Розділ 3. КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ І СУЧАСНА НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха.

3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у марксистській філософії.

3.3. Світова філософська панорама у XXI ст.

Ключові поняття. Класична філософія. Гносеологія. Раціоналізм. Емпіризм. Діалектична логіка. Метафізичний матеріалізм. Діалектика. Діалектичний матеріалізм. Історичний матеріалізм. Некласична філософія. Ірраціоналізм. Постмодернізм. Агностицизм. Несвідоме. Релігія. Антропологізм.

Короткий зміст розділу. У середині XX ст. у філософському плюралізмі вчень сформувалась стабільна і досить впливова позиція протиставлення класичних і некласичних його напрямів, течій і шкіл. Класичними прийнято називати неокантіанство, неогегельянство, неопозитивізм, неотомізм, структуралізм, аналітичну філософію, марксистську філософію та інших спадкоємців того духовного перевороту, початок якому був обумовлений гуманізмом Відродження і німецькою філософською класикою. їхній конгломерат, іноді досить суперечливий, не був позбавлений раціоналістичної і наукової спільності. Всі вони стверджують культ людського розуму як ідейної основи і стимулу перебудови суспільства на ідеалах Свободи, Рівності і Братства, знання і раціональне пізнання оголошують головним засобом у вирішенні всіх проблем людини і людства, філософським покликанням вважають роздуми про буття світу, людини і суспільства, про методи пізнання, всезагальні принципи і норми моралі, про людину, її сутність, шляхи і засоби створення загальнолюдської ціннісної системи практики, науки і культури. Свій початок філософська класика бере від німецької філософії другої половини XVIII — першої половини XIX ст. і марксистської філософії.