Розділ книги

3.3. Державна податкова служба України

Закон Української РСР «Про Державну податкову службу в Українській РСР» було прийнято Верховною Радою Української РСР 4 грудня 1990 року, що набрав чинності з січня 1991 року. Проте цей Закон ще не відповідав реальному змісту і завданням податкового контролю незалежної країни. У 1991 році відбулося остаточне закріплення Української державності. Було змінено офіційну назву держави. Тому до Закону «Про державну податкову службу в Українській РСР» вище вказаного 7 липня 1992 року Верховною Радою України було внесено зміни, які стосувалися вдосконалення структури податкової служби і закріплення правових засад її діяльності як спеціального податкового органу незалежної держави. Цим законом податкова служба була підпорядкована Мінфіну України.

Подальші економічні зміни, які відбувалися в нашій державі, розвиток податкової, бюджетної і фінансово-кредитної систем поставили державу перед необхідністю вдосконалити роботу державної податкової служби. Тому у грудні 1993 року Верховною Радою України було прийнято нову редакцію Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», якою було визначено статус Державної податкової служби в Україні, її структуру, функції та повноваження.

Після Указу Президента України від 22 серпня 1996 року № 760 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» змінюється статус Державної податкової служби. Згідно з Указом на базі органів Державної податкової інспекції утворена Державна податкова адміністрація. Указом встановлено, що до правового врегулювання статусу державних податкових адміністрацій вони здійснюють функції та повноваження державних податкових інспекцій, передбачені Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами.

Державній податковій службі України притаманні незалежний контроль за дотриманням податкового законодавства, вертикальна структура підпорядкованості, що обумовлює чітку централізацію системи податкових органів, єдність системи контролю податків і зборів. Свою діяльність вона здійснює згідно з Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Система Державної податкової служби України об´єднує в ієрархічній підпорядкованості Головну державну податкову адміністрацію України, державну податкову адміністрацію Автономної Республіки Крим та обласні податкові адміністрації, інспекції у містах та районах.

Центральним органом управління є державна податкова Адміністрація України, що підпорядковує ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополя, яким в свою чергу підпорядковані державні податкові інспекції у містах та районах, районних у містах, міжрайонні та об´єднані державні ДПІ.

Структура податкової адміністрації:

вища ланка — Державна податкова адміністрація України.
середня ланка — державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах Києва та Севастополя.
базова ланка — державні податкові інспекції в районах, районах у містах і містах без районного поділу.

Загальними завданнями Державної податкової адміністрації України є організація роботи державних податкових адміністрацій і інспекцій, контроль за їх діяльністю, а також організація методично-інструктивного забезпечення податкової роботи в країні.

На середню ланку, тобто на державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом, покладено виконання, головним чином, інформаційно-консультативних функцій, а також координація роботи, контроль, прийняття і систематизація звітності підпорядкованих державних податкових адміністрацій базової ланки.

Перед державними податковими інспекціями в районах, районах у містах і містах без районного поділу поставлене головне завдання щодо безпосереднього контролю платників податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом. Виконання цього завдання реалізується через ведення податковими інспекціями великого обсягу суміжної роботи: перевірок законності валютних операцій, правильності ведення розрахунково-касової документації, та великий перелік інших завдань. Крім того, на базову ланку податкової адміністрації покладено завдання безпосереднього ведення оперативно-бухгалтерського обліку, звітності надходжень до бюджету сум податків та інших обов´язкових платежів.

Планування податків дає змогу передбачити визначення реальних сум податків та обов´язкових платежів, які мають надійти до бюджету протягом бюджетного року.

З метою забезпечення надходження запланованих сум платежів до бюджету, слід здійснювати контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати державі податків та обов´язкових платежів. Податковий облік, у свою чергу, включає облік платників податків та облік нарахованих і фактично оплачених сум до бюджету. Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних, тематичних, та інших перевірок.

