1.2. Мета і принципи господарського права

Негативні процеси в економіці є наслідком розрізненого і суперечливого правового регулювання суспільно-економічних процесів, в тому числі господарської діяльності. Подальше безсистемне прийняття законодавчих актів, в тому числі і паралельного з Цивільним кодексом Господарського кодексу, не ліквідувало існуючих протиріч і дублювання норм різних галузей права, які виникли з прийняттям в останні роки масиву різнопланового нормативного матеріалу з питань підприємницької діяльності. Тому на сьогодні ми ведемо розмову про функціонування поряд з цивільно-правовою наукою такої юридичної галузі, як “Господарське право”. Напрацьована в останні десятиріччя концепція господарського права потребує відповідного вивчення з урахуванням нових умов підприємництва. В межах такого вивчення повинно бути визначено співвідношення, питому вагу та обсяги цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права в регулюванні господарської діяльності, а також вирішено ряд питань цього законотворчого процесу.

Основною метою господарського права є:

а) систематизація всього нормативного матеріалу з питань підприємницької діяльності;

б) вивчення можливостей інтеграції цього конгломерату норм в існуючу правову систему;

в) трансформація останньої відповідно до завдань її розвитку;

г) створення передумов по виходу країни з економічної кризи та припинення подальшої криміналізації суспільно-економічних відносин.

Основними принципами господарського права є:

1. Застосування комплексності нормативних актів.

Переважна більшість нормативних актів господарського права включає в себе норми двох або більше галузей права. Так, наприклад, Закон України “Про підприємства в Україні” включає в себе норми господарського, цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права.

2. Використання для вирішення господарських питань одногалузевих нормативних актів.

До таких відносяться “Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення”, “Положення про поставки товарів народного споживання”.

3. Регулювання діяльності множинності галузей економіки України (промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і т. ін.).

4. Поєднання господарських питань з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами.

Воно здійснюється шляхом використання права суб’єктів господарської діяльності вибирати право країни, з якою укладається міжнародна угода.