6.3. Італійське Відродження

У XV ст. першість Італії в Європі буланезаперечна. Мистецтво виявилося дивно близьким характеру цієї нації. Уміннямалювати і розбиратися в живописі стало необхідною якістю в італійськомусуспільстві. Змінився і погляд на жінку. Від неї більше не вимагалосябеззаперечного підкорення, її права на освіту та інтелектуальні заняття неставилися під сумнів. Переконання в тому, що жінці слід триматися золотоїсередини, зумовило прагнення до гармонії між її зовнішнім виглядом і духовнимсвітом. В епоху Медичі в Італії з´явилося безліч добре освічених жінок, якімали витончений смак і розум, що сприйняв благородні теорії Бембо про всеосяжнучисту любов.

Цей погляд на жінку відобразився й у витворахмистецтва. Ніде благородно витончені типи мадонн і святих не були втілені зтаким смаком і майстерністю, як в Італії. Тиха лагідність, чисте сяйво краси,деколи не позбавленої кокетування — ось характерна риса італійської школи, щовиявилася, перш за все, у роботах Рафаеля Санті (1483—1520).

Все життя Італії того часу — якась виставка,чудовий парад, одне суцільне, блискуче святкування. Коли герцог об´їжджавкраїну, за ним їхало декілька тисяч осіб, одягнених в оксамит і шовк. Вінподорожував зі всією мисливською свитою, з сотнями собак і соколів.

Герцогиня Лукреція Борджіа в´їжджала до Римузі свитою в 200 амазонок, за кожною з яких слідував кавалер. Культ насолоди,який яскраво проявив себе і в буденному житті, і в мистецтві, викликав опір збоку діячів церкви. На думку Лютера, італійці є або епікурейцями, абофанатиками. І коли Савонарола говорив, що життя Риму переважно тваринне, вінбув недалекий від істини.

Театральні п´єси часто були достатньо фривольніза змістом, палацові уявлення на міфологічні сюжети зображали полювання ілюбовні пригоди богів. Навіть Папа Лев X, людина доброї освіти і витонченогосмаку, віддав дань культу насолоди. Він жартував над своїми гостями, подаючи їмстрави з мавпи або ворони. Взувши чоботи зі шпорами, Лев X носився на коні погорбах за оленями і вепрами. Блазень Льва X, чернець Маріанно, щоб потішитигостей, ковтав відразу цілого голуба або 20 курчат і 4 яйця.

Любов до видовищ, властива Стародавньому Риму,не пішла в забуття: змагання і перегони були, як і раніше, популярними.

Дві основні тенденції розвитку суспільноїсвідомості епохи Відродження, сила думки і інтерес до людського тіла, перш завсе знайшли віддзеркалення в літературі і живописі.