.3. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності

Поняття та загальна характеристика договору. За договором про створення за замовленням і використання об´єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов´язується створити об´єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк (ч. 1 ст. 1112 ЦК України).

Істотними умовами договору про створення за замовленням і використання об´єкта права інтелектуальної власності є: предмет договору, строк створення об´єкта права інтелектуальної власності, способи та умови його використання, ціна. Умови договору, що обмежують право творця на створення інших об´єктів права інтелектуальної власності в майбутньому, є нікчемними.

Предметом договору про створення за замовленням і використання об´єкта права інтелектуальної власності є твори літератури, науки, мистецтва та інші об´єкти права інтелектуальної власності.

Залежно від предмета розрізняють такі види договорів про створення за замовленням та використання: літературних, музичних, аудіовізуальних творів, творів архітектури та образотворчого мистецтва тощо.

Особливістю договору про створення за замовленням і використання об´єкта права інтелектуальної власності є відсутність об´єкта договору на момент його укладання. Твір літератури, науки, мистецтва або інший об´єкт права інтелектуальної власності створюється автором за замовленням іншої сторони.

У зв´язку з цим, часто виникає проблема роз межування цього договору з договором підряду. Близькі за своєю юридичною природою, названі договори різняться за предметом та розподілом прав сторін. Так, предметом договору підряду є результат звичайної, не-творчої роботи, в той час як договору замовлення - твір або інший об´єкт права інтелектуальної власності. У результаті виконання договору підряду замовник набуває повного обсягу прав на створений підрядником предмет, в той час як у автора створеного твору залишаються особисті немайнові права на нього.

Договір про створення за замовленням і використання об´єкта права інтелектуальної власності слід відрізняти і від трудового договору, укладеного між автором та роботодавцем. В останньому випадку створення твору входить до кола трудових обов´язків автора, що зумовлює відповідний розподіл прав на створений об´єкт права інтелектуальної власності. Так, відповідно до ст. 429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об´єкт, створений у зв´язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об´єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об´єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник. Майнові права інтелектуальної власності на об´єкт, створений у зв´язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об´єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Права та обов´язки сторін договору про створення за замовленням та використання об´єкта права інтелектуальної власності. Чинне законодавство України у сфері інтелектуальної власності не регламентує змісту договорів даного роду, роблячи його прерогативою сторін. Враховуючи викладене, а також значну кількість видів такого роду правочинів, їх взаємність (обов´язки однієї сторони відповідають правам іншої), наведемо приблизний перелік обов´язків творця та замовника, вироблений практикою.

Творець має такі основні обов´язки:

1) створити особисто визначений у договорі об´єкт права інтелектуальної власності;

2) у встановлений строк передати створений об´єкт замовнику;

3) змінити твір, відповідно до зауважень замовника, висунутих при його прийнятті;

4) брати участь у підготовці твору до використання;

5) не передавати право на використання твору третім особам, якщо договором передбачена передача виключних прав автора.

Замовник зобов´язаний:

1) прийняти створений відповідно до умов договору об´єкт права інтелектуальної власності;

2) використовувати твір чи інший об´єкт права інтелектуальної власності протягом встановленого строку та відповідно до умов договору, не порушуючи при цьому особистих немай-нових прав автора;

3) сплатити автору визначену договором винагороду;

4) не передавати право на використання твору третім особам, якщо договором не передбачено інше.

Зі змістом договору про створення за замовленням та використання об´єкта права інтелектуальної власності тісно пов´язана проблема розподілу між творцем та замовником права інтелектуальної власності на створений об´єкт. Відповідно до ч. 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові (право авторства, право на авторське ім´я тощо) та майнові права інтелектуальної власності (виключне право на використання твору). Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об´єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об´єкта (у випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об´єкт можуть належати замовникові). Майнові права інтелектуальної власності на об´єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об´єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

З наведеного вище загального принципу розподілу права інтелектуальної власності на об´єкт, створений за замовленням, є винятки. Так, при створенні за замовленням твору образотворчого мистецтва (картини, скульптури, гравюри тощо) майнові права інтелектуальної власності на твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором (ч. З ст. 1112 ЦК України).