Адміністративні форми та методи забезпечення інформаційної безпеки у Збройних силах в умовах воєнного стану

Підрозділи Збройних Сил України мають певну специфіку формування інформаційних ресурсів виключно за рахунок документів і відомостей, які з одного боку надаються командування відповідно до встановлених правил забезпечення режиму таємності під час здійснення військових операцій, а з іншого боку - за рахунок документів, необхідних для здійснення таких операцій. У силу унікальності та особливої значущості такого роду інформаційних ресурсів, не призначених для широкого розповсюдження та у зв’язку з цим підлягають правової охорони від несанкціонованого доступу, встановлюються специфічні адміністративно-правові режими, зміст яких насамперед зводиться до режиму доступу.

Адміністративно-правовий режим інформаційної безпеки визначається нормами, що встановлюють: право власності на інформаційні ресурси; порядок документування інформації; категорію відомостей щодо права на доступ до них; порядок правової охорони та захисту інформації. Зазначені норми було сформульовано ще у законі «Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах» [1].

Вибір методів протидії загрозам інформаційної безпеки є проблемою та частиною діяльності, орієнтованої на реалізацію ключових напрямів політики держави у військовій галузі.

Адміністративно-правові форми публічного адміністрування у сфері інформаційної безпеки у Збройних Силах та інших підрозділів, які входять до

Сил оборони представляють зовні виражені дії військового органу, здійснені у межах компетенції, що викликають певні наслідки юридичного характеру чи мають певне юридичне значення.

Формами публічного адміністрування органу забезпечення інформаційної безпеки у підрозділах Сил оборони, уповноваженого в галузі інформаційної безпеки та кібербезпеки у сфері інформаційної безпеки будуть аналогічні дії, але спрямовані на досягнення встановлених цілей, вирішення повного спектра поставлених завдань, виконання функцій та реалізацію повноважень, які на законній підставі мають суб’єкти правовідносин у галузі забезпечення інформаційної безпеки Сил оборони відповідно до Стратегії воєнної безпеки України [2].

Важлива особливість Сил оборони у тому, що різні рівні управління у системі Збройних сил України одночасно виступають як суб’єкти управління, а й як об’єкти. Управління у Збройних силах України носить багаторівневий характер [3].

Кожному рівню управління відповідає суб’єкт та об’єкт управління. Якщо дії суб’єкта, створені задля забезпечення інформаційної безпеки, носять управлінський характер щодо інших суб’єктів правовідносин, вони мають зовнішній прояв. Якщо суб’єкт вживає певні дії, спрямовані на вирішення внутрішніх організаційних завдань, то ці дії становлять внутрішню форму.

Серед форм управлінської діяльності у Збройних Силах України вирізняються: нормотворчість; правозастосовна та правоохоронна діяльність; діяльність, пов’язана із здійсненням організаційно-штатних заходів; діяльність, спрямована на реалізацію організаційно-технічних заходів; здійснення матеріально-технічного, фінансового, інформаційного забезпечення.

Методи, що використовуються в інформаційних системах Сил оборони для забезпечення інформаційної безпеки: запобігання витоку інформації по технічних каналах, що виникає під час експлуатації технічних засобів обробки, зберігання та передачі; забезпечення інформаційної безпеки у разі підключення автоматизованих інформаційних систем підрозділів Збройних Сил України до зовнішніх інформаційних систем і комунікаційних мереж, включаючи інформаційні системи військових адміністрацій; виявлення впроваджених на об’єктах технічні засоби перехоплення інформації; проведення атестації об’єктів інформатизації щодо вимог забезпечення безпеки інформації при роботах, пов’язаних з використанням відомостей, що становлять державну таємницю.

Методи забезпечення інформаційної безпеки у підрозділах Збройних Сил України у сфері інформаційного забезпечення: заходи щодо організації та здійснення контролю за створенням, розвитком та захистом систем, засобів збору, обробки, зберігання та передачі інформації, інформації обмеженого доступу, що обробляється в органах планування; використання процедур сертифікації засобів захисту у системах та засобів збору, обробки, зберігання та передачі статистичної інформації, інформації обмеженого доступу, оброблюваної в органах військового планування.

Методи забезпечення інформаційної безпеки підрозділів комплектування Збройних Сил України і інших військових підрозділів, що входять у Сили оборони: розробка та реалізація комплексу заходів щодо посилення інформаційної безпеки інфраструктури представництв служб комплектування; розробка дієвих організаційно-правових механізмів доступу засобів масової інформації та громадян до відкритої інформації про діяльність підрозділів комплектування.

Методи забезпечення інформаційної безпеки підрозділів Збройних Сил України у правоохоронній сфері, до яких можна віднести: створення захищеної багаторівневої системи інтегрованих баз даних довідкового, криміналістичного та статистичного характеру на базі спеціалізованих інформаційно- комунікаційних систем; підвищення рівня професійної та спеціальної підготовки користувачів автоматизованих інформаційних систем.

Використані адміністративно-правові методи та процедури забезпечення інформаційної безпеки підрозділів Збройних Сил України, виражені у певні форми, спрямовані на реалізацію заходів з метою вирішення конкретних завдань з нейтралізації загроз інформаційної безпеки, що виникають.

Система забезпечення інформаційної безпеки підрозділів Збройних Сил України - це сукупність сил і засобів забезпечення інформаційної безпеки, яка включає механізм юридичної відповідальності посадових осіб та військовослужбовців, інших учасників правових відносин.

Забезпечення інформаційної безпеки - це одного з актуальних напрямів розвитку Сил оборони України.