Створенню та функціонуванню сучасної управлінської та організаційної структури податкової системи сприяли такі офіційні заходи органів влади України:

22 серпня 1996 року Президент України підписав Указ «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових інспекцій», 30 жовтня 1996 року був підписаний Указ Президента «Питання державних податкових адміністрацій». Згідно з цими правовими актами податкова служба України офіційно набула свого організаційного та управлінського визначення. Це означало, що податкова служба стала самостійним і незалежним органом державної виконавчої влади, вона мала жорстку вертикальну управлінську та організаційну структуру і представляла виключно державні інтереси;
тісна взаємодія податкових органів та Міністерства внутрішніх справ України була офіційно визнана із створенням у липні 2001 року Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
для підвищення ефективності та дієвості податкових заходів Державною податковою адміністрацією було розроблено Програму модернізації податкової служби України та утворено Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби;
для забезпечення кваліфікованої діяльності податкових органів було розроблено систему підготовки та перепідготовки кадрів для податкових інспекцій та створено вищий навчальний заклад — Академію державної податкової служби України, яка здійснює навчання майбутніх податківців;
з 1997 року Державна податкова адміністрація бере участь у розробці та прийнятті більш як двохсот проектів нормативно-правових актів по реалізації загальних завдань економічної політики України;
за активну участь у роботі державних фінансових органів та ефективну допомогу у здійсненні заходів щодо поповнення доходної частини державного бюджету у липні 1997 року вперше в Маріїнському палаці відбулося урочисте вручення нагород 34 працівникам податкової служби України;
13 липня 2000 року Президент України підписав Указ «Положення про Державну податкову адміністрацію України», в якому офіційно визнано, що Державна податкова адміністрація забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики;
у 2000 році було встановлено День податкової служби України, який відзначається щорічно 30 червня;
у 2005 році Державна податкова адміністрація втратила самостійність у вирішенні організаційних та фінансових питань і була повернута до складу Міністерства фінансів України.

Але податкова система України ще далеко не досконала і потребує подальшого спрощення і удосконалення, передусім, враховуючи національні соціальні та економічні особливості, які склалися історично.

З 1991 р. почала розвиватися самостійна податкова система України. На жаль, вона має багато недоліків, які перейшли як наслідок попереднього періоду. За сучасних умов іде активний пошук найбільш оптимального варіанту відповідно до розвитку ринкових умов в Україні. Але характерною особливістю розвитку податкової теорії є те, що досі відсутні фундаментальні роботи вчених та відомих економістів, а ті публікації, які зараз виходять з друку, мають практичний напрям та прикладний характер. На нинішньому етапі відродження національної економіки назріла нагальна потреба у реформуванні податкової системи, створенні цілісного, стабільного та раціонального податкового законодавства.

Процес реформування й модернізації податкової системи, яка триває й досі, спрямовано на вдосконалення податкової системи. Це сприяє розвитку економіки держави, збільшенню податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

Найголовнішими елементами модернізації податкової системи є:

поваги між податковою службою і платниками податків;
розширення бази оподаткування, з метою зменшення податкового тиску на платників і збільшення надходжень до бюджету;
підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи. З метою забезпечення залучення до оподаткування тіньових коштів шляхом відстеження товарно-грошових потоків у країні, контролю за використанням готівкових коштів, легалізації зовнішньоекономічної діяльності, запобігання використанню банківської системи у протиправних діях;
прогнозування надходжень, що сприятиме прийняттю збалансованого реального бюджету.

Основними подіями процесу трансформації податкової системи України за останні роки є запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб´єктів малого підприємництва та зниження у 2004 р. ставки податку на прибуток підприємств із 30 до 25 %, а також встановлення ставки податку з доходів фізичних осіб 13 % (із 01. 01. 2007 р. — 15 %).

В останній час особливого поширення набула пропозиція запровадження єдиного податку, ідея якого народилась ще в середині ХХ ст. Ефективність введення такого податку пояснювалася тим, що головним об´єктом оподаткування виступає дохід. Він же й є головним джерелом сплати податку. Тому стає можливим запровадження єдиного податку, який об’єднує декілька інших. Це дає змогу спростити систему оподаткування, зробити її більш справедливою, а механізм розрахунку та справляння податку стане більш прозорим. В цілому цей податок має суттєві переваги, і його впровадження вже здійснюється в Україні, сфера його дії поступово розширюється